Анна Курницька: Людям легше почитати чиїсь коментарі в соцмережах або повірити чуткам
З 2023 року в Празі працює Український консультаційно-громадський центр. У вересні 2026 року він офіційно приєднався до мережі Unity-хабів — так званих «хабів єдності». Минулого року до чеської столиці приїздив тодішній міністр національної єдності Олексій Чернишов, аби презентувати проєкт і домовитися про деталі з чеською стороною. І ось хаб відкрито — щоправда, на базі центру. Чи це центр на базі хабу? Основна мета його створення, за тодішніми словами Чернишова, полягала в об’єднанні українців та сприянні їхньому поверненню до України. Чи змінилася станом на сьогодні головна місія установи після цього об’єднання? На запитання відповість координаторка центру Анна Курницька.
— Насправді наш центр як працював із 2023 року, так і функціонує досі. Єдина суттєва різниця полягає в тому, що ми значно розширили напрями діяльності та збільшили кількість послуг, які надаємо громадянам. Насамперед наша головна місія залишилася незмінною — бути надійним джерелом інформації, підтримки та безпечним осередком для української громади в Празі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Центр працює вже кілька років, але ми трансформувалися. І в вересні 2025 року, долучившись до мережі «Центрів єдності», ми додали важливу громадську складову. Раніше ми були суто консультаційним майданчиком і фокусувалися виключно на інформаційній допомозі. Зараз же маємо повноцінний простір, який згуртував навколо себе українців. Ми проводимо у своїх стінах різноманітні заходи та всебічно допомагаємо діаспорі. Спектр наших послуг значно розширився, тож ми радо запрошуємо всіх до нашого великого й затишного приміщення.
Ми також помічаємо, як сильно змінилися потреби людей. Якщо спочатку для українців найважливішими були першочергові документи, легалізація в Чехії, способи тривалого перебування чи оформлення нових закорронних паспортів, то зараз фокус змістився на умови довгострокової інтеграції та юридичної адаптації. Незалежно від того, чи планує людина залишитися в Чехії, чи збирається добровільно повернутися додому, ми прагнемо бути поруч і залишатися головним осередком українства в Чеській Республіці.
— Тож усе-таки хаб і центр — це окремі структури? Чи вони виконують спільні завдання і є єдиним цілим?
— Ми є частиною мережі «Центрів єдності» і позиціонуємо себе як Unity Hub-like Center. Це означає, що ми виконуємо функції хабу, але наш напрям дещо відрізняється. Ми відрізняємося від запропонованої типової моделі: якщо класичний формат передбачає об’єднання кількох різних установ під одним дахом, то у нашому випадку ми працюємо за реферальною програмою. Ми маємо величезну кількість партнерів як в українському громадському секторі тут і в Україні, так і серед чеських державних установ, бо наш проєкт напряму фінансується Міністерством внутрішніх справ Чехії. Тобто ми маємо прямий доступ до офіційної та перевіреної інформації. Крім того, ми активно співпрацюємо з українською діаспорою, а також із чеськими й українськими громадськими організаціями, які працюють у Празі і надають послуги українцям.
— Добре, а які саме прогалини в доступі до інформації, послуг і громадської підтримки центр прагне заповнити для українців, які проживають у Чехії?
— Насправді чимало. Я з гордістю можу сказати, що ми є доволі унікальним майданчиком, який пропонує сервіси, що не дублюються іншими установами. Наше головне завдання — не повторювати чиюсь роботу, а приносити реальну користь там, де ми є.
Як і від самого початку, ми зберігаємо консультаційний блок. Це означає, що ми надаємо вичерпну інформацію щодо оформлення українських документів та доступу до державних електронних сервісів України. Проте ми також працюємо на стику з чеськими інституціями. Як я вже згадувала, ми активно співпрацюємо з Бюро працевлаштування Чехії, яке ще називають Центром зайнятості (Úřad práce), Міністерством праці і соціальних питань, а також підтримуємо партнерські відносини з багатьма іншими відомствами.
Окрім консультаційного напряму, ми активно розвиваємо громадсько-культурний сектор. Хоча схожі заходи влаштовують і інші організації, наша унікальність полягає в тому, що ми даємо громаді можливість самостійно реалізовувати власні проєкти у стінах нашого центру. Це ми і вважаємо найбільшою цінністю хабу. Будь-хто, хто має некомерційну ініціативу, спрямовану на допомогу українцям, може втілити її у нас. Це може бути культурний вечір, дискусійна панель, кінопоказ чи концерт — ми безкоштовно надаємо технічну підтримку, простір та адміністративну допомогу.
