• 15.12.2025

    Президент Чехії Петр Павел у понеділок призначив третій уряд на чолі з лідером руху ANO Андреєм Бабішем. До складу кабінету увійшли 14 міністрів, ще одне крісло залишається вакантним. Таким чином Бабіш утретє фактично перебирає керівництво країною, а ера уряду Петра Фіали завершилася.

    Новий уряд поєднує досвідчених політиків з попередніх кабінетів Бабіша та політичних новачків від рухів SPD і Motoristé sobě. До своїх колишніх відомств повернулися віцеголови ANO Алена Шиллерова (фінанси) та Карел Гавлічек (промисловість і торгівля), а також Адам Войтєх (охорона здоров’я), Роберт Плаґа (освіта) та Лубомір Метнар, який цього разу очолив Міністерство внутрішніх справ.

    Інші міністерські посади від ANO також посіли політики з попереднім досвідом. Міністерство юстиції очолив Єронім Тейц, Міністерство праці та соціальних справ — Алеш Юхелка, а Міністерство регіонального розвитку — Зузана Мразова.

    Від руху SPD до уряду увійшли троє позапартійних фахівців: Яромір Зуна на посаді міністра оборони, Іван Беднарік — міністра транспорту та Мартін Шебестіян — міністра сільського господарства.

    Рух Motoristé sobě отримав чотири міністерські портфелі. Міністерство закордонних справ очолив лідер руху Петр Мацінка, Міністерство культури — депутат Ото Клемпірж, а Борис Штястний став міністром без портфеля з питань спорту, профілактики та здоров’я. Посада міністра довкілля наразі залишається незаповненою.

    Після призначення нові міністри перебирають свої відомства від попередників. Уряд планує негайно розпочати роботу, а звернення до Палати депутатів із проханням про вотум довіри заплановане на 13 січня.

  • 15.12.2025

    Чеський благодійний фонд Nadace pro Ukrajinu, який координує ініціативу Dárek pro Putina, отримав рекордне пожертвування від анонімного дарувальника — 100 мільйонів крон. Кошти спрямують на підтримку України, зокрема на закупівлю безпілотників і техніки для потреб оборони. Про це повідомив представник фонду Мартін Ондрачек.

    За його словами, завдяки цьому внеску вдалося підтримати 26 різних ініціатив. Найбільша частина коштів піде на дрони спеціального призначення, а також на сотні безпілотників із боєприпасами. Окреме фінансування передбачене для дронів-перехоплювачів іранських «Шахедів», які Росія застосовує проти України. Частину пожертви використають також на закупівлю пластичної вибухівки та на підтримку навчальних літаків.

    Фонд повідомляє, що гроші підуть не лише на військове обладнання. Серед профінансованих позицій — дронова система Galka, медичні рюкзаки для фронту, пожежний робот, інженерна техніка та спеціальне обладнання. Частину коштів також спрямують на підтримку чеських організацій, які реалізують довгострокові гуманітарні проєкти, пов’язані з Україною.

    Зокрема, допомогу отримають ініціативи Team 4 Ukraine та Koridor UA, а також Скаутський інститут у Празі, який утримує громадський центр Světlo. Там надають підтримку українським матерям із дітьми, які були змушені залишити свої домівки через війну.

  • 12.12.2025

    За три квартали 2025 року населення Чехії зменшилося на 12 300 осіб і на кінець вересня становило приблизно 10,9 мільйона людей, повідомило Чеське статистичне управління (ČSÚ). Скорочення стало наслідком того, що кількість померлих значно перевищила кількість народжених — дітей народилося на 25 100 менше, ніж померлих. Це найглибше природне скорочення населення за перші три квартали від створення незалежної Чехії.

    Народжуваність у Чехії знижується вже четвертий рік поспіль. За січень–вересень 2025 року народилося 58 700 дітей, що на 9% менше, ніж у той самий період 2024 року. Майже 47% дітей народилися поза шлюбом, як і торік. У шлюб вступили 36 000 пар — на 7% менше, ніж у 2024 році. Найпопулярніший вік наречених — 25—29 років, женихів — 30—34 роки. Кожен четвертий вступав у шлюб не вперше.

    Завдяки міграції населення зросло на 12 700 осіб. За січень–вересень 2025 року до Чехії приїхало 85 200 людей, з них у вересні — рекордні 16 700 осіб, що пов’язано з розширенням можливостей виїзду з України для чоловіків віком 18—22 роки. За той же період країну покинули 72 400 осіб, переважно громадяни України, у яких закінчився термін дії тимчасового захисту.

