„Сhcete mluvit česky?“. Як чеська мова стала покликанням для українки

Тетяна Новосел

Тетяна Новосел — українська біженка, яка за чотири роки перебування в Чехії не лише досконало вивчила чеську мову, а зробила її справою свого життя. Тетяна відкрила онлайн-школу чеської мови, написала зрозумілу для українців і зручну книгу „Сhcete mluvit česky?“, а ще організовує бранчі для співвітчизників, на яких розповідає нюанси поведінки для комфортоного перебування в чеському суспільстві.

— Розкажіть свою історію перебування в Чехії.

— Моя історія в Чехії розпочалася чотири роки тому, як і у більшості українців. І мій шлях був нелегкий. Я завжди працювала як вчитель. І все змінилось, коли я приїхала сюди, бо мій шлях у Чехії розпочався з роботи на заводі.

— Це довго тривало?

— Мені здається, що рік я пропрацювала. І з першого дня, як я приїхала до Чехії, я почала вивчати чеську мову. За що я просто собі дуже вдячна, тому що саме це мені допомогло встати на цей мій шлях. І продовж цього часу, поки я тут, мені вдалося написати книжку для українців, як вчити чеську мову. Я деякий час працювала в школі, а потім вже відкрила ФОП і почала працювати сама на себе. На даний момент я розвиваю свою школу чеської мови, на мене працюють вчителі — здійснилась моя така мрія.

Фото: Vitalija Tokarčuk,  Radio Prague International

— Ви плануєте залишатися в Чехії?

— Я б дуже хотіла залишитись в Чехії. Перш за все, тому що в мене є донька, якій дев’ять років, і заради неї я приїхала сюди. Це для мене такий шанс дати дитині гарну освіту, дати, можливо, десь більше якихось можливостей. І я вже ухвалила рішення, тверде рішення, що хотіла б залишитись тут. Звичайно, дивимося, як складуться обставини, але принаймні я намагаюся все робити для того, щоб якось тут адаптуватися, встати на ноги, отримати, можливо, якісь документи. Я все роблю саме для цього.

— Розкажіть про свою школу чеської. Ви сказали, що на вас працюють вчителі — і це чехи. Як вони комунікують з українцями?

— Перш за все, я приїхала до Чехії сама з дитиною. Приїхала з тієї причини, що в мене тут колишній чоловік, і на початку він намагався нам трошки допомагати, а потім вже зрештою, як я пішла на роботу, я вже намагалася забезпечити себе, дитину, тому що я розуміла, що мені ніхто не допоможе. І коли жінка сама з дитиною, це трошечки інше, ніж коли в тебе є чоловік.

Аналізуючи себе на початку війни, коли я приїхала, жила в гуртожитку, коли в мене не було ніякої стабільної роботи — це фізично важка робота на заводі, — зараз я будую свою, розвиваю та масштабую власну школу.

На даний момент в мене є можливість винаймати своє житло в Празі, що недешево.  Тому для мене, аналізуючи цю точку А і точку, в якій я зараз, — це, знаєте, такий великий крок. Розвиваючи свою школу, мені пощастило знайти собі дуже-дуже класних вчителів.

— Як взагалі прийшла ідея набрати на роботу саме чехів, а не українців, які прекрасно володіють чеською, бо українцям легше комунікувати з українцями?

— Моя методика побудована таким чином — я як провідник. Я вважаю себе провідником між українцями і чехами. Я будую цей місток: набираю людей, даю їм якусь певну базу. Мене часто питають: Таню, чому тобі найбільше подобається вивчати цей початковий рівень? Тому що це найкраще, коли ти бачиш ці очі. Жінка, яка нічого не могла сказати, вона повела дитину в садок і вона наскільки щаслива, що може комунікувати з вчителем — це найбільша цінність у моїй роботі. Тому я позиціоную себе як оцей провідник, як місток. Я навчаю людей бази, а потім передаю своїм вчителям. Це вже А1, А2, В1 і так далі…

А потім, коли я вже відчуваю, що людина плюс-мінус має якусь базу, я передаю її далі. Тому що з носієм мови найкраще вже займатися на А2 і на дальших рівнях, бо в тебе немає можливості з ним чи нею комунікувати українською. Зі мною вони ще спілкуються українською, а коли вже носій мови — це вже зовсім інше ставлення. Тому безпосередньо на уроці у них не тільки граматика, але і практика.

— Скільки часу потрібно для того, щоб вивчити чеську мову? І з чого ви порадите, як професійна вчителька, почати?

— Дивлячись на ситуацію. З свого власного досвіду, я вчила її з нуля, пів року — це такий просто максимум, щоб вивчити її до рівня А2. За пів року від нуля можна вивчити на А2, це при тому, що спокійно говорити базові речі. В принципі, з практики можу сказати, що стовідсотково це такий результат. Звичайно, кожна людина індивідуальна. У мене є студенти різного віку, і, звичайно, впливають різні вікові особливості, які є в людини — як вона запам’ятовує, уважність. Навчання — це система. Я завжди кажу: ти не можеш подивитись п’ять відео на ютубі і вивчити чеську мову. Чому я знайшла мінуси? Там є помилки, і якщо людина не розбирається в цих деталях, то це вже  мінус. Все одно я би радила використовувати його, але під чиїмось керівництвом. Під наглядом. А там уже за пів року, а потім за рік на В2. Це можливо, але, знову ж таки, в кожного це все відбувається індивідуально. В основному, в мене курс триває від нуля до А1 — чотири місяці. Чотири-п’ять місяців, і люди вже отримують певну базу, просто щоб закрити певні свої базові потреби.

