35 років тому Леопольд Суловський став першим чехом, хто здолав Джомолунгму

17 травня 1991 року чеський альпініст ступив на «вершину світу» на висоту 8848 метрів у складі італійської експедиції за особливо складних умов — поганої видимості, 40-градусного морозу і з обладнанням, яке не порівняти з сучасним.

Члени тієї італійської команди, до якої чех потрапив буквально останньої миті, регулярно контактують і зустрічаються особисто й досі.

Як розповідав Леопольд Суловський раніше, хоча завдяки італійцям він мав доступ до найновішого на той час обладнання, та воно далеко відстає від того, яке застосовують нині.

Леопольд Суловський на вершині Пуморі (7145 м), 1996 рік. Позаду вершини Джомолунгма, Лхоцзе і Нупцзе|Фото: Archiv Leopolda Sulovského / ČT24

Найтяжчою, пригадував Суловський, була ділянка на висоті близько 8450 метрів — приблизно 50-метровий скельний поріг, який альпіністи долали без попередньо встановлених страхувальних альпіністських мотузок, щоб заощадити сили і час. «Така собі татранська п’ятірка — це, я сказав би, було найважче», — розповідав він. П’ята категорія складності за старою, вже не вживаною шестиступеневою шкалою, яка раніше застосовувалася в словацьких Татрах, — «неймовірно важка».

Догори, донизу і удача в потрібний момент

Перед самим штурмом вершини Суловський опинився в драматичній ситуації. Він із колегою мав замінити попередню двійку зі своєї групи, яка не змогла дійти до кінця, — і вони з’ясували, що один альпініст із тієї двійки, з набряком мозку і обмороженнями, практично не здатен рухатися сам.

Тож плани довелося змінити — потерпілого чотири дні транспортували вниз, до базового табору. «Сил це в нас багато не забрало, бо ж ми рухалися донизу, але це означало затримку в часі», — згадував Суловський.

Баттіста Боналі і Леопольд Суловський|Фото: Vrcholy Leopolda Sulovského/ČT

Та ця вимушена подорож угору і вниз забезпечила йому добру акліматизацію. І, як згадував альпініст, він пішов на новий штурм «у чудовому фізичному і психічному стані». Це допомогло йому дістатися вершини і за умов 40-градусного морозу і поганої видимості, зате без вітру на 45 хвилин раніше за італійського колегу Баттісту Боналі, який вважався одним із найкращих альпіністів Італії.

Різновид маршруту через так званий кулуар Нортона на Північній стіні, який обрала експедиція, Суловський подолав першим.

Маршрут Леопольда Суловського

Леопольд Суловський (нар. 1 травня 1954 року в Новому Їчині) — чеський альпініст, перший чех, який 17 травня 1991 року піднявся на Джомолунгму, найвищу вершину світу, яку альпіністи називають її англійською назвою Маунт-Еверест.

У 1990-х роках був одним із найкращих європейських альпіністів і брав участь у низці міжнародних експедицій. Деякі маршрути були ним подолані вперше.

Крім Джомолунгми, ходив у багато інших експедицій — наприклад, на Дгаулаґірі, Макалу, тодішні пік Леніна і пік Комунізму (нині пік Ібн Сіни і пік Ісмоїла Сомоні) або Пуморі. 2007 року керував успішною експедицією на другу найвищу гору світу Чоґорі (вона ж K2) і сусідній восьмитисячник Броуд-пік.

Також брав активну участь у політиці. 2012 був обраний членом Сенату від округу Острава-місто і 2018 року переобраний, але 2024 року програв вибори.