    Населення скоротилося у всіх регіонах, окрім Середньочеського краю та Праги, які залишаються найбільш населеними. У Середніх Чехах проживало близько 1,47 мільйона людей, у столиці — понад 1,4 мільйона. Дані ČSÚ свідчать про тривалу демографічну тенденцію: падіння народжуваності та шлюбів, збільшення смертності та розлучень, при цьому міграція лише частково компенсує природний спад населення.

  • 12.12.2025

    Чехія отримала свій перший ресторан із двома зірками Мішлен. Ним став Papilio, розташований у селі Високий Уєзд біля Бероуну.

    Ще вісім ресторанів здобули по одній зірці: п’ять у Празі та по одному — в Оломоуці, Зліні та південноморавському Глоговці. Результати оголосили під час урочистого представлення нового путівника Мішлен по Чехії.

    Тепер у списку вже 52 чеські ресторани, і вперше оцінювали заклади поза Прагою. Крім зірок, 18 ресторанів отримали відзнаку Bib Gourmand, що означає відмінну їжу за помірну ціну.

    Серед нових ресторанів із однією зіркою: Essens у Глоговці, Entrée в Оломоуці, La Villa у Зліні, а також празькі Levitate, Casa de Carli та Štangl. Ресторани Field та La Degustation Bohême Bourgeoise зберегли свої попередні зірки.

    Шеф-кухар Papilio Ян Кнедла назвав двозіркову нагороду «неймовірним визнанням роботи команди» та підкреслив, що успіх залежить від кожного члена кухарського колективу.

    До цього путівник оцінював лише заклади в Празі. Цього року інспектори Мішлен вперше відвідали й регіони Чехії завдяки співпраці з CzechTourism. Мета — популяризувати чеську гастрономію та стимулювати гастрономічний туризм.

    Міжнародний директор Michelin Guide Ґвендаль Пулленек відзначив високу якість чеської кухні та акцент на місцеві продукти, підкресливши винятковість гастрономії Чехії в Центральній Європі.

    Історія зірок Мішлен у Чехії почалася у 2008 році з ресторану Allegro в Празі. Пізніше нагороди здобули Alcron, La Degustation Bohême Bourgeoise та Field, кожен із яких зробив значний внесок у розвиток сучасної чеської кухні.

  • 11.12.2025

    З 1 січня нові водії в Чехії зможуть керувати автомобілем практично одразу після успішного складання іспитів в автошколі, без необхідності чекати на пластикове посвідчення водія. Достатньо буде підтвердження в реєстрі водіїв, яке надходитиме електронно — як SMS або e-mail. Перший водійський документ також можна буде оформити онлайн.

    Система працюватиме так: комісар автошколи заносить результати іспиту в електронну базу eTesty, після чого водій отримує цифрове підтвердження та може виїжджати на дороги. Пластикове посвідчення водія буде видане протягом 20 днів і доставлене до відділення або у спеціальний «бокс».

    Для старших водіїв підвищили вік обов’язкових медичних оглядів — з 65 до 70 років, які потрібно проходити раз на два роки. Дані про огляди зберігатимуться онлайн у реєстрі водіїв, тому носити паперовий документ з собою не обов’язково.

    Міністерство також планує запровадити доставку номерних знаків та техпаспортів до боксів самообслуговування, подібно до водійських посвідчень.

  • 11.12.2025

    Американські відомства разом із світовими партнерами, включно з чеськими, повідомили про зростання активності проросійських хакерських груп. До попередження приєдналися чеське Національне управління з кібернетичної та інформаційної безпеки (NÚKIB), військова розвідка та Національна структура протидії тероризму (NCTEKK). Також про це заявляють представники служб Німеччини, Франції, Італії, Іспанії, Австралії, Канади та інших країн.

    Хакерські групи, зокрема NoName057(16), Cyber Army of Russia Reborn (CARR), Z-Pentest та Sector16, проводять DDoS-атаки та менш складні вторгнення у системи критичної інфраструктури. Основна мета — Україна та її союзники.

    У Чехії в 2022—2023 роках хакери виводили з ладу сайти уряду, парламенту, міністерств, поліції та банків. DDoS-атаки перевантажують сервери, тимчасово роблячи сайти недоступними, але дані установ не під загрозою.

    Експерти попереджають, що сила групи зростає і атаки можуть мати значний медійний та фінансовий ефект, хоча більшість збою триває кілька годин. Хакери набирають нових учасників навіть серед звичайних користувачів через Telegram, пропонуючи їм приєднуватися до атак за допомогою простих програм.

