Перша докторка філософії в Чеських землях. Марія Зденька Баборова зламала табу 125 років тому

У червні 1901 року в Празі сталася подія, що радикально змінила чеську освіту і суспільне сприйняття жінок у науці. 24-річна зоологиня Марія Зденька Баборова стала першою жінкою, яка здобула докторський титул у Чехії, в празькому чеському університеті, який тоді мав назву Карло-Фердинандового (паралельно існував такий самий німецький). Урочисте вручення їй диплома стало суспільною сенсацією. Жіночі спілки уславляли її як тріумф освіченості. Але Баборова була не тільки символом. Це була працьовита науковиця, яка любила походи природою, танець, їзду на велосипеді і колекціонування поштівок. А ще це була жінка, яка змогла поєднати наукову діяльність із родиною в час, коли це вважалося майже неможливим.

Баборова була однією з перших дівчат, які закінчили «Мінерву» — першу чеську дівочу гімназію. Але випускні іспити їй, як і іншим гімназисткам, довелося складати в гімназії чоловічій. Вона склала іспити — «матуріту» — з відзнакою.

В університеті вона вивчала зоологію, ботаніку, географію. Природознавчого факультету тоді ще не існувало, тож природничі науки вивчали на філософському.

Запис про докторат Марії Баборової в Книзі реєстрації докторів чеського Карло-Фердинандового університету|Фото: Archiv Univerzity Karlovy, fond Matriky Univerzity Karlovy, inventární číslo 2, Matrika doktorů české Karlo-Ferdinandovy univerzity II., strana 648

Вона була старанна, цікава і неймовірно працьовита. Годинами вона працювала в лабораторіях, їздила в закордонні навчальні подорожі до півтора десятка європейських міст, колекціонувала метеликів і мінерали, а ще писала статті до «Оттового словника наукового — ілюстрованої енциклопедії загальних знань»; цей словник залишався найбільшою чеською енциклопедією до початку 21-го століття, коли його обігнала чеська «Вікіпедія».

І при цьому вона зовсім не була вченою-аскеткою. Вона любила танці, колекціонувала поштівки (мала їх дві скрині), їздила на велосипеді — в ті часи, коли це вважалося для жінок ексцентричністю.

Перший жіночий докторат

І от настала середина червня 1901 року. 16-го числа її представили імператорові Францу-Йосифу I, який перебував тоді в Празі. Ректор університету Йозеф Ступецький представив її, невисоку дівчину, яка стояла посеред групи університетських професорів, словами: «Завтра їй вручать у Празькому університеті докторський диплом».

Під час церемонії «промоції» — вручення дипломів — у великій залі Каролінуму, сучасне фото|Фото: Mirko Kašpar, Český rozhlas

А наступного дня, в понеділок 17 червня, велика зала Каролінуму — найстарішої історичної будівлі університету — була заповнена вщерть. Прийшли професори, політики, меценати, письменниці, акторки і представниці жіночих спілок.

Прийшов і політик Франтішек Ладіслав Ріґер, який раніше про освіту жінок говорив зі зневагою. Але тепер він захоплювався молодою жінкою — вона впоралася з програмою восьмирічної гімназії за п’ять років і говорила дев’ятьма мовами.

Професор Франтішек Вейдовський, засновник сучасної чеської зоології, проголосив Марію Зденьку Баборову докторкою філософії. Але йому довелося підправити традиційну латинську формулу: замість слів «Прийми поцілуй на знак вірної дружби» він сказав більш пристойне щодо молодої жінки «Вітаю тебе як колегу».

Жіночий світ був у захваті. Газети писали: «Панна Барборова є першим справжнім доктором, який вийшов із нашої „Мінерви“».

Наукова діяльність до кінця

Баборова продовжила працювати як асистентка в Інституті зоології, виступала з лекціями на міжнародних конгресах — на одному з них, у Берліні, вона була однією з двох жінок серед сотень зоологів-чоловіків.

Один із томів «Великого ілюстрованого природопису всіх трьох царств»|Фото: Jiří Janda, 'Velký ilustrovaný přírodopis všech tří říší'/Ústřední nakladatelství a knihkupectví učitelstva českoslovanského, 1931, Praha

1903 року вона одружилася зі Станіславом Чигаком, банкіром, а потім і підприємцем. І цим зламала ще одне табу: тодішнє суспільство вважало, що жінка-науковиця має залишатися неодруженою.

Але Баборова-Чигакова змогла поєднати родину і науку. Переселившись із Праги до Челаковиць під Прагою, вона виховувала двох дочок, доглядала за домом і садом, і водночас писала фахові тексти і брала участь у «Великому ілюстрованому природописі всіх трьох царств» — природничій енциклопедії, яка описувала відомі тоді царства природи: тварин, рослин і мінералів. У редакційній колегії вона була єдиною жінкою.

Марія Зденька Баборова-Чигакова з родиною|Фото: Městské muzeum v Čelákovicích

Були в її житті і болісні удари. 1920 року від грипу-«іспанки» померла її молодша дочка, 14-річна Станіслава. А 1937 року після тривалої хвороби помер і її чоловік.

І ця остання втрата остаточно зламала її. Марія Зденька Баборова-Чигакова померла того ж 1937 року, 29 вересня.

В її некролозі були прості і точні слова: «Здійснювала наукову діяльність до кінця».