— У чому полягає найголовніша помилка українців, які вивчають чеську мову?

— Як на мене, найголовніша помилка в тому, що люди завжди покладаються тільки на практику. От я піду працювати, наприклад, в магазині, я вивчу мову. Звичайно, безперечно, можна, але питання ? як? І що ти хочеш тут робити далі? Як ти хочеш, як ти бачиш своє життя? Тобто, перш за все, у мене оце питання стоїть. Як я хочу знати чеську мову? Для чого ця чеська мова? Якщо я хочу будувати бізнес, хочу будувати зв’язки, інтегруватися в чеське середовище, я розумію, як я себе позиціоную — як вчитель, то мені треба знати мову на такому певному рівні, щоб я відповідала своїй посаді. Тому це завжди 50% граматика і 50% практика. І тільки оце дає 100% результату.

Часто до мене студенти приходять і кажуть: в принципі, я знаю, розумію, говорю. І коли ми переходимо до теми, наприклад, být, то тут виявляється, що людина абсолютно не розуміє, що це таке, де його треба казати, де його не треба казати, а це основа. То не завжди потрібно покладатися тільки на практику. Потрібно ще трошечки і граматику знати. І починати з основ. Розумієте, чехи не завжди говорять правильно, в них є розмовна і літературна чеська, по-перше. А по-друге, не всі чехи говорять грамотно. І з цим я також стикалась. Тому я найбільше намагалась комунікувати своєю вчителькою на той момент.

— Відомий факт, що чеська дуже схожа на українську, а чи не стає це пасткою при вивченні мови? Тому що здається — я на 95% розумію все. Але насправді це не так.

— Я згодна, що більшість у нас схоже. Це слов’янська мова, звичайно. Багато що є схожого, але також на своїх уроках я наголошую на відмінності. І, по-перше, це синтаксис. Я спостерігаю навколо себе таку ситуацію. От у нас синтаксис побудови речення в українській і в чеській відрізняється. І часто, коли ми хочемо сформувати якесь речення, одну думку, ми говоримо це, ми думаємо українською, формуємо українську думку, а говоримо чеською, і виходить велика різниця. І я часто спостерігаю те, що люди потрапляють через це в такі смішні, незрозумілі ситуації. Тому що ти хочеш сказати одне, а чех тебе розуміє зовсім по-іншому. Ти хочеш пожартувати, а воно некоректно. Тому потрібно звертати увагу і на відмінності. Наприклад, уже таке елементарне, що у нас в українській мові «не» з дієсловами пишеться окремо, а в них разом, національності пишуться з великої літери.

— Якщо людина не йде, наприклад, на курси, а хоче самотужки вивчити мову, що порадите?

— Я розумію, що в кожного різна фінансова ситуація. Можливо, для когось уроки чеської мови — це буває задорого. Особисто я написала свою книжку „Сhcete mluvit česky?“ і там розмістила саме таку базу, основу, що потрібно знати на початку. Тобто, якщо людина не йде навчатись, вона може придбати елементарно цю книгу. До цієї книги в мене є телеграм-канал з безкоштовними уроками.

— Де можна придбати цю книжку? Яким чином замовити?

— Поки мій сайт на стадії розробки, де можна буде все замовити. Всі мої матеріали, які в мене є, а в мене їх дуже багато.

— А в магазинах поки що не можна?

— Поки що немає, поки продаю сама через свої соціальні мережі. І пізніше можна буде придбати на моєму сайті.

— А видавництво, яке надрукувало вашу книжку, чеське чи українське?

— Українське.

— Ви дуже неординарно підходите до вивчення чеськї мови, вигадуєте різноманітну подачу. Наприклад, бранчі організовуєте. Розкажіть більше про ці ваші заходи і про те, як можна до них долучитися.

— Перш за все, це мої соціальні мережі. Більшість моїх клієнтів, студентів приходять до мене або через рекомендації, або через соціальні мережі, тому що я багато часу працюю і не так часто кудись ходжу, щоб людей запрошувати. У мене є різні телеграм-канали, ютуб-канал. Мої заходи, всі ці бранчі побудовані таким чином, щоб людей мотивувати. Мабуть, перш за все, мотивувати їх вчитися. Тому що, як я вже сказала, навчання — це система. Ми живемо в такій добі, що часто люди не готові до якихось довготривалих дій, щоб потім побачити результат. Нам хочеться вже, тут і зараз. На даний момент я ще створила клуб для жінок, але туди доєднуються й чоловіки. Це клуб, де ми обмінюємося досвідом, де українці підтримують один одного.