Новини

Таке рішення ухвалив у п’ятницю Чеський паралімпійський комітет через незгоду з повноцінною участю в іграх спортсменів із Росії й Білорусі. Як мовиться в його заяві, «Доки триває агресія проти України, російським і білоруським спортсменам нічого робити на міжнародних акціях».

Таким чином, Чеський паралімпійський комітет спільно з чеською паралімпійською командою вирішив практично висловити свою заявлену в четвер принципову незгоду з рішенням Міжнародного паралімпійського комітету допустити до участі спортсменів із цих країн під національними прапорами і ще й за полегшеною процедурою.

Раніше в п’ятницю про бойкот урочистої церемонії відкриття Паралімпійських ігор оголосила й паралімпійська команда України. Але в самих змаганнях спортсмени і України, і Чехії братимуть участь.

«Спорт — це не тільки результати, а й цінності, що їх російська агресія проти України цілковито зневажує. Тому ми приєднаємося до української команди в бойкоті церемонії відкриття», — заявили чеські паралімпійці і нагадали, що з самого початку виступали проти залучення росіян і білорусів.

Представників Росії, яка здійснила 2022 року повномасштабний напад на Україну, і Білорусі, яка підтримала її в цьому, вилучили через це з олімпійського руху. Та останнім часом помітний відступ від цієї позиції.

Російські й білоруські спортсмени були допущені до цьогорічних зимових Олімпійських ігор під виглядом «нейтральних», без права на національну символіку й виконання гімну в разі перемоги. А Міжнародний паралімпійський комітет минулої осені скасував усі санкції проти паралімпійців із двох країн. Через те, що після того вони не встигали отримати необхідні кваліфікації, МПК нині вирішив застосувати виняткову процедуру й допустити їх до Паралімпійських ігор із повними правами і без отримання повної кваліфікації. Це рішення вже зазнало різкої критики.

Зимові паралімпійські ігри відбудуться в італійських Мілані і Кортіні-д’Ампеццо з 6 по 15 березня.

За рік їх там побільшало більш ніж на 30 відсотків, мовиться в оприлюднених у п’ятницю даних Міністерства освіти, що стосуються ситуації станом на 30 вересня 2025 року.

На два відсотки більше дітей біженців стало і в дитячих садках. А в основних школах (1—9-й класи) учнів із тимчасовим захистом поменшало на 0,4 відсотка порівняно з вереснем 2024 року.

Загалом на кінець минулорічного вересня в чеських дитсадках, основних і середніх школах, підготовчих класах, а також консерваторіях, які в Чехії є окремим різновидом освітнього закладу, було 81 126 дітей із українським громадянством; зі статусом тимчасового захисту їх було 55 348. Остання цифра становить близько трьох відсотків від усіх дітей у згаданих закладах.

У дитсадках діти біженців становлять менш ніж половину від усіх українських дітей, в основних школах — близько трьох чвертей, а в середніх школах — близько 60 відсотків від усіх учнів-українців.

Приблизно в 60 відсотках класів основних шкіл і приблизно в трьох чвертях класів середніх шкіл немає жодного українського біженця — за словами Міносвіти, це спростовує побоювання щодо перевантаження класів. Класів із 1—5 українськими біженцями в основних школах близько 39% і в середніх близько чверті. Більш ніж по 5 біженців мають близько 1,2% класів основних шкіл і 0,4% в середніх школах.

Тим часом і далі існують чисто українські класи, хоча їх мали ліквідувати ще пару років тому. Якщо 2022 року в основних школах таких класів було 74, то у вересні минулого вже 37, у них вчаться 1,5 відсотка учнів-біженців. У середніх школах суто українських класів уже немає.

Як повідомив у п’ятницю в соцмережах прем’єр-міністр і голова партії ANO Андрей Бабіш, станом на цей день він передав усі акції свого холдингу Agrofert до приватного довірчого фонду RSVP Trust. На цей час він нарешті отримав згоди від регуляторних органів усіх держав, у яких діють компанії його холдингу.

За його словами, він виконав усі вимоги законодавства, щоб уникнути конфлікту інтересів.

«На компанію Agrofert я не маю ніякого впливу і не маю й не буду мати від неї ніякого прибутку. Таким чином я повністю виконав вимоги чеського й європейського права в галузі недопущення конфлікту інтересів», — написав він.

Бабіш мав перевести всі акції свого холдингу до довірчого фонду протягом 30 днів від призначення прем’єром, що відбулося 9 грудня минулого року, але, за його словами, це наразилося на вимоги для надання згоди на такий крок від регуляторних органів в інших країнах ЄС.

Фонд RSVP Trust так само повідомив у п’ятницю, що перебрав усі акції «Аґроферту» і починає здійснювати свою роль, а саме керувати майном на користь вказаних осіб так, щоб уникнути конфлікту інтересів.

«Вказаними особами» стануть у майбутньому нащадки Андрея Бабіша після того, як після його смерті фонд перейде під родинне управління. Але й тоді ці особи не стануть власниками акцій — власником залишиться сам довірчий фонд. Будь-які виплати цим особам можуть бути в майбутньому здійснені тільки відповідно до статуту фонду, заявив фонд у пресрелізі.

Поки ж Бабіш перебуває на чолі уряду, фонд не має ніяких «згаданих осіб» і не виплачує нікому ніяких сум.

Опозиція критикує цей крок Бабіша, заявляючи, що він недостатній для того, щоб він справді уник конфлікту інтересів. Її представники, серед іншого, звертають увагу, що Agrofert є найбільшим, але не єдиним бізнесом Бабіша.

Конфлікт інтересів виник в Андрея Бабіша як у голови уряду через те, що його холдинг брав участь у державних замовленнях і отримував державні дотації. Після його призначення прем’єром чеські інституції, що розподіляють такі дотації, вже перестали надавати їх «Аґрофертові», а вже укладені державні контракти стали скасовувати.

Найбільший у світі двомоторний пасажирський літак компанії Austrian із 326 пасажирами прямував у п’ятницю з Бангкоку до Відня, але віденський аеропорт був закритий через сильний снігопад.

Його пасажирів доправили до Відня автобусами, повідомила речниця летовища Брно Андреа Мічкова інтернет-виданню Novinky.cz.

Так само у Брні приземлилися ще три рейси до Відня — з Белграду, Софії й Мілану. Їхніх пасажирів теж відвезли автобусами.

Літаки перелетять, уже без пасажирів, як тільки це стане можливо.

Імовірність того, що «Боїнг-777» переспрямують із Відня до Брна через негоду в Австрії, розглядали ще в четвер, але врешті це не виявилося необхідним.

Летовище у Брні раніше вже двічі приймало «Боїнги-777», як і інші великі літаки, але тільки у вантажній версії.