— Добре, а якщо хтось із українців отримав грант на проведення якогось заходу чи майстер-класу, і вони будуть безплатними для відвідувачів, але кошти на організацію все одно виділено — чи можна у такому разі звернутися до вас?
— Звичайно, у цьому немає жодних проблем. Єдина умова — дотримання низки внутрішніх правил, які ми розробили. У нас є відкритий календар заходів, де можна переглянути доступні дати, а також готова Google-форма, яку дуже легко заповнити. Після цього ми обов’язково зв’язуємося з організатором, аби обговорити всі технічні та адміністративні деталі.
— Давайте поговоримо про роль центру та його вплив на українську громаду в Чехії. Якщо аналізувати вашу авдиторію, кому ви допомагаєте більше: тим, хто приїхав після початку повномасштабної війни у 2022 році, чи українцям, які мешкають тут уже тривалий час?
— Ми не ділимо людей на тих, хто прибув нещодавно чи втік від повномасштабної війни, і тих, хто перебував тут раніше. Для нас усі вони — українці, які потребують підтримки. Нам абсолютно байдуже, який легальний статус має людина, ми приймаємо кожного, кому необхідна допомога.
Водночас, якщо спиратися на статистику, найбільший відсоток наших відвідувачів — це дійсно ті, хто виїхав після 24 лютого 2022 року. Проте до нас часто звертаються й ті, хто вже має посвідку на постійне проживання чи перебуває на постійному консульському обліку. Їм також потрібно вирішувати питання з українськими документами: у когось залишилася нерухомість в Україні, комусь потрібні дублікати освітніх дипломів з архівів Міністерства освіти і науки України тощо. Отже, будь-який запит, що стосується української тематики, незалежно від дати приїзду людини, — це наша специфіка роботи.
Ми дуже відкриті до взаємодії й маємо широке коло партнерів. Зокрема, наш центр входить до Консорціуму чеських неурядових організацій, а також тісно співпрацює з посольством та консульством України. Ми регулярно запрошуємо незалежних профільних експертів. У нас уже виступали адвокати, які роз’яснювали трудове право, і представники Бюро працевлаштування («Центру зайнятості», Úřad práce), які розповідали про курси чеської мови та перекваліфікацію.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Для нас принципово важливо, щоб уся інформація, яку транслює центр, була офіційною й перевіреною. В інтернеті є безліч різноманітних джерел, і, на жаль, багато земляків досі вірять коментарям у фейсбуці чи «експертам» із тіктоку. Через це у людей виникають проблеми — переважно внаслідок неправильного трактування законодавчих змін чи своїх обов’язків у Чехії.
Крім того, варто згадати про нашу роботу з українською діаспорою. Ми не лише надаємо простір для проведення заходів, а й допомагаємо їх навчати. Ми організовували серію воркшопів і навчань для української діаспори, а також провели великий нетворкінг — захід, де представники діаспори могли познайомитися, поспілкуватися і знайти точки дотику, щоб замість конкуренції обирати плідну співпрацю.
— А чи виходить не конкурувати?
— З нашого досвіду виходить, тому що згодом учасники поверталися до нас із відгуками. Вони розповідали, що це чудовий досвід, адже їм вдалося вигадати нові проєкти і спільно податися на гранти, що значно підвищило їхні шанси на успіх. Насправді це класичний підхід: грантодавці дуже часто цінують, коли до проєкту залучено кілька різних організацій. Колаборація завжди позитивно впливає на розгляд грантової заявки.
До прикладу, другий воркшоп із нашої серії ми присвятили саме фандрейзингу — тобто пошуку ресурсів для фінансування діяльності організацій. Ми запросили міжнародну експертку, яка дала базове розуміння того, як працюють ці механізми та як правильно писати грантові заявки. Крім того, ми покликали представницю місцевої діаспори, яка сама є досвідченою фахівчинею з фандрейзингу. Вона поділилася реальним практичним досвідом, розповівши про власні кейси, корисні навички й типові помилки, яких припускалася на своєму шляху. Це допомогло аудиторії краще зрозуміти всі процеси на живому прикладі.
— А як потрапити до вас на закриті заходи, на які дуже хочеться прийти?
