• 17.03.2026

    Про це заявив під час перебування в Брюсселі в понеділок міністр закордонних справ Чехії Петр Мацінка („Motoristé sobě“). Він назвав «дурницею» критику, що цей закон узяв натхнення з Росії.

    Чеська опозиція і низка некомерційних організацій, навпаки, критикує проєкт закону, попередня версія якого стала відома минулого тижня, за те, що він, на її думку, копіює сумнозвісний російський закон про «іноагентів». Критики закликають голову уряду Андрея Бабіша (ANO) зупинити підготування цього законопроєкту. Той тим часом виступив на захист документа.

    «Ми маємо це в програмовій заяві уряду, тож ми хочемо це зробити і зробимо це», — запевнив Мацінка про плани домогтися ухвалення цього закону. Його проєкт почала готувати група чеських парламентарів, але коаліція вирішила передати подальшу розробку Міністерству юстиції.

    За словами голови МЗС, бажано, щоб некомерційні організації, які просувають політичні цілі, були так само прозорі, як і політичні партії.

    Попередня робоча версія законопроєкту, над яким раніше працювала група депутатів, спрямована, зокрема, на організації, що працюють у публічному, політичному, медійному, освітньому чи науковому секторі і «здатні вплинути на громадську думку і громадські дебати». Вона передбачає реєстрацію і фізичних, і юридичних осіб.

    За «зв’язок із закордоном» мають вважатися не тільки «дії на користь закордонного суб’єкту», а й, скажімо, консультаційна, аналітична, комунікаційна, медійна чи освітня діяльність, «пов’язана з закордонним суб’єктом». У разі встановленого «закордонного впливу» такі організації мали б реєструватися в Міністерстві юстиції або зазнати значного штрафу.

    При цьому з дії закону пропонується вилучити засоби інформації, засновані за чеським правом — таким чином, на думку критиків, він під приводом «свободи слова» не каратиме дезінформаційні ЗМІ, які просувають російські наративи.

  • 17.03.2026

    Про це повідомила міністерка фінансів Алена Шиллерова після зустрічі в понеділок із Петром Павелом.

    За її словами, голова держави очікував на вищі видатки на оборону, ніж визначені законопроєктом про бюджет. Його вже ухвалила Палата депутатів, схвалення Сенату цей закон не потребує. Як сказала Шиллерова, Павел не має наміру зволікати зі схваленням бюджету і підпише його ближчим часом.

    Як заявляли в канцелярії президента напередодні цієї зустрічі, Павел вважає за необґрунтоване, що оборонні видатки в час зростання безпекових загроз не зростали чи й навіть зменшувалися. Тому він просив підготувати такий бюджет, що дотримувався б закону, мовилося в тому повідомленні.

    На думку Павела, підготований бюджет порушує чеський закон про бюджетну відповідальність. Таку ж думку не раз висловлювала і Національна бюджетна рада Чехії.

    Зокрема, рада звертала увагу, що може бути порушене зобов’язання Чехії перед НАТО витрачати на оборону принаймні два відсотки від валового внутрішнього продукту. Президент називав таку можливість безвідповідальною.

    США критикують нинішній уряд Чехії за недостатні видатки на оборону

    Андрей Бабіш: Чехія аж ніяк не йде шляхом до оборонних видатків у 3,5% від ВВП, встановлених у НАТО

  • 17.03.2026

    Це означає, що володіння ним становитиме кримінальний злочин, вирішив уряд у понеділок. Перенесення гексогідроканабінолу (HHC) до переліку речовин, що викликають залежність, фактично забороняє його продаж, повідомив міністр охорони здоров’я Адам Войтех.

    Натомість планована було заборона кратому в нинішнє рішення не ввійшла. Ця речовина залишена в переліку психомодуляційних речовин із регульованим продажем.

    HHC і його похідні заборонив позаминулого року ще попередній уряд. Але з ухваленням минулого року закону про психомодуляційні речовини HHC потрапив було з переліку заборонених до переліку досліджуваних речовин, вплив яких наразі не відомий.

    Тепер гексагідроканабінол буде знову заборонений. Заборона набуде чинності наступного дня після офіційної публікації постанови в Збірці законів.

  • 16.03.2026

    Це випливає з матеріалів, які розглядали в понеділок на засіданні уряду. Йдеться про гуманітарну допомогу, яку Чехія могла б надати безплатно з державних матеріальних резервів на суму до 100 мільйонів крон, яку схвалив іще попередній уряд.

    Рішення про таку допомогу міністри закордонних і внутрішніх справ та оборони і голова Управління державних матеріальних резервів могли ухвалити до кінця 2025 року. Як мовилося в матеріалах, що їх розглядав уряд, Україна анонсувала, що подасть кілька прохань про гуманітарну допомогу, яку можна було б надати їй безплатно з чеських матеріальних резервів.

    Але за час від 12 лютого до 31 грудня 2025 року запитів про таку допомогу через механізми ЄС і НАТО не надійшло, мовиться в документі. У зв’язку з цим Міністерство закордонних справ не мало підстав ухвалювати рішення про таку допомогу і за домовленістю з Управлінням державних матеріальних резервів не стало готувати проєкту рішення уряду про продовження гуманітарної допомоги з державних матеріальних резервів у спрощеному режимі, мовиться в матеріалі.

    Цього року Управління державних матеріальних резервів за рішенням уряду й без запиту України надіслало до українського Дніпра 55 електрогенераторів під час енергетичної кризи внаслідок російських обстрілів цивільної інфраструктури України.

    А загалом за час повномасштабної війни Росії проти України управління надіслало до України гуманітарну допомогу на суму близько 400 мільйонів крон. Це були, зокрема, медичні матеріали, електрогенератори, продукти тривалого зберігання чи збірно-розбірні мости.

  • 16.03.2026

    З такою пропозицією виступив у понеділок міністр промисловості Чехії Карел Гавлічек (ANO), перебуваючи в Брюсселі. За його словами, таку місію мав би направити до України Європейський союз. Нині нафтопровід, яким до Угорщини й Словаччини доставлялася російська нафта, з кінця січня не працює через пошкодження внаслідок російського удару, Будапешт і Братислава вимагають від України негайно відновити транзит російської нафти.

    За словами Гавлічека, чеські фахівці в складі потенційної місії ЄС під керівництвом Чехії разом із фахівцями з інших країн мали б на місці з’ясувати фактичний стан трубопроводу і незалежно констатувати, яких шкод йому завдано і коли він може поновити роботу.

    Про необхідність залагодити суперечку через трубопровід між Угорщиною й Словаччиною та Україною говорив у понеділок у Брюсселі і міністр закордонних справ Чехії Петр Мацінка („Motoristé sobě“). За його словами, ця ситуація є єдиною перешкодою для ухвалення 20-го пакета санкцій Євросоюзу проти Росії. Йому чинять опір саме Угорщина й Словаччина.

    У Чехії голова опозиційної партії ODS Мартін Купка, реагуючи на пропозицію чеських міністрів, заявив, що вітав би чіткий міжнародний висновок, але довіряє українським технікам, які запевняють, що причини зупинки нафтопроводу не політичні, а реальні. «Причина полягає в російських ударах, і ні в чому іншому. Застерігаю, щоб Чехія не опинилася в позиції корисного ідіота», — заявив Купка.

    Інформацію про нинішній стан нафтогону «Дружба» і його пошкодження Україна днями передала послам більшості європейських країн.

  • 16.03.2026

    Такі зміни настали від кінця лютого цього року: пересічні ціни на дизельне пальне зросли на 9,02 крони до 42,12 крон за літр, пересічні ціни на найбільш продаваний бензин Natural 95 — на 4,39 крони до 38 крон за літр. Такі дані навела в понеділок компанія CCS, яка відстежує зміни цін на пальне.

    Ціни дизельного пального були на нинішньому рівні востаннє в листопаді 2022 року, ціни бензину — в серпні 2024-го.

    Міністерство фінансів Чехії вимагає від операторів заправляльних станцій даних про ціни пального, щоб контролювати їхню маржу і не допустити надмірного завищення цін унаслідок подорожчання нафти після початку війни.

  • 16.03.2026

    Такий штраф отримала неназвана румунська транспортна компанія, вантажівки якої на території Чехії перевищили припустимі величини і розміру, і ваги, повідомило в понеділок інтернет-видання Novinky.cz.

    До того ж у них не було необхідних дозволів, а також використовувалися неналежні тахографи, що не відповідали вимогам ЄС. Машини затримали і закрили на території під охороною, поки компанія не заплатила штраф.

    Два авта, які везли вантаж із Болгарії до Франції, затримали в Розвадові на кордоні з Німеччиною. Обидва вантажі були ширші, ніж дозволено, один був на 11,5 метрів довший від дозволеного і майже на тонну важчий.

    Третє авто тієї ж компанії затримали неподалік Брна — воно було важче від дозволеного на 12 тонн. У всіх трьох також були неналежні тахографи.

    Затримання відбулися ще 23 лютого, але інспекція повідомила про них лише нині — після того, як минулого тижня компанія сплатила штраф.

  • 16.03.2026

    Захворювання підтвердилося в понеділок на качиній фермі фірми Perena в сільці Слібовіце, що є частиною села Беруніце Середньочеського краю і лежить на самій межі з Краловоградецьким краєм.

    Ідеться про високо патогенний штам пташиного грипу H5N1, повідомив речник Державного ветеринарного управління Петр Ворлічек.

    На фермі є понад 11 тисяч качок. Усіх їх доведеться ліквідувати; ліквідація запланована на четвер.

    Шість дотепер виявлених цього року вогнищ пташиного грипу на птахофермах були в Краловоградецькому краї — за лічені кілометри від нинішнього. В п’яти з цих випадків теж ішлося про качині ферми фірми Perena.

    На них від середини лютого до 12 березня було ліквідовано майже 70 тисяч качок і близько 236 тисяч курей-несучок.

  • 16.03.2026

    Такі результати команд із цих країн у неофіційному медальному заліку зимових Паралімпійських ігор, що завершилися в неділю в Мілані й Кортіні-д’Ампеццо в Італії.

    Чеська команда має одну золоту, чотири срібні і одну бронзову медаль. Із них відразу чотири (три срібні і бронзову) здобула лижниця й біатлоністка з порушенням зору Сімона Бубенічкова. Ще дві — золото і срібло — має біатлоністка з порушенням зору, австрійка Каріна Едлінґер, яка з нинішнього сезону виступає за Чехію під прізвищем Едлінґерова.

    Українська команда здобула 3 золоті і по 8 срібних і бронзових медалей. Із цих загалом 19 відразу 16 були завойовані в біатлоні і ще 3 в лижних перегонах.

    І чеська, і українська команди були серед тих, які, як і під час церемонії відкриття, не були присутні й на урочистому закритті Паралімпійських ігор на знак протесту проти участі в них спортсменів із Росії під прапорами і з гімном країни-агресорки.

  • 16.03.2026

    Крім позбавлення волі, засуджений також має відшкодувати потерпілому 1,4 мільйона крон. Вирок, винесений у понеділок Крайовим судом у Плзені, ще не набув чинності.

    Подія сталася в травні минулого року в місті Клатови: 43-річний українець викликав таксиста, громадянина Вірменії, той відмовився, пославшись на неробочий час, і вислухав від українця телефоном багато лайки. Пізніше таксист приїхав до місця проживання українця і став вимагати вибачень, після відмови дав українцеві три ляпаси по обличчю, той дістав із рукава ніж і кілька разів ударив потерпілого в груди й живіт, а потім сам зателефонував до поліції.

    Потерпілого відвезли до лікарні в критичному стані, його лікування тривало три місяці, він мусив відбути шість операцій, втративши селезінку і частину шлунку.

    На суді українець визнав провину й заявив, що шкодує про те, що сталося. За його словами, в усьому винен алкоголь — якби він не випив, нічого б не сталося.

    Чоловік четвертий рік перебуває в Чехії з тимчасовим захистом.

Pages