Бібліотека Архиєпископського замку в Кромержижі — створена для всіх
Стара бібліотека в Архиєпископському замку в Кромержижі у Злінському краї належить до найвизначніших і наймасштабніших книжкових фондів у Чехії. Заснована наприкінці 17-го століття як центр освіти Оломоуцької дієцезії, вона зберігає тисячі томів — від теологічних творів через природознавство і аж до куховарських книжок. Її бароковий вигляд виник після нищівної пожежі 1752 року, і вона до сьогодні вражає фресками, прихованими приміщеннями і унікальними рукописами, включно зі славетним Кромержизьким сакраментарієм (молитовником) 9-го століття.
Місто Кромержиж відоме своєю красою, а ще й одним із найвизначніших культурних скарбів Моравії — Архиєпископським замком і його Старою бібліотекою. Разом із Підзамковим садом ця пам’ятка була 1998 року внесена до переліку Світової культурної спадщини ЮНЕСКО, і цілком заслужено. Адже бібліотека є не тільки архітектурним шедевром, а й одним із найбільших і найдавніших книжкових фондів країни.
Її заснував 1694 року оломоуцький єпископ Карел II із Ліхтенштейну-Кастелькорну, який хотів створити центр освіти для всієї дієцезії. Бібліотека з самого початку була публічною, і кожен наступний єпископ був зобов’язаний розширювати її. Остання велика закупівля відбулася 1950 року. Завдяки цьому нині фонд бібліотеки налічує близько 90 тисяч томів, із яких 25 тисяч зберігаються безпосередньо в Старій бібліотеці.
Колекція надзвичайно різноманітна. Найширше представлена теологія, але не бракує й публікацій у галузі права, історії, природознавства, географії, педагогіки й белетристики — є тут, наприклад, і „Babička“ Божени Нємцової.
До найкоштовніших рукописів належать Кромержизький сакраментарій 9-го століття, Біблія з мініатюрами 13-го століття чи й рідкісний Коран. А в секретній камері зберігаються під замком так звані Libri prohibiti, тобто, з погляду Католицької церкви, заборонені книги — переважно протестантського, євангелістського характеру.
Сучасний вигляд бібліотеки виник після великої пожежі 1752 року, яка знищила весь верхній поверх замку. Але книжки вдалося врятувати — студенти Піаристської гімназії і замкові гвардійці викидали їх тоді з вікон, щоб вони не згоріли.
Відбудовою керував Леопольд із Еґку — його портрет можна побачити на фресці роботи Йозефа Штерна, яка прикрашає головну залу. Фрески Штерна зображають не тільки реконструкцію бібліотеки, а й алегорії наук і мистецтв.
Крім Старої бібліотеки, в замку є й Нова бібліотека з 1869 року, Лісова бібліотека, недоступна для громадськості, і Сейфова бібліотека з 1948 року. Цікавинкою є чотири історичні глобуси — два венеційські і два голландські. Вони зроблені парами — щоразу географічний і зоряний.
Архиєпископський замок у Кромержижі — місце, де історія перетинається з мистецтвом і наукою. Тож не дивно, що його зали привабили кінематографістів із усього світу — тут знімали від «Амадея» Мілоша Формана до пишних історичних серіалів. Відвідувачі також можуть сьогодні милуватися й дарами, які привезли сюди визначні гості — наприклад, російський цар Олександр III чи цісар Франц Йосиф I.
Також на цю тему
-
Архітектурні скарби історичних чеських бібліотек
Завітайте до найгарніших старовинних бібліотек у Чехії. Серіал із п’яти частин показує поєднання візуальної краси з історією книг, людей і міст, де живуть ці бібліотеки
