Новини

Прокурори подали в четвер пропозицію взяти під варту п’ятьох обвинувачених у справі про корупцію і договірні матчі в чеському футболі з загалом 32 обвинувачених — решта залишиться на волі.

Справи трьох має розглянути Окружний суд у Зліні, ще двох Міський суд у Брні, повідомив агентству ČTK головний прокурор Вищої прокуратури в Оломоуці Радім Драґоун.

Обвинувачення стосуються шахрайства, хабарництва і легалізації доходів від злочинної діяльності, частину осіб обвинувачують і в участі в організованій злочинній групі. Серед обвинувачених — гравці, футбольні функціонери і судді.

Справу розглядає і Етична комісія Футбольної асоціації Чехії, яка відкрила у зв’язку з цим розслідуванням 47 проваджень — зокрема, і проти клубу найвищої Першої ліги «МФК Карвіна», кількох його гравців, а також проти приматора (мера) міста Карвіної Яна Волфа. Чи є він серед обвинувачених у кримінальній справі, невідомо.

Тим часом Волфа вже кілька днів не можуть знайти. Зв’язку з ним немає від вівторка, на роботу він не ходить, працівники керівництва міста не можуть із ним сконтактувати. Його повноваження перебрав на себе його перший заступник Лукаш Рашик, який заявляє, що в роботі міської влади ніяких змін немає.

Доповнено. Пізніше в четвер мер знайшовся і в заяві заперечив свою провину. За твердженням Етичної комісії, він причетний до хабаря двом суддям за вплив на результат важливого матчу, а також, можливо, і двом гравцям.

Національне управління безпеки підтвердило в четвер, що з’ясовує обставини заяв урядового уповноваженого з кліматичних питань, члена Палати депутатів Філіпа Турека („Motoristé sobě“), що можуть свідчити про його знайомство з секретними даними. Турек не має допуску до таких даних.

Виступаючи в неділю на Чеському телебаченні, Турек, який замість міністра довкілля Іґора Червеного („Motoristé sobě“) їздить від Чехії на зустрічі в ЄС, заявив із приводу планованих нових санкцій Євросоюзу щодо Росії, що вони суворі, але перебувають «у секретному режимі, тому я тут нічого не можу сказати».

Тож нині чеський орган захисту секретної інформації з’ясовує, чи дійсно Турек ознайомився з такою інформацією і, якщо так, за яких обставин.

Такий вирок виніс у четвер Міський суд Праги 40-річному чехові, який минулого року в сильно нетверезому стані порізав ножем громадянина Білорусі, бо думав, що той українець. Вирок іще не набув чинності; і обвинувачення, і захист підсудного заявили, що можуть оскаржити його.

Обвинувачення вважає, що мало йтися, серед іншого, про замах на вбивство з мотивів національності. Але судова колегія вирішила, що мотив національності не доведений, і також не побачила прямого наміру вбити потерпілого.

Крім 12 років позбавлення волі, нападник має виплатити потерпілому понад 287 тисяч крон, а ще відшкодувати Міністерству внутрішніх справ 50 тисяч крон, які МВС виплатило білорусові.

Інцидент стався в березні минулого року на околиці Праги: нетверезий чех, якого перед тим за грубу поведінку вигнали з ресторану, почувши, як білорус розмовляв із українцем російською мовою, вирішив, що то українська, і почав словесно нападати на обох, лаючи їх як українців і вимагаючи «забиратися до України». При цьому він вигукував нацистські гасла і показував нацистські вітання.

Пообіцявши, що він їх «уб’є, ось тільки візьме ніж і пістолет», чех дійсно зайшов додому по ніж.

Двох чоловіків він знайшов на залізничній станції, де знову почав кричати, що їм у Чехії «нічого робити», а потім напав і фізично; білоруса він ударив ножем у груди, йому врятувала життя термінова операція.

На суді нападник твердив, що не має нічого проти українців і має серед них багато знайомих. Його захисник теж заявляв, що напад був звичайною п’яною бійкою, і з антиукраїнських і нацистських вигуків обвинуваченого не можна робити висновку, що причиною нападу стала національність потерпілих.

Це рішення верхня палата чеського парламенту назвала вартим жалю проявом політичної короткозорості, боягузтва і шизофренії, який суперечить стратегічним інтересам Чехії і шкодить доброму імені Чехії за кордоном.

Результатом рішення уряду Чехії не ставати гарантом позики на суму в 90 мільярдів євро, яку більшість країн Європейського союзу вирішила надати Україні для підтримки її оборони від агресії Росії (цю позику наразі блокує Угорщина), може стати в майбутньому зниження конкурентоздатності і обороноздатності Чехії, і не лише в межах ЄС, мовиться в ухваленій у середу резолюції Сенату. Голова палати Мілош Вистрчил закликав уряд переглянути свою позицію.

Рішення, що Чехія не буде гарантом позики Україні від Євросоюзу на суму в 90 мільярдів євро на 2026—2027 роки, прем’єр-міністр Андрей Бабіш (ANO) ухвалив на саміті ЄС у грудні 2025 року. Також відмовилися бути гарантами Угорщина і Словаччина.