Фунікулер на празький пагорб Петржин повернувся по дворічній перерві, оновлений — і дорожчий

Нинішній фунікулер — уже четвертий на цьому місці більш ніж за 135 років, відколи була збудована перша версія. За ці два роки відбулася повна реконструкція — від стабілізації схилу і нових колій до нових вагонів. А от механічна частина — рушій усієї системи — в відреставрованому вигляді працює ще з 1932 року.

Фото: Michaela Danelová, iROZHLAS.cz

У вівторок, 22 вересня, фунікулер відновив поїздки з пасажирами; перед тим, у понеділок увечері, відбувся показ для журналістів. Перші охочі прибули на нижню станцію ще до сьомої ранку, коли фунікулер починає свою роботу, щоб особисто «випробувати» оновлений транспортний засіб і піднятися на один із найгарніших пагорбів Праги новим, наче прозорим вагоном із великими панорамними вікнами, що пропонують чудовий вигляд.

Фото: Václav Holič, DPP

У нові вагони, в яких до того ж уже немає робочого місця кондуктора — вони повністю автоматизовані, — тепер увійде до 120 людей проти 100 у попередніх вагонах. Але і вагони, які спроєктувала чеська студія Anna Marešová designers, а виробила австрійсько-швейцарська група Doppelmayr/Garaventa, і колії й зміцнення схилу потребували інвестицій на суму майже в 138 мільйонів крон.

Тож тепер вартість одноразової поїздки зросла — із 60 до 100 крон (або 90 крон через застосунок), проїзд для дітей до 15 років і літніх людей понад 65 років безплатний. Хоча фунікулер є частиною празького міського громадського транспорту, та звичайні одноразові квитки на ньому не дійсні. Але для власників «купонів»-проїзних нічого не зміниться: вони дійсні для проїзду, вже починаючи з найкоротшого 24-годинного квитка.

Фото: Petr Hejna, DPP

Дорога між нижньою станцією Уєзд і верхньою Петржин триває близько 3 хвилин (на проміжній станції Небозізек зупинка тепер є тільки по дорозі нагору). Інтервал руху протягом дня 10 хвилин, увечері 15 хвилин, а працює фунікулер у всі дні з 7.00 до 22.15.

І такий розклад і є поясненням того, на що наперед скаржилися деякі люди, — що в вагонах немає кондиціонерів. Адже це не має сенсу, коли кондиціонер працював би лише кожні 3 хвилини з 10 чи 15, а решту часу вагон усе одно стоїть із відчиненими дверима. Зате там обіцяють добру вентиляцію на літо.

Фото: Anna Maresova designers

Петржинський фунікулер належить до улюблених туристичних принад Праги: він пропонує нетрадиційний погляд на місто й возить охочих до петржинської оглядової вежі, дзеркального лабіринту чи до Штефаникової обсерваторії або до саду троянд.

Сам мальовничий пагорб Петржин має славу «пагорба кохання» — коли навесні там починають цвісти численні фруктові дерева, то 1 травня, на чеський «день кохання», там збираються для поцілунків закохані пари.

Фото: Ondřej Deml, ČTK

І автори фунікулера вирішили продовжити цю традицію «фунікулерним фліртом»: коли вагони роз’їжджаються посередині траси, один із них грайливо підморгує фарою іншому, а той сором’язливо шаріється — освітлення всередині стає рожевим. Але який вагон яку роль гратиме, ніколи наперед не відомо.

Нинішній уже четвертий

Перший фунікулер до вершини пагорба не доїжджав|Фото: Světozor 22. 4. 1892

Перший фунікулер на Петржин запустили ще влітку 1891 року з нагоди тогорічної Ювілейної виставки в Празі (тоді ж звели й оглядову вежу, що свідомо нагадує паризьку Ейфелеву вежу). Його траса була коротшою: нижня станція була вище від нинішньої, а нагорі вона закінчувалася там, де нині Небозізек, не доїжджаючи зовсім нагору.

Рушієм була вода: нагорі в цистерну вагона запомповували воду, і вона своєю вагою тягнула його донизу, а інший, легший вагон відповідно нагору; внизу воду зливали. Через це, подейкують, у районі Уєзд під пагорбом часто бракувало тиску у водогоні, воду з якого відбирали нагору.

Роботу першого фунікулера зупинила спочатку Перша світова війна, а 1921 року і відмова празького водогону надалі постачати воду.

Другий фунікулер їде крізь стіну|Фото: Světozor 20. 7. 1939

Тож до 1932 року збудували новий фунікулер, уже електричний — тією трасою, що й нині: нижню станцію опустили просто в будинок на вулиці Уєзд, а нагорі пробили отвір у старовинній міській стіні, щоб вагони доїжджали на вершину пагорба. Друга версія пропрацювала до 1965-го: її зупинили зсуви ґрунту на схилі.

Третій фунікулер після зміцнення схилу поїхав 1985-го. Реконструкція по сорока роках його роботи була призначена на 2025 рік. Але 2024-го загроза значного зсуву виникла знову, тож той фунікулер зупинили передчасно. І от нині запрацював уже четвертий.