• 25.02.2026

    Запропонований проєктом бюджету на цей рік рівень видатків Міністерства оборони суперечить і обов’язкам Чехії щодо Північноатлантичного союзу, і законові про оборону, констатував у середу комітет Сенату у справах оборони.

    Відповідно до них, держава-член НАТО зобов’язана видавати на свою оборону не менш ніж два відсотки від валового внутрішнього продукту.

    Тим часом передбачена проєктом сума в 154,79 мільярда крон становитиме тільки 1,76 відсотка від ВВП, порахували в комітеті.

    Там звернули увагу, що уряд партій ANO, SPD і „Motoristé sobě“ має намір зарахувати до «оборонних видатків» іще 30 мільярдів крон із бюджетів інших міністерств, що має дати разом 2,07 відсотка від ВВП.

    Але, наголошують у сенатському комітеті, в НАТО така маніпуляція не пройде. «Ці мільярди не можна зарахувати як видатки на оборону — це не бухгалтерська помилка, а політична помилка», — заявив голова комітету Павел Фішер, представник опозиційної партії TOP 09.

    Міністр оборони Яромір Зуна, висуванець SPD, на засідання комітету не прийшов. Міністерство оборони представляв генеральний директор секції оборонної політики і стратегії міністерства Їржі Шедівий, який лише сказав, що бюджетні пріоритети Міноборони виходять із програмової заяви уряду.

    Чехія визнала, що не виконає зобов’язань перед НАТО

    Знижувати видатки на оборону безвідповідально — президент розкритикував проєкт бюджету

  • 25.02.2026

    Як сказав під час урочистого зібрання в середу заступник голови Сенату Їржі Оберфалцер, студенти, які в лютому 1948 року вирушили до Граду, вимагаючи зберегти демократію в країні, були зразком громадянської відповідальності й мужності.

    Він нагадав, що студенти ризикували — і невдовзі поплатилися за свою мужність, — але не могли бездіяльно споглядати події і зміну спрямування країни.

    Студенти вимагали від президента Чехословаччини Едварда Бенеша не приймати відставки членів уряду-некомуністів, щоб не допустити комуністів до влади. Такий заклик передала йому 23 лютого 1948 року делегація з трьох студентів.

    Але президент піддався на тиск комуністів. Відтак 25 лютого 1948 року, в день безкровного комуністичного державного перевороту, до Граду вирушили вже близько п’яти тисяч студентів. По дорозі їх перепинила і грубо розігнала з застосуванням зброї поліція.

    Позиція студентів, які намагалися відвернути наступ комуністичної диктатури, призвела після приходу до влади комуністів до масових репресій у вищих школах проти студентів і викладачів.

  • 25.02.2026

    Суд відхилив скаргу одного з них, який також пропонував скасувати відповідну частину закону про пенсії. Як вирішив Конституційний суд, закон переслідує легітимну мету, а скорочення конкретних пенсій не настільки суворе, щоб порушити право на належне матеріальне забезпечення у старості.

    Скаржника Павела Пілного, в 1988—89 роках першого секретаря міськкому компартії в Брні, чеський Інститут досліджень тоталітарних режимів вніс до переліку представників комуністичного режиму. Відтак Чеське управління соціального забезпечення зменшило його пенсію на 600 крон на місяць — відповідно до закону, який передбачає зменшення пенсії на 300 крон за кожен повний чи неповний рік на керівній посаді в компартії, а також у комуністичних держбезпеці, прикордонній службі чи так званій «народній міліції» — воєнізованому робітничому формуванні на захист режиму.

    Пілний оскаржив це рішення, і справа пройшла через усі судові інстанції аж до Конституційного суду — всі суди визнали рішення законним і виправданим. Зокрема, Конституційний суд дійшов висновку, що в цих випадках не йдеться про неприпустиму дискримінацію — закон стосується тільки чільних представників і визначальних апаратників комуністичного режиму, який у Чехії визнаний протиправним, злочинним, нелегітимним і гідним засудження.

  • 25.02.2026

    Край заплатить попередньому власникові унікального об’єкту на вершині гори Єштед поблизу Ліберця, компанії «Чеські радіокомунікації», 181 мільйон крон за саму будівлю і ще близько 4 мільйонів за внутрішнє обладнання і наявний там запас пального для її опалення. Договір про купівлю край підписав у середу.

    Але через те, що телевежа є стратегічним об’єктом, «Чеські радіокомунікації» не залишать об’єкт повністю. Компанія буде й далі використовувати телевежу на третину потужності і тепер платитиме краєві за використання техніки і приміщень телевежі по 3,5 мільйони крон на рік. Компанія погодилася на продаж, бо не потребує всієї будівлі.

    Тим часом край планує реконструювати об’єкт, закривши на час реконструкції готель і ресторан, а потім знайти для нього орендаря. Вартість реконструкції приблизно оцінюють у пів мільярда крон.

    Як кажуть в адміністрації краю, реконструкція необхідна не лише тому, що багато що в будівлі вже пережило свої терміни експлуатації, а й тому, що край хоче домагатися внесення Єштеду до списку пам’яток ЮНЕСКО.

  • 25.02.2026

    Таким чином, рівень зростання споживчих цін у Чехії був у січні порівняно з аналогічним періодом попереднього року п’ятим найнижчим у Європейському союзі, повідомило в середу європейське статистичне управління.

