У Чехії 2025 року тривали ксенофобські напади проти українських біженців — Amnesty International
Це одна з проблем, на яку міжнародна правозахисна організація звернула увагу в розділі про Чехію її річного звіту про становище з правами людини у світі за 2025 рік.
Автори звіту в цьому зв’язку згадують про справу з нападом водія трамваю в Празі на старшу українську родину з онуком, яка дійшла до суду (вирок у ній був винесений уже 2026 року, але його оскаржили і захист водія, і сторона обвинувачення).
Згадані у звіті і дані Міністерства внутрішніх справ про те, що деякі політичні представники та інші діячі свідомо поширювали дезінформації і неприязнь щодо українців.
Іще одна проблема українських біженців у Чехії — економічна, мовиться у звіті: попри те, що вони мають високу працевлаштованість, половина українських домогосподарств жила нижче від межі «бідності за доходами» (příjmová chudoba). За визначенням Чеського статистичного управління, вона настає, коли людина отримує менш ніж 60 відсотків від медіанної «чистої» зарплати; 2025 року вона становила 19 090 крон на місяць для однієї особи, 28 635 крон для двох дорослих чи 34 362 крони на місяць для дорослого з дитиною до 13 років.
Проблеми не тільки з українцями
Серед інших проблем, які побачили правозахисники в Чехії, було, наприклад, оприлюднення «расистських, ксенофобських і пронацистських тверджень» у соцмережах почесного голови коаліційної партії „Motoristé sobě“ Філіпа Турека. Через це він, нині депутат нижньої палати парламенту, не зміг стати ні міністром закордонних справ, як планувалося спершу, ні міністром довкілля — президент відмовився призначати його на будь-яку міністерську посаду через скандали навколо цих заяв.
Також серед негативів перелічені сегрегація ромських дітей у школах або ті факти, що уряд не підтримав пропозицій щодо захисту клімату, що неприбуткові організації протистоять намаганням обмежити їхню діяльність і скоротити їхню підтримку чи що особи однієї статі й далі не можуть укладати повноправні шлюби і мати батьківські права. Окремо згадано й експорт чеських військових матеріалів до Ізраїлю, які, на думку Amnesty International, можуть бути використані для «скоєння геноциду, злочинів проти людяності та інших воєнних злочинів у Смузі Гази» і «суперечать міжнародним зобов’язанням» Чехії.
А серед позитивів Чехії названі зміна визначення зґвалтування, що охоплює тепер більше випадків, посилення законодавства на захист жертв домашнього насильства, заборона фізичних покарань дітей чи продовження терміну подачі заяв про відшкодування для протиправно стерилізованих — у першу чергу йдеться про ромських жінок.