  • 10.12.2025

    Сенат Чехії має ініціювати кроки, спрямовані щонайменше на забезпечення людяного поводження з політичними ув’язненими та українськими військовополоненими, яких утримують у Росії. Таку позицію висловив комітет Сенату із закордонних справ.

    Очільник комітету Павел Фішер (TOP 09) наголосив, що майбутній уряд, сформований партіями ANO, SPD і «Мотористи», повинен продовжити співпрацю з Україною у фіксації випадків полону її громадян, а також не відмовлятися від притягнення до відповідальності громадян Росії, підозрюваних у воєнних злочинах і злочинах проти людяності, зокрема в застосуванні тортур.

    Фішер також нагадав про нещодавнє рішення Європейського суду з прав людини, який дійшов висновку, що під час війни проти України Росія систематично вдавалася до страт мирного населення, насильства, незаконних депортацій, пограбувань і знищення приватної власності.

    Окремо сенатори звернули увагу на те, що дозвіл Україні на виїзд молодих чоловіків за кордон був ухвалений без консультацій із партнерами, що, серед іншого, вплинуло й на міграційні процеси в Чехії. Як зауважив Фішер, у відносинах між союзниками варто уникати несподіваних рішень.

  • 10.12.2025

    За даними Кільського інституту, за перші десять місяців 2025 року Україна отримала від союзників лише 32,5 млрд євро військової допомоги – рекордно низько порівняно з середнім показником 2022–2024 років у 41,6 млрд євро.

    Керівник проєкту Ukraine Support Tracker у Кільському інституті професор Крістоф Требеш зазначає, що якщо темп допомоги залишиться таким, 2025-й стане найслабшим роком за підтримкою з початку повномасштабного вторгнення Росії до України.

    Хоча перша половина року була рекордною щодо європейської допомоги, США після лютого надавали практично нульову підтримку. Допомога таких країн, як Велика Британія, Франція та Німеччина, зросла у 2—3 рази, водночас Італія скоротила її на 15%, а Іспанія не надала жодної.

    Найнадійнішими союзниками залишаються скандинавські країни — Швеція, Данія, Норвегія та Фінляндія. Точні суми допомоги від окремих країн інститут не надав.

  • 09.12.2025

    Такі дані навів у вівторок Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ). За його даними, з 725 800 цих біженців було 215 тисяч дітей. Цього ж року з України пересічно прибуває по 4200 осіб щомісяця.

    «Чеська допомога була небаченим актом людяності і солідарності. І хоча місія ЮНІСЕФ завершує роботу, але тут і далі є 160 тисяч дітей і молодих людей із України, які тепер тут живуть», — сказала керівниця місії ЮНІСЕФ у Чехії Юлія Олейник на прощальній пресконференції в Празі з нагоди завершення роботи місії.

    Ця місія почала працювати в Чехії 2022 року. Вона надала чеським установам підтримку в організації захисту дітей, освіти чи медичної допомоги, передаючи досвід із інших країн.

    Як заявили на пресконференції уповноважена дотеперішнього уряду з прав людини Клара Шимачкова-Лауренчикова і члени цього уряду, який подав у відставку, кроки для адаптації й інтеграції біженців мали б продовжуватися і після приходу до влади нового уряду.

    За даними Міністерства внутрішніх справ станом на початок тижня, в Чехії було зареєстровано понад 397 тисяч осіб із тимчасовим захистом у зв’язку з війною Росії проти України.

  • 09.12.2025

    Питання про співпрацю з цим спеціальним трибуналом, який створюється в структурі Ради Європи, розглядали в вівторок у Брюсселі міністри з країн Європейського союзу.

    Як повідомив агентству ČTK заступник міністерки юстиції дотеперішнього уряду у відставці Вілем Анценбахер, схожу позицію — підтримати співпрацю з трибуналом — висловила значна більшість держав, хоча деякі засвідчували слабшу підтримку.

    Домовленість щодо створення такого трибуналу нині узгоджується остаточно, підписати її мали б 16 грудня, після чого почнеться її ратифікація. В Чехії за створення трибуналу відповідає Міністерство закордонних справ, а за співпрацю з ним відповідатиме Міністерство юстиції.

    Верховна Рада України вже ратифікувала угоду з Радою Європи про створення спеціального трибуналу у справі злочину агресії Росії проти України ще в середині липня, закон про ратифікацію підписав президент України Володимир Зеленський.

    Створення такого трибуналу необхідне тому, що вже наявні міжнародні суди й трибунали не мають юрисдикції саме у справі злочину агресії.

Pages