    За його даними, пересічно в ЄС рівень інфляції в січні знизився до 1,7 відсотка порівняно з 2 відсотками в грудні.

    При цьому Чеське статистичне управління наводить інші дані: за січень споживчі ціни в Чехії порівняно з аналогічним періодом минулого року, навпаки, зросли до 1,6 відсотка, і це було найнижче таке зростання з листопада 2016 року.

    Причина розбіжностей у тому, що Євростат і Чеське статистичне управління користуються різними методиками оцінки рівня інфляції.

  • 25.02.2026

    Перед посольством Росії в Празі мітингували і музикували на підтримку України

    Близько двохсот людей зібралися в вівторок увечері перед будівлею посольства з нагоди четвертих роковин повномасштабного вторгнення Росії до України.

    Промовці закликали до посилення підтримки країни, що зазнала російського нападу, і допомоги українським біженцям. Неодноразово лунало гасло мітингу: «Росія мусить програти».

    Сенатор Давід Смоляк від опозиційної партії STAN, зокрема, сказав, що єдиний шлях до справеливого завершення війни — примусити Росію до капітуляції. «Необхідно продовжити запровадження санкційних заходів. Необхідно зробити інтенсивнішою допомогу Україні», — сказав він.

    Уповноважена попереднього уряду з прав людини Клара Шимачкова-Лауренчикова звернула увагу і на необхідність продовжувати допомогу українським біженцям — так довго, як буде треба.

    Зібрання завершилося хвилиною мовчання в пам’ять про жертв російської агресії і виконанням чеського, українського і європейського гімнів.

    Перед демонстрацією біля російського посольства відбувся й концерт на підтримку України з назвою Noise for Ukraine. Поміж виступами чеських виконавців перед присутніми промовляли представники неурядових організацій, що підтримують Україну.

    За словами організаторів, концерт був музичним висловленням протесту проти російської агресії, символом солідарності з Україною і нагадуванням про те, що війна Росії проти України — не віддалений конфлікт, а подія, що стосується всієї Європи.

  • 25.02.2026

    Про непряму нині допомогу Чехії Україні президент Чехії говорив, виступаючи у вівторок на дебаті зі студентами й викладачами Карлового університету в Празі.

    Він висловив задоволення, що не тільки нового прем’єр-міністра Андрея Бабіша, голову партії ANO, а й міністрів його уряду вдалося переконати продовжити чеську снарядну ініціативу, хоч і без фінансової участі Чехії.

    Так само він згадав і про позику для України від Європейського союзу: позиція чеського уряду полягала в тому, що він не став блокувати її, але й не забажав стати її гарантом.

    Чехія, вважає Павел, мала б виявити більше солідарності. Він побоюється, що країна нині перебуває на півдорозі між Європою, з одного боку, і Словаччиною й Угорщиною, з іншого. «Багато чого буде залежати від нас, чи ми оберемо позицію десь на краю, позицію тих, хто постійно чинить проблеми, а чи ми оберемо конструктивніший шлях», — додав він.

    При цьому президент звернув також увагу, що західні країни, які нині підтримують Україну, підтримують її лише на межі стерпної оборони, але не так, щоб вона могла здійснити успішний контрнаступ.

  • 25.02.2026

    Обсяг ставок склав минулого року 1,07 трильйона крон і, таким чином, зріс на 8,8 відсотка порівняно з 2024 роком. Такі дані випливають із даних Фінансового управління (податкової служби Чехії).

    Ставки зростали в усіх поширених типах азартних ігор, за винятком ставок на зміни валютних курсів.

    Обсяг виплачених виграшів теж сягнув одного трильйона крон, зрісши минулого року порівняно з попереднім на 9,2 відсотка.

    А оператори азартних ігор сплатили у вигляді податків 22,8 мільярда крон.

  • 25.02.2026

    Сума цих боргів сягнула 2025 року 4,05 трильйона крон, випливає з даних Банківського і Небанківського реєстрів клієнтської інформації, наданих компанією CRIF – Czech Credit Bureau.

    А обсяг несплачених боргів зріс за рік на 7,5 відсотків — до 35,2 мільярда крон.

    При цьому за минулий рік обсяг довгострокових боргів, тобто таких, як іпотеки, зріс найбільше з 2021 року — майже на 1,2 трильйона крон, повідомила директорка Банківського реєстру Ленка Новотна.

  • 25.02.2026

    Про такі перші дані розслідування випадку, що стався у вівторок у центрі цього міста в Моравськосилезькому краї, повідомила в середу поліція.

    Чоловік, якого знайшли без ознак життя після поліційної операції, двічі сам вистрілив собі в голову з власної легальної зброї, для якої він не потребував збройного дозволу і яку він належно зареєстрував.

    За даними поліції, чоловік, що забарикадувався в своїй квартирі після протистояння з поліцією на вулиці, стріляв зі своєї шестизарядної зброї шість разів — чотири рази в працівників поліції і двічі в себе. Поліція теж стріляла в нього двічі, але не влучила. Внаслідок перестрілки був поранений у ногу один поліцейський.

    Поліція наразі не знає мотивів чоловіка. Наразі зазначається, що 56-річний чоловік не мав кримінального минулого і раніше вчинив був лише одне правопорушення.

Pages