— Достатньо просто написати нам на електронну пошту: представитися, розповісти про свою діяльність і зазначити, що ви зацікавлені в таких зустрічах. Ми із задоволенням внесемо вас до дистриб’юшн-листа для розсилання майбутніх запрошень.
— Коли до Праги приїздив Олексій Чернишов, одним із напрямів роботи хабів декларували сприяння поверненню українців додому. Чи ведеться така діяльність зараз? Чи проговорюєте ви наслідки, які можуть виникнути у разі повернення, — наприклад, якщо згодом люди захочуть знову приїхати до Чехії?
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
— Перш ніж детально обговорювати цю тему, важливо наголосити: ми у жодному разі не агітуємо повертатися. Наша чітка позиція полягає в тому, що цей крок має бути виключно усвідомленим, добровільним та з повним розумінням майбутніх наслідків. Проте люди дійсно звертаються до нас із такими запитами.
У нас є відповідний напрям консультацій. Ми роз’яснюємо насамперед те, які адміністративні кроки необхідно зробити ще тут, у Чехії, перед запланованим від’їздом. Адже, крім прав, під час перебування в країні виникають і певні обов’язки, тож виїзд передбачає закриття низки юридичних процедур. Це стосується розірвання договорів оренди житла, врегулювання питань із медичним страхуванням, закриття інших контрактів і, звісно, закриття тимчасового захисту. Є багато нюансів, які варто передбачити заздалегідь.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Крім того, коли ми говоримо про повернення, виникає чимало питань, пов’язаних уже з українською стороною. Наш центр функціонує завдяки угоді між Україною та Чехією, зокрема, ми співпрацюємо з Міністерством соціальної політики, сім’ї та єдності України. Одним із завдань цього відомства є інформування громадян про можливості, які чекають на них на батьківщині. Наприклад, нещодавно міністерство анонсувало запуск платформи «Додому». Вона наразі працює в тестовому режимі, але там уже можна знайти корисну інформацію про доступні програми підтримки в Україні.
Оскільки ми також напряму взаємодіємо з МВС Чехії, то володіємо інформацією і про їхню окрему програму сприяння добровільному поверненню. Ми маємо контакти колег із цього профільного відділу й за потреби скеровуємо людей туди. Проте зауважу, що наразі таких випадків небагато. Ми чудово розуміємо, що безпекова ситуація в Україні залишається вкрай складною, тому однозначно не заохочуємо людей поспішати з поверненням.
— А якщо до вас звертаються люди, які хочуть повернутися в Україну на території, де зараз дуже небезпечно, якими є ваші дії? Ви відмовляєте їх від цього кроку?
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
— На жаль, ми не маємо права переконувати людей чи ухвалювати рішення замість них. Ми не можемо казати «залишайтеся в Чехії» або «повертайтеся в Україну». Хоч би яким був вибір людини, наше завдання — пояснити, наскільки цей крок ризикований. Буває, що людина просто поверхово цікавилася безпековою ситуацією. Ми обговорюємо можливі наслідки й юридичні нюанси: наприклад, що буде з тимчасовим захистом у разі повернення, чи вдасться поновити його знову та як виглядатиме повторна процедура подачі документів.
— А вона є складнішою?
— Сама процедура фактично однакова. Зазвичай поновити тимчасовий захист дозволяють, але за умови, що ви не отримували аналогічного статусу в інших країнах Європейського союзу. Проте тут є низка важливих нюансів. Наприклад, ви вже не матимете права на безкоштовне медичне страхування від держави. Крім того, це потягне за собою інші труднощі. Ми чудово знаємо, які в Чехії проблеми з пошуком житла — як при первинному оформленні, так і при повторному. Загалом ми намагаємося чесно окреслити українцям усі підводні камені, але остаточне рішення завжди залишається за самою людиною.
— Якщо говорити в цифрах, скільки людей через ваш хаб виявили бажання повернутися в Україну?
— Наразі я не можу озвучити точну статистику, але ми говоримо про десятки осіб. Це точно не масова тенденція. Як я вже казала, для нас не має значення, з яким саме запитом приходить громадянин. Наше основне завдання — підтримати його і допомогти.
— У чому полягає головна причина повернення людей в Україну?
— Причини абсолютно різні, адже кожна життєва ситуація унікальна. Деякі кейси пов’язані, до прикладу, із житлом. Буває й так, що людині потрібно протягом тривалого часу вирішувати особисті чи юридичні питання в Україні, і тоді вона ухвалює рішення залишитися вдома. Адже в Чехії необхідно постійно сплачувати за оренду і покривати медичне страхування.
