Новини

Про це прем’єр-міністр Чехії і голова партії ANO заявив у своєму щоденному відеозверненні вранці в вівторок після того, як у понеділок міністр юстиції Єроним Тейц (висуванець ANO) запевнив, що закону про такий контроль не буде.

«У програмовій заяві (уряду Бабіша — ред.) йдеться про організації, які фінансуються з-за кордону, і цей пункт залишається, і його ми теж будемо вирішувати», — сказав прем’єр.

Як заявив Бабіш, треба розрізняти благодійність, об’єднання для дозвілля і «організації, як послідовно домагаються зміни законодавства, чинять тиск на міністерства, виступають у ЗМІ як незалежні експерти і при цьому отримують кошти від міжнародних структур».

«Ми не хочемо ніякого закону проти неурядових організацій, ми цього ніколи не казали, то перекрутили ЗМІ», — заявив Бабіш і додав, що закон, якого він хоче, повинен стосуватися «дедалі більшої сірої зони між громадянським активізмом, лобіюванням і фінансованим із-за кордону впливом на державу».

Раніше стало відомо, що група депутатів нинішньої коаліції почала розробляти проєкт закону, що мав би передбачати обов’язкову реєстрацію неурядових організацій і фізичних осіб, які працюють у публічному, політичному, медійному, освітньому чи науковому секторі і «здатні вплинути на громадську думку і громадські дебати». За «зв’язок із закордоном» мали б вважатися не тільки «дії на користь закордонного суб’єкту», а й, скажімо, консультаційна, аналітична, комунікаційна, медійна чи освітня діяльність, «пов’язана з закордонним суб’єктом». У разі встановленого «закордонного впливу» такі організації мали б реєструватися в Міністерстві юстиції або зазнати значного штрафу.

Опозиція і низка некомерційних організацій різко критикували той документ, наголошуючи, що його норми копіюють сумнозвісний російський закон про «іноагентів». Коаліція партій ANO, SPD і „Motoristé sobě“ заперечувала це.

Минулого тижня міністр закордонних справ Чехії Петр Мацінка („Motoristé sobě“) заявляв, що подальшу роботу над законопроєктом має здійснювати Міністерство юстиції. Та його голова Єроним Тейц уже тоді заперечив, що його міністерство буде мати щось до діла з таким законом.

А в понеділок після засідання уряду він заявив, що дані про дотації, які отримують неприбуткові організації з публічних коштів — і державних, і місцевих, — будуть забезпечені через постанову Міністерства фінансів.

Такий наслідок ліквідації всіх 236 тисяч курей-несучок, уражених захворюванням, на фермі в селі Кошички, повідомив у понеділок директор Підприємства постачання яєць Ян Позділек. Це була друга найбільша ліквідація птиці в історії Чехії. Фірма буде просити державу про відшкодування.

Тепер це підприємство інтенсивно працює над відновленням поголів’я. Перші 70 тисяч курей мали б розмістити на фермі в середині серпня, а перші яйця мали бути знесені в вересні.

А тим часом фірма забезпечує своїх клієнтів курячими яйцями з інших чеських ферм і з імпорту. Раніше ця фірма постачала по 200 тисяч яєць щодна.

Цього року пташиний грип у Чехії вразив вісім великих комерційних птахоферм. Крім згаданої, були уражені ще сім качиних ферм фірми Perena, в яких довелося ліквідувати близько 89 тисяч качок. Усі ці ферми розташовані в одній місцевості, на відстані до 18 кілометрів одна від одної.

Ні Міністерство юстиції, ні уряд загалом не збираються готувати закон про закордонні зв’язки неприбуткових організацій, заявив міністр юстиції Єроним Тейц (висуванець ANO) після засідання уряду в понеділок.

Раніше стало відомо, що група депутатів нинішньої коаліції почала розробляти проєкт закону, що мав би передбачати обов’язкову реєстрацію неурядових організацій і фізичних осіб, що працюють у публічному, політичному, медійному, освітньому чи науковому секторі і «здатні вплинути на громадську думку і громадські дебати». За «зв’язок із закордоном» мали б вважатися не тільки «дії на користь закордонного суб’єкту», а й, скажімо, консультаційна, аналітична, комунікаційна, медійна чи освітня діяльність, «пов’язана з закордонним суб’єктом». У разі встановленого «закордонного впливу» такі організації мали б реєструватися в Міністерстві юстиції або зазнати значного штрафу.

Опозиція і низка некомерційних організацій різко критикували первісний документ, наголошуючи, що його норми копіюють сумнозвісний російський закон про «іноагентів». Коаліція партій ANO, SPD і „Motoristé sobě“ заперечувала це.

Минулого тижня міністр закордонних справ Чехії Петр Мацінка („Motoristé sobě“) заявляв, що подальшу роботу над законопроєктом має здійснювати Міністерство юстиції. Та Єроним Тейц уже тоді заперечив, що його міністерство буде мати щось до діла з таким законом.

Як сказав він нині, дані про дотації, які отримують неприбуткові організації з публічних коштів, будуть забезпечені через постанову Міністерства фінансів.

Нинішній уряд у своїй програмовій заяві обіцяв запровадити тільки публічний реєстр усіх дотацій для неприбуткових організацій із публічних бюджетів — не тільки державного, а й місцевих. «І цей пункт буде виконаний, Міністерство юстиції буде співкоординатором у разі потреби. Він буде виконаний так, що Міністерство фінансів підготує постанову про спосіб, терміни й обсяг даних, що будуть надаватися про виконання державного бюджету», — сказав Тейц.

Рішення ухвалила в понеділок міська адміністрація менш ніж за місяць до відкриття мосту через Влтаву.

Раніше цю назву обрали майже 78 відсотків учасників неофіційного опитування. Другим варіантом було — міст Анежки Чеської. Хоча результат опитування не був обов’язковим до втілення, адміністрація Праги підтримала його — пославшись і на цей результат, і на те, що назва Дворецький уже давно використовувалася як робоча — міст почали будувати 2022 року.

Урочисте відкриття мосту з програмою для громадськості призначене на п’ятницю, 17 квітня.

Міст відведений для трамваїв і автобусів, перехожих, велосипедистів, а також транспорту поліції, швидкої й рятувальників, але не для індивідуальних авт.

Остаточне завершення робіт, включно зі встановленням усіх художніх елементів, відбудеться ще через кілька місяців.

Дворецький міст поєднує береги Влтави між місцевостями Дворце в районі Прага-4 і Зліхов у районі Прага-5.

Другим варіантом назви був міст Анежки Чеської, за іменем чеської королівни 13-го століття, дочки короля Пржемисла Отакара I і однієї з найвизначніших представниць династії Пржемисловців, політичної, культурної й громадської діячки, яка 1989 року була визнана святою.