Українських флористів у Празі об’єднує маркетплейс, створений українським розробником

Валентин Бочкаров

Замовити букет без мовного бар’єру, зайвих гаків містом та тривалого очікування — ідея, яка народилася з особистого дискомфорту. Саме так з’явився проєкт Pinflower — маркетплейс незалежних флористів у Празі. Його засновник, розробник компанії Microsoft Валентин Бочкаров, який після основної роботи працював над власним проєктом, розповів, як за допомогою штучного інтелекту створити працюючий бізнес-продукт без мільйонних бюджетів та чи впорається з такою задачею новачок.

Валентин Бочкаров та Віталія Токарчук в студії Radio Prague International | Фото: Jana Jiříková,  Radio Prague International

— Розкажіть про платформу Pinflower. Що таке незалежна платформа флористів у Празі, як вона виглядає і з чого все почалось?

— Цю ідею підказало саме життя. Нас запросили на подвійний день народження — брат і сестра святкували в один день. Зазвичай я замовляв букети в інстаґрамі в одного перевіреного продавця. Але цього разу мені не сподобався вибір на той день, та й сам процес виявився дуже незручним. Довелося б робити величезний гак Прагою, щоб просто забрати замовлення. Я замовив доставку додому: вона тривала довго, квіти приїхали завчасно, мені довелося шукати вазу, наливати воду, потім везти букет у машині до ресторану… Сидячи на мокрому сидінні автомобіля, я зрозумів: тут потрібен шорткат (коротший шлях). Чому я не можу просто відкрити мапу, знайти квітковий прямо біля ресторану, де відбувається свято, і забрати готовий букет по дорозі? Так і народилася ідея. Хтось може заперечити: є ж Google-карти чи Seznam мапи. Чому не можна скористатися ними? Це так не працює.

По-перше, на картах ви не можете одразу зробити замовлення й оплатити його. По-друге, ви не бачите реального актуального асортименту. І найголовніше для нас, експатів, — мовний бар’єр. Коли ти знаходиш якийсь локальний чеський магазинчик на картах, тобі все одно потрібно туди прийти і якось порозумітися з флористом. Мені ж хотілося створити інструмент, де можна обрати букет онлайн, оформити самовивіз або експрес-доставку і прийти вже за повністю готовим, якісним результатом.

Валентин Бочкаров у студії Radio Prague International | Фото: Jana Jiříková,  Radio Prague International

— Скільки часу знадобилося, щоб від цієї ідеї перейти до реальної працюючої платформи?

— Той день народження друзів був наприкінці березня. Розробку проєкту я розпочав практично одразу — наприкінці березня — на початку квітня. Тож платформа запрацювала дуже швидко.

Проте зараз головний виклик — це покриття мапи міста. За моїми підрахунками, у Празі працює близько 150—200, а можливо, й більше, квіткових магазинів та студій. Швидко підключити їх усі фізично неможливо. На даному етапі мій підхід виглядає так: один квітковий — один день. Я сам особисто приїжджаю до кожного флориста в їхню студію, ми знайомимося, я презентую платформу, і ми разом усе налаштовуємо. Це займає щонайменше годину живого спілкування з кожним партнером, адже ми особисто перевіряємо якість.

— Ви згадали, що створили платформу за допомогою штучного інтелекту, і кажете, що це ні для кого не секрет. Як людині, яка працює в Microsoft, вам це ближче. Але чи може людина взагалі без досвіду програмування створити подібну платформу з ШІ?

— Якщо говорити відверто, то штучний інтелект у розробці потрібно дуже чітко вести. Ви не можете просто написати йому: «Зроби мені маркетплейс квітів». Він згенерує вам гарну картинку чи базовий сайт, але щойно туди прийдуть реальні користувачі й почнеться великий трафік — усе зламається. Потрібне розуміння архітектури.

Але в чому ШІ дійсно є революційним — це створення MVP (мінімально життєздатного продукту). Будь-яка людина, яка має круту ідею, сьогодні може за допомогою ШІ самостійно та безкоштовно (або за вартість місячної підписки) зібрати робочий прототип. Його вже можна тестувати на клієнтах, родичах чи партнерах. Раніше, наприклад, в Україні, розробка простого застосунка лише під iPhone коштувала мінімум 50 тисяч доларів — і це вважалося недорого, попри високу українську якість. Зараз ШІ економить вам ці тисячі доларів на старті.

— Як фахівець, порадьте, з якими саме ШІ-платформами зараз варто працювати, щоб це було ефективно?

— Для мене особисто ідеальним виявився тандем моделей Claude (від Anthropic) та GPT-моделей від OpenAI. Я використовую їх одночасно за дуже цікавою схемою: один штучний інтелект пише код, а інший — перевіряє його. Наприклад, мені потрібно розробити нову фічу (функціонал) — припустимо, інтегрувати сповіщення про статус замовлення не через звичайне SMS, а у WhatsApp. Я пишу Клоду: «Я хочу інтегрувати WhatsApp у платформу». Він пише мені шматок коду. Звичайно, я можу перевірити його руками, але в програмуванні є сотні прихованих нюансів і сценаріїв помилок. Тому я беру цей код, віддаю його ChatGPT і кажу: «Перевір на помилки». ChatGPT аналізує, каже, які баги (помилки) можуть виникнути, і пропонує виправлення. Я копіюю це назад Клоду, він переробляє. Цей цикл туди-сюди може тривати довго, але на виході ми отримуємо ідеальний, стабільний продукт.

— Ми зараз із вами народили вам купу потенційних конкурентів.

— Без проблем, я абсолютно відкритий до конкуренції (посміхається). Мені часто пишуть люди, і я завжди всім відповідаю та допомагаю порадами.