Також є чинники, пов’язані зі здоров’ям або потребами рідних. Багато українських родин наразі розділені, тому жінки з дітьми часом прагнуть повернутися до рідної домівки, де мають більшу підтримку — наприклад, з боку батьків, або ж якщо чоловік уже повернувся і може бути разом із ними. Тож єдиного сценарію немає.
— Але які причини є найпоширенішими?
— Немає таких.
— Тобто кожна історія індивідуальна?
— Абсолютно кожна. Ми знаємо й випадки, коли людина просто не змогла адаптуватися. Вона відверто каже: «Мені складно в чеському середовищі, воно для мене чуже й незвичне, я не готова залишатися в Чехії надовго». Тобто стандартного шаблону, за яким можна було б вирахувати, що ось ця людина точно захоче повернутися, просто не існує.
— А чи були вже випадки, коли людина поїхала в Україну, а потім забажала знову повернутися до Чехії?
— Станом на зараз до нас із такими запитами саме після повернення в Україну не зверталися. Можливо, такі випадки й були, але ми про них не знаємо. У нашій практиці не траплялося так, щоб людина спочатку консультувалася в нас щодо від’їзду, а потім приходила поновлювати документи.
Проте з питаннями про поновлення тимчасового захисту до нас загалом звертаються неодноразово. Тобто ми розуміємо, що людина до цього перебувала десь за межами Чехії — і не обов’язково в Україні, а можливо, й в інших країнах Європейського союзу.
— Чи надаєте ви цим людям якусь матеріальну допомогу?
— Ні, ми взагалі не надаємо жодної матеріальної чи фінансової допомоги. Наш центр спеціалізується виключно на інформаційній та консультаційній підтримці.
— Тоді давайте зосередимося на тому, які саме питання виходять за межі ваших повноважень. З якими запитами українцям не варто до вас звертатися?
— Насправді я дуже люблю це запитання — про те, чого ми не робимо. Про нашу роботу я можу розповідати годинами, але до нас дійсно часто звертаються з питаннями, які не входять до нашої компетенції, і люди часом засмучуються, коли ми не можемо допомогти напряму. Проте в таких ситуаціях, як я вже згадувала, завдяки широкому колу партнерів ми чітко знаємо, куди саме перенаправити людину для розв’язання її проблеми.
— То що саме ви точно не робите?
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
— Ми не є представниками жодної державної структури — ані України, ані Чехії. Це означає, що центр нікому не підпорядковується і ми не можемо впливати на рішення держорганів. Ми не записуємо в чергу до консульства, не є юристами чи адвокатами, тому не можемо представляти ваші інтереси в суді або писати за вас заяви, позови та оскарження. Натомість ми надаємо зразки документів, якщо вони є в нашій базі або якщо ми вже маємо досвід роботи зі схожими запитами. Крім того, ми не надаємо психологічну допомогу — для цього існують інші профільні організації.
Важливо зазначити, що ми також не допомагаємо з пошуком житла. Це дуже делікатний і складний напрям роботи, а бути фахівцями абсолютно в усьому просто неможливо.
— А з пошуком роботи теж ні?
— З пошуком роботи — частково допомагаємо. Якщо конкретніше, ми консультуємо щодо нострифікації дипломів і розповідаємо про заходи безпеки, які допоможуть не натрапити на шахраїв. У цьому питанні ми активно співпрацюємо, наприклад, з організацією «Ла Страда», яка протидіє трудовій експлуатації й працює над профілактикою таких правопорушень.
Тобто ми можемо скоординувати щодо підтвердження дипломів, курсів перекваліфікації, підказати, як знайти курси чеської мови, зокрема допомогти підібрати безкоштовні варіанти. Також ми частково зорієнтуємо, де саме шукати вакансії та на які нюанси у трудових договорах слід звертати увагу.
— Якщо говорити про вашу співпрацю з чеськими державними установами, якою вона є? Ви згадали, що можете напряму звертатися до відомств, але з якими саме питаннями і чим вам допомагає чеська влада?
— Насправді важко виділити щось одне. Коли у нас виникають запитання, ми одразу комунікуємо з профільними структурами. Наприклад, якщо говорити про Міністерство внутрішніх справ Чехії, у нас налагоджені контакти для отримання оперативних уточнень. Зокрема, зараз це стосується специфіки оформлення спеціального дозволу на довгострокове перебування (ZDP). Ми можемо напряму написати їм офіційний електронний лист.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Так само, коли з’являються питання щодо пошуку роботи, нюансів зміни роботодавця для власників робочих карт чи будь-яких інших аспектів легалізації в Чеській Республіці, ми маємо прямі контакти з колегами з відповідних департаментів МВС. Водночас ми завжди наголошуємо: наш центр не робить нічого надзвичайного. Ми виконуємо ті самі кроки, які людина спроможна зробити самостійно. На базі МВС Чехії діє чудовий клієнтський центр, де консультують українською мовою для осіб із тимчасовим захистом. Крім того, функціонує офіційний вебсайт, куди можуть звернутися іноземці з іншими типами легалізації, працює окремий колцентр і діє спеціальний e-mail. Свого часу я й сама особисто користувалася цими каналами для розв’язання власних питань із документами.
Тож як саме допомагає держава? Вона створює безліч інструментів. Проблема лише в тому, що люди зазвичай не шукають офіційну інформацію — їм легше почитати чиїсь коментарі в соцмережах або повірити чуткам.
— Тобто біженцям краще звернутися до вас, а ви вже перенаправите їх туди, куди потрібно?
— Звичайно! Для нас надзвичайно цінно, коли люди приходять до нашого хабу. Ми чітко бачимо цю велику довіру з боку української громади, дуже нею дорожимо й робимо все можливе, аби її не втратити. Що ж до трансформації нашої роботи: якщо говорити про консультаційний центр, то його переформатування вже успішно відбулося, а от щодо повноцінної трансформації самого хабу — про це говорити ще дещо зарано.
Проєкт у форматі хабу почав працювати з вересня 2025 року, і ми вже можемо говорити про конкретні цифри та внутрішні зміни. Загалом із 2023 року ми надали понад 11 тисяч консультацій, але лише за період із вересня 2025-го — це вже близько 5 тисяч. Тобто кількість клієнтів стрімко зростає. Крім того, додалися громадсько-культурні заходи, яких проведено вже понад 30 — як організованих безпосередньо нами, так і спільно з українською громадою.
Також у нас суттєво зросли охоплення в соцмережах. Сумарно ми маємо вже близько 4 тисяч підписників. Тож дійсно можна підбивати перші підсумки за рік роботи в новому форматі. Ми прагнемо розширюватися й покращувати якість наших послуг. Зараз, після третього переїзду, ми нарешті перебуваємо в чудовому просторі на Жижкові й щиро запрошуємо слухачів у гості.
— Скажіть, будь ласка, вашу адресу.
— Вулиця Rokycanova, 29. Наші робочі години — з 09:00 до 17:00 у будні. А культурні та громадські заходи проходять здебільшого вечорами, як у будні, так і у вихідні.
— На які заходи найближчим часом можна завітати до вашого центру?
— Насамперед хочу наголосити, що ми єдині в Чехії, хто допомагає з питаннями щодо Пенсійного фонду України. Через портал ПФУ можна отримати безліч послуг: пенсіонери можуть пройти щорічну ідентифікацію, оцифрувати трудову книжку тощо. Це один із провідних напрямів нашої роботи.
— Тобто для цього не обов’язково їхати в Україну?
— Усе це можна зробити онлайн прямо тут. Тому ми дуже запрошуємо людей, які мають такі запити, звертатися до нас.
Крім того, хочу коротко анонсувати дві важливі події, які відбудуться у нас уже незабаром — 27 жовтня, у День української писемності та мови. Зранку, о 09:30, ми запрошуємо всіх на спільне написання Радіодиктанту національної єдності, а вже ввечері, о 18:00, чекаємо на поетично-музичному вечорі «Своїми словами». Приходьте, будемо дуже раді!
Контакти центру:
+420 722 032 678
Rokycanova 707/29, 130 00 Praha 3 – Žižkov
Також на цю тему
-
Українки, які знайшли прихисток у Чехії, повертаються до України. А дехто знову до Чехії
Після початку повномасштабної війни Росії проти України тисячі українок знайшли притулок у Чехії. Але частина з них згодом вирішила повернутися додому, до України
-
Чверть українських біженців у Європі хоче залишитися за кордоном назавжди. У Чехії таких дві третини
За даними дослідження німецького інституту IFO, повернутися додому збираються 39% біженців у країнах Європи. Із Чехії ж повернутися до України планує близько однієї п’ятої
