Нове обличчя Праги: будівля факультету архітектури Вищого технічного університету святкує 15 років

22 лютого 2011 року в празькому районі Дейвіце урочисто відкрили нову будівлю факультету архітектури Вищого технічного університету (České vysoké učení technické, ČVUT). Вона виникла в результаті одного з найбільших архітектурних конкурсів свого часу, і її вигляд розділив тоді фахову громадськість. Сьогодні її вважають одним із найвиразніших творів чеської архітектури початку 20-го століття.

Фото: Pavel Cyprich, Český rozhlas

Оголошення конкурсу на нову будівлю факультету архітектури ČVUT стало 2004 року подією, що вийшла поза межі академічного середовища. На конкурс подалася верхівка чеської архітектурної сцени — від видатних архітекторів до молодих творців, які хотіли засвідчити, що чеська архітектура має сміливість і амбіції.

Урешті журі не призначило першої премії, що викликало бурхливе обговорення. Але воно рекомендувало до реалізації проєкт архітекторки Алени Шрамкової, який із початку намагався не вразити, а переконати.

Фото: Pavel Cyprich, Český rozhlas

Нова будівля, зведена в 2009—2011 роках, базується на трьох принципах: простоті, відкритості і правдивості — і використовує класичні технології й матеріали — такі, як відкритий бетон і цеглу. Її вигляд свідомо скромний, конструкція перевірена, а просторова логіка чітка. «Архітектура не має бути ефектною, щоб бути сильною», — лунало тоді в дискусіях, що розгорілися навколо проєкту.

Але значення будівлі було не лише символічне. Для ČVUT це була найбільша інвестиція більш ніж за три десятиліття — вона коштувала 1,225 мільярда крон.

20 фото

Це було також завершення довгого шляху. Адже навчання архітектурі має у виші майже 300-річну традицію, хоча окремий факультет існує лише з 1970-х років. В новій будівлі поєдналися навчання, майстерні і адміністрація, і вона запропонувала студентам простір, що став природним центром для щоденної роботи.

Тож уже 15 років ця будівля є невід’ємною частиною університетського містечка в районі Дейвіце, і її виразна, десь і суперечлива естетика викликає дискусії й донині. Але за ці 15 років стало ясно, що будівля витримала випробування часом — не тільки як архітектурний об’єкт, а й як дієздатне студентське середовище.