Нові дані підтверджують тенденцію: біженці й далі вносять до чеського бюджету більше, ніж отримують із нього
Математична модель Міністерства праці Чехії свідчить, що за перший квартал цього року надходження до бюджету від біженців майже вдвічі вищі, ніж видатки на них: бюджет «збагатів» приблизно на 3,1 мільярда крон.
За цим стоїть, зокрема, дедалі більше число легально працевлаштованих осіб із тимчасовим захистом, що впливає на і на пов’язані внески до бюджету, і на споживання. У квітні цього року було зареєстровано майже 159 тисяч легальних трудових договорів із біженцями, повідомило Міністерство праці і соціальних питань.
Голова міністерства Маріан Юречка прокоментував це так: «Величезна більшість українців у нас працює і сплачує такі самі відрахування й податки, як і кожен інший. І при цьому вони не мають права на виплати на догляд за малою дитиною і на безліч інших різновидів державної допомоги, які отримують чеські громадяни за такі самі відрахування. А ці внески від українців уже тривалий час перевищують видатки на допомогу їхнім землякам, до яких ми залічуємо і соціальну підтримку, і видатки на охорону здоров’я й інші».
Видатки чеської держави на підтримку українських біженців становлять соціальні виплати (в першу чергу гуманітарна допомога), а також видатки на охорону здоров’я, шкільну освіту, допомогу на оплату житла. До надходжень до державного бюджету зараховують, крім внесків соціального страхування, також сплачені біженцями податки з доходу фізичних осіб, податок на додану вартість чи акцизні збори.
«Користь від українців для нашої економіки при цьому значно більша, ніж самі лише податки й відрахування. В низці галузей, як-от у будівництві, сільському господарстві, гастрономії, охороні здоров’я й інших, ми вже навряд чи обійдемося без їхньої праці. Вони допомагають зростанню нашої економіки і валового внутрішнього продукту, а це було б неможливо без їхньої праці, бо в нас не було ким зайняти ці робочі місця — деякі через нестачу людей, деякі через те, що в них не було зацікавленості. До того ж українці витрачають зароблені гроші значною мірою в нас, а це означає подальші надходження до державного бюджету, які ми використовуємо на користь нас усіх», — додав міністр Юречка.
Кількість біженців, залучених на ринку праці, зростає вже тривалий час. У квітні цього року було зареєстровано 158 800 трудових договорів із носіями тимчасового захисту. Для порівняння: на рік раніше їх було 114 тисяч, а на два роки раніше — 89 тисяч.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Професійна структура працевлаштування біженців із тимчасовим захистом практично не змінюється: все ще найбільше їх працює на низькокваліфікованих посадах, як-то допоміжні працівники на будівництві чи виробництві.
Вразливим особам, які не можуть працювати (як правило, це діти, люди старшого віку чи люди з інвалідністю), держава надає гуманітарну допомогу. Це єдина форма прямої фінансової підтримки, на яку в Чехії мають право особи з тимчасовим захистом. Лише в крайніх випадках вони можуть отримати також одноразову виняткову негайну допомогу.
Із даних Мінпраці випливає, що 7 із 10 біженців, які отримують гуманітарну допомогу, належать до якоїсь із вразливих груп. Понад половину їх становлять діти.
У квітні гуманітарну допомогу отримувало лише близько 86 тисяч осіб. Це число поступово знижується. У квітні 2022 року таких було понад 234 тисячі, на рік пізніше це число знизилося приблизно до 149 тисяч, а в той самий період 2024 року цю допомогу отримувало близько 94 тисяч осіб.
Підсумовуючи, міністр Юречка заявив: «Допомога людям, які втекли від війни, правильна, навіть якби ми від цього не багатіли. Врешті, багато наших предків у минулому столітті пережили, як воно — втікати від нацистів чи комуністів: коли було необхідно, вони отримували допомогу. Тепер допомагаємо ми — людям, які нам культурно близькі і родичі яких захищають від Росії себе, своїх близьких і решту Європи. Допомагати їм — це не тільки правильно, а для нас і економічно вигідно, — для нас це й в інтересах національної безпеки».