— Давайте повернемося до Pinflower. Я знаю, що у вашому бізнесі задіяні саме українські флористи в Празі, і вони активно з вами співпрацюють?

— Так, це абсолютна правда. Я можу впевнено сказати, що наші українські майстрині тримають дуже високу планку якості. Проте попит перевірити значно складніше, бо спочатку ти можеш запитати лише у своїх друзів. Я показав проєкт знайомим. Найголовніше — вони не сказали: «Що це за дурня, закривай усе і йди на роботу». Вони підтвердили, що ідея має право на життя. Тоді я доробив продукт до стану, в якому його вже можна було релізити, і запустив. Це безперервний процес поліпшення. Як і під час підготовки до інтерв’ю — ти кожного дня щось вдосконалюєш. Тільки там ти покращуєш себе, а тут — свій продукт, свою «дитину».

— А якщо українці, які зараз нас чують, мають класну ідею для власного проєкту, але не мають досвіду програмування — вони можуть її реалізувати без досвіду?

— Можуть на всі сто відсотків. Я всіх закликаю: якщо є ідея — відкривайте ChatGPT, пишіть: «Зроби мені трекер грошей», «Зроби мені щоденник» чи будь-що інше. Ваша мета — створити MVP. Вам потрібен лише один головний сценарій. На моєму прикладі: сценарій — «я хочу замовити квіти». Що для цього мінімально необхідно? Сторінка, де можна одразу побачити букети. Навіть кошик для покупок на першому етапі робити не обов’язково. Достатньо однієї кнопки «Купити» поруч з букетом, яка відразу відкриває просту форму замовлення: ім’я, прізвище, номер картки. Все. Це дозволить перевірити, чи ваш продукт взагалі цікавий комусь, окрім вас. Переносьте ідею в код за допомогою штучного інтелекту і одразу йдіть показувати її людям.

— Скільки грошей ви витратили на створення та запуск Pinflower?

— На самому початку — лише на підписки для ШІ. Я стартував із найпростішого тарифу в Claude, це коштувало близько 20 доларів на місяць. Сьогодні, звісно, я купую найдорожчі професійні підписки для максимальної продуктивності. За Claude я зараз плачу 200 євро на місяць, а за ChatGPT — ще 100 євро. До речі, ChatGPT я взагалі випадково підписав через AppStore — так краще не робити, бо там ще йде додаткова комісія магазину.

Валентин Бочкаров у студії Radio Prague International | Фото: Jana Jiříková,  Radio Prague International

— Тобто лише на ШІ-інструменти для підтримки платформи у вас йде близько 300 євро на місяць. Це вже окупається?

— Ні, наразі бізнес ще не є прибутковим. По-перше, я додатково вкладаю власні кошти в платну Google-рекламу, щоб швидко тестувати гіпотези. Якщо у когось немає такої фінансової можливості, доведеться використовувати безкоштовні партизанські методи маркетингу. По-друге, квітковий маркетплейс — це не доставка їжі з ресторанів, люди не замовляють букети щодня. Прибутковість такого бізнесу оцінюється за повторними покупками протягом тривалого часу.

Ми працюємо всього п’ять тижнів — це дуже молодий бізнес. Проте вже зараз ми маємо близько 8% повторних замовлень. Це небагато, але це неймовірно радує. Наша поточна ціль — вийти на 15% повторних покупок. Головним показником для нас стануть перші великі свята — 14 лютого (День закоханих) та 8 березня. Якщо люди, які купують у нас зараз, повернуться на ці дати — це буде перемога. Наразі ж Google-реклама потрібна мені для швидкості: я маю забезпечувати стабільні замовлення тим незалежним квітковим студіям, які вже повірили в Pinflower і підключилися до платформи, щоб вони бачили результат і залишалися з нами.

Валентин Бочкаров у студії Radio Prague International | Фото: Jana Jiříková,  Radio Prague International

— Ви зараз працюєте у компанії Microsoft, що б ви могли порадити нашим програмістам-початківцям, які хочуть потрапити якщо не в Microsoft, то в іншу велику компанію саме в Чехії? З чого почати і що робити?

— Якщо ми говоримо про компанії рівня Microsoft, то в Чехії їх насправді не так багато. Тут немає великих офісів Google чи Facebook — точніше, Facebook є, але маленький, а в чеському Google саме програмістів, якщо вдаватися в подробиці, немає. Але готуватися все одно треба, бо принцип відбору в усіх корпораціях один і той самий.

Мої головні поради:

● Дивіться відео на YouTube — там є величезна кількість розборів реальних інтерв’ю та технічних завдань.

● Вступайте у спільноти — коли навколо тебе люди, які прагнуть того самого, рухатися набагато легше. Це сильно мотивує. Треба триматися разом.

● Тримайте дисципліну — це найважливіше. Кожного вечора ви мусите робити бодай щось для своєї мети.

А ще, якщо у вас є родина, дуже раджу одразу з нею домовитися. Підтримка дружини чи чоловіка критично важлива. Потрібно прямо сказати: «У мене є ціль, яка покращить наше життя. Я хочу потрапити в компанію такого рівня, і мені знадобиться час на підготовку. Мені дуже потрібна твоя підтримка».

Валентин Бочкаров у студії Radio Prague International | Фото: Jana Jiříková,  Radio Prague International

— Я так розумію, підготовка забирає колосальну кількість часу?

— Так. Я особисто готувався кожного вечора, а на вихідних це могло забирати цілий день. Відпочити вдавалося вкрай рідко — лише коли вже чітко усвідомлював, що перезавантаження потрібне не тілу, а саме голові. Але воно того варте на сто відсотків. Мине пів року чи півтора року — і ви навіть не згадаєте, як важко було тоді. Проте на все життя у вашому LinkedIn з’явиться рядок, що ви працювали у Facebook, Netflix чи OpenAI.