• У Пардубицькому краї запровадили надзвичайні карантинні заходи через пташиний грип
    10.02.2026

    Усі птахівники в селі Росіце й сусідніх селах зобов’язані терміново повідомити у вівторок про кількість утримуваної сільськогосподарської птиці й інших птахів, включно з голубами.

    Пташиний грип виявили в одному з приватних господарств у цьому селі, де довелося ліквідувати понад сто курей, цесарок і гусей.

    Через це була оголошена карантинна зона в радіусі трьох кілометрів від вогнища захворювання і десятикілометрова захисна зона. До останньої потрапили й сусідні містечка Храст, Луже і Грохув-Тинец і десятки довколишніх сіл.

  • Поліція взялася за повідомлення про неповнолітніх чешок у справі педофіла Епштейна
    09.02.2026

    Як повідомила в понеділок президія поліції Чехії, наразі оцінюються наявні в відкритих джерелах, зокрема в засобах інформації, повідомлення про листування між Джеффрі Епштейном і чеськими жінками і про те, що американський фінансист і сексуальний злочинець доставляв собі з Чехії неповнолітніх дівчат.

    Після вивчення цієї інформації поліція вирішить, які будуть її подальші дії, мовиться в повідомленні.

    Серед інформації в ЗМІ є також дані про неодноразове перебування Епштейна в Чехії чи про можливість, що він розмірковував про купівлю нерухомості в Чехії.

    Останнім часом у США Міністерство юстиції публікує великі обсяги даних із матеріалів розслідування справи Епштейна, який спілкувався з багатьма впливовими людьми, включно з нинішнім президентом США Дональдом Трампом, на своїх секс-вечірках із участю, зокрема, й неповнолітніх дівчат. 2019 року він наклав на себе руки в ув’язненні.

  • Виторг у секторі послуг у Чехії зріс за рік на 1,8 відсотка
    09.02.2026

    Такі дані про зростання 2025 року порівняно з 2024-м оприлюднило в понеділок Чеське статистичне управління.

    При цьому, за уточненими даними, 2024 року це зростання склало 2,3 відсотка. Таким чином, 2025-го це зростання вповільнилося.

    У жодній із галузей сектору послуг виторг за минулий рік не впав. Найбільше зростання було в галузях професійної, наукової і технічної діяльності.

  • У Чехії зросла кількість туристів — і внутрішніх, і закордонних
    09.02.2026

    Протягом 2025 року їх поселилося в туристичних закладах 23,55 мільйона, повідомило в понеділок Чеське статистичне управління.

    Це на 3,2 відсотка більше, ніж за 2024 рік.

    Ці туристи переночували в туристичних закладах 59,1 мільйона ночей. Таким чином, кількість їхніх ночівель зросла за рік на 3,3 відсотка.

    Більшість туристів, які поселялися в туристичних закладах минулого року, була з самої Чехії — їх там було 12,64 мільйона, або на 2,5 відсотки більше, ніж 2024 року. Число закордонних туристів зросло на 4,1 відсотка, до 10,91 мільйона.

  • Рівень безробіття в Чехії перевищив у січні п’ять відсотків
    09.02.2026

    У порівнянні з груднем цей рівень зріс на 0,3 відсотка і склав 5,1 відсотка, повідомило в понеділок Бюро працевлаштування Чехії.

    На це зростання вплинула і щорічна сезонна тенденція, і підвищення державної підтримки протягом перших місяців безробіття відповідно до нового закону, що набув чинності від січня.

    Найвищим було безробіття в Устецькому краї — 7,5 відсотків, — а найнижчим у Празі — 3,8 відсотка.

    За словами фахівців, останніми місяцями безробіття в Чехії постійно зростає.

  • Голови Міноборони і МЗС не прийдуть на слухання в Сенаті щодо України і зовнішньої політики
    09.02.2026

    Міністр оборони, висуванець партії SPD Яромір Зуна раніше заявляв інтернет-виданню Novinky.cz, що візьме участь у цьому слуханні про безпеку України, Європи і обороноздатності чеської держави. Але врешті речник Міноборони Давід Шима сказав, що міністр має іншу програму, повідомило видання в понеділок. За словами речника, участь міністра буде «з найбільшою ймовірністю неможлива» з огляду на плановане зібрання командного складу.

    Так само міністр закордонних справ, голова партії „Motoristé sobě“ Петр Мацінка і не планував участі в сенатському слуханні. Як написав він виданню, в день слухання він буде виступати в ООН у Нью-Йорку.

    Слухання в Сенаті має відбутися 24 лютого, в день повномасштабного вторгнення Росії до України. Як заявляв голова Сенату Мілош Вистрчил, на ньому мали б з’ясуватися подальші зовнішньополітична орієнтація і безпекова стратегія Чехії.

    Серед запрошених на слухання — президент Петр Павел, прем’єр-міністр і голова партії ANO Андрей Бабіш, міністри оборони, закордонних справ, а також внутрішніх справ Лубомір Метнар і промисловості й торгівлі Карел Гавлічек (обидва ANO). В окремих тематичних блоках мали б також виступити, серед інших, начальник Генерального штабу Карел Ржегка чи колишній урядовий уповноважений у справі відбудови України Томаш Копечний (новий уряд ліквідував цю посаду).

    Як тепер відбудеться ця зустріч після відмови голів МЗС і Міноборони, наразі не ясно. В канцелярії президента виданню Novinky.cz відповіли, що шукають можливості для його участі, Бабіш і Гавлічек не відповіли на запитання про свою участь.

    Вистрчил прокоментував можливу низьку участь у слуханні так: «Можливо, це був би й сигнал про те, якого значення надають ці люди тому, щоб громадськість дізналася, яка є ситуація і наскільки прозоро ми здатні спілкуватися».

  • Оломоуцький університет збирає кошти на генератор для університету київського
    09.02.2026

    Публічний збір на допомогу Національному університетові імені Тараса Шевченка в Києві започаткував Університет Палацького в Оломоуці спільно з ініціативою «Пам’ять нації». Київський університет звернувся до оломоуцького з проханням допомогти з закупівлею генератора, що за нинішніх умов тяжко зруйнованої ударами Росії енергетичної інфраструктури в Києві дав би можливість продовжити навчання і дослідження.

    Як заявили в чеському університеті, цей збір є також відкритим викликом усій академічній громаді і всім університетським громадам — студентам, викладачам, працівникам — у Чехії й за кордоном — «тому що академічна солідарність не має кордонів, і тому що допомога одного університету, помножена на підтримку інших, має реальну силу».

    На зібрані кошти планують закупити генератор потужністю 110 kVA, що його доставить до Києва ініціатива «Пам’ять нації» („Paměť národa“). Його вартість — майже 555 тисяч крон.

    Збір був започаткований у п’ятницю. Станом на день у понеділок на рахунку є понад 382 тисячі крон.

  • Олімпійські ігри: чеські спортсмени мають уже дві медалі
    09.02.2026

    Золоту медаль має сноубордистка Зузана Мадєрова, яка показала найкращий результат у паралельному гігантському слаломі серед жінок.

    Натомість інша чеська учасниця в цій дисципліні, фаворитка і золота медалістка двох попередніх зимових Олімпійських ігор Естер Ледецька зазнала несподіваної невдачі: вона не пройшла чвертьфінал.

    Другою медаллю чеської команди стало срібло, яке здобув ковзаняр Методєй Їлек на дистанції в 5000 метрів.

    Українські спортсмени станом на кінець дня в неділю наразі медалей іще не мають.

  • Плзенські скаути зробили для України рекордну кількість окопних свічок
    09.02.2026

    Цього року їх виготовили майже 4400 — майже вдвічі більше, ніж минулого року, повідомив у неділю агентству ČTK речник плзенських скаутів Даніел Бечварж.

    Акція «Свічки для України» тривала в Плзені з 2 лютого. В ній узяли участь понад 200 волонтерів, головно скаутів, включно з дітьми 11—15 років. Вироблені свічки заповнили цілу невелику двокімнатну квартиру.

    Перед цим протягом січня тривав збір матеріалів, необхідних для виробництва свічок: воску чи парафіну, гофрокартону і бляшанок із-під консервів, — які приносили охочі.

    Далі готові свічки перевезуть до центральної майстерні і складу акції в Празі, де збирають окопні свічки для України, зроблені скаутами й іншими волонтерами з усієї Чехії. Відтак їх доставлять до України, головно на схід — на фронт і в прифронтові місцевості.

    Попередніми двома роками скаути в Плзені робили майже по 2500 окопних свічок.

    Чеська скаутська організація влаштовує акцію «Світло і тепло для України» цього року вже вчетверте. За перший рік ініціативи, 2023-й, було виготовлено й доставлено до України понад 18 тисяч окопних свічок у бляшанках, за другий рік понад 20 тисяч і за третій, минулий, — понад 32 тисячі. Цього року чеські скаути сподіваються перевершити цю цифру.

  • «Мирну угоду України з Росією 2022 року зірвав Боріс Джонсон»: Бабіш повторив стару неправду
    09.02.2026

    Давно спростоване твердження, яке продовжують просувати в Кремлі, прем’єр-міністр Чехії і голова партії ANO висловив у суботньому виступі на телеканалі TV Nova.

    За версією Андрея Бабіша, що відповідає версії Кремля, в квітні 2022 року, приблизно через шість тижнів після початку повномасштабного нападу Росії на Україну, Київ і Москва нібито були близькі до укладення мирної угоди, але Україна відмовилася від того мирного процесу під тиском західних партнерів, а саме тодішнього прем’єр-міністра Великої Британії Боріса Джонсона, який приїжджав тоді до Києва.

    На запитання, чи потрібні б були переговори з Росією, щоб зупинити її війну проти України, Бабіш відповів: «Звичайно, це мусить мати дипломатичне вирішення. До такої угоди було близько в квітні 2022 року. А потім приїхав Боріс Джонсон, і, за різними інформаціями, про це, здається, писала «Українська правда», — по суті, там була зацікавленість, щоб цей конфлікт тривав».

    Цю заяву Бабіша помітили засоби інформації в Україні, які висловили здивування цим, — і в Росії, де, навпаки, знову повторили з вуст Бабіша свою власну пропагандистську версію.

    Йдеться про події весни 2022 року, безпосередньо після повномасштабного вторгнення Росії до України. Тