Новини

Ідеться про компанії зі складу холдингу Agrofert, які отримали дотації в часи попереднього прем’єрства Андрея Бабіша (ANO) в 2017—2021 роках, а саме з періоду до 2020 року. Бабіш є власником холдингу; нині, щоб уникнути конфлікту інтересів, він вклав його акції до довірчого фонду. Під час першого прем’єрства цей конфлікт залишився не вирішеним до кінця: Бабіш був головою уряду, і уряд надавав його фірмам дотації й державні замовлення, — тож Європейський союз відмовився оплачувати надані тоді дотації.

Нині, як з’ясувало інтернет-видання Чеського радіо iRozhlas.cz, Міністерство промисловості і торгівлі вимагає від кількох компаній зі складу «Аґроферту» повернути надані ним тоді дотації. Аудитори Європейської комісії визнали їх необґрунтованими ще 2020 року. Тож кошти на суму майже 113,5 мільйонів крон, виплачені з чеського бюджету, не були йому повернені з фондів Євросоюзу. Але протягом попередніх п’яти років і до останнього часу чеський Мінпром почав був вимагати повернення лише однієї з загалом семи незаконних дотацій.

Нині відомство почало працювати над поверненням усіх семи дотацій, повідомило в середу видання. Керівництво «Аґроферту» продовжує стверджувати, що отримало кошти законно. Бабіш із самого початку стверджує, що ніякого конфлікту інтересів не мав.

Тим часом і нині Єврокомісія хоче перевірки Бабіша щодо конфлікту інтересів.

Він має припадати на 30 березня — того дня 1920 року був офіційно затверджений прапор Чехословаччини, який нині є й прапором Чехії.

Прем’єр Андрей Бабіш, який висунув таку ініціативу, аргументував запровадження цього пам’ятного дня значущістю символіки державного прапора і його цінністю для громадян.

Зміну до закону про державні свята Палата депутатів ухвалила у вівторок відразу з першого читання. Тепер документ іде на розгляд до Сенату.

У разі затвердження і підпису закону президентом День чеського прапора буде пам’ятним, але не буде неробочим.

Петр Павел уперше виступив у вівторок перед складом нижньої Палати депутатів парламенту, обраним минулої осені.

За його словами, сторони мали б спробувати досягти хоча б базового консенсусу в таких питаннях, як безпека, освіта, охорона здоров’я чи енергетична безпека, і дотримуватися єдиної й передбачуваної зовнішньої політики. Зокрема, про членство Чехії в НАТО і ЄС як про пріоритети, сказав Павел, він буде говорити до кінця перебування на президентській посаді.

Зі свого боку, голова держави висловив готовність у межах своїх повноважень підтримувати всі «розумні заходи», що призвели б до поліпшення якості життя. «Радо проведу дискусію про них із представниками уряду і опозиції», — заявив він.

Президент також висловився за підвищення оборонних видатків. «Посилення нашої оборони — це не підготовка до війни, а, навпаки, шлях до забезпечення миру. Недостатньо лише прагнути миру і сподіватися, що він настане сам по собі, — необхідно за нього постійно й активно боротися», — наголосив Павел. Він додав, що відмова від підвищення видатків на оборону і безпеку «не має жодної виправданої причини».

Протягом виступу президента голова коаліційної партії „Motoristé sobě“, міністр закордонних справ Петр Мацінка демонстративно гортав пожовклий примірник офіційної в «комуністичні» часи газети Компартії Чехословаччини „Rudé právo“. Тим він нагадував про короткотривале членство Павела в Компартії, яке за тієї влади наприкінці 1980-х років було необхідним для продовження його військової кар’єри — супротивники президента часто дорікають йому тим епізодом його життя.

Причиною став підозрілий пакунок, що надійшов у вівторок поштою. До будівлі міністерства в Празі прибув піротехнік.

Також до будівлі прибули поліція, рятувальники-пожежники і медики. Територія навколо будівлі було перекрита. Близько 400 людей із неї евакуювали.

За результатом огляду з’ясувалося, що в пакунку була шпаківня, повідомила поліція. Металодетектор спрацював на гвіздки, якими вона була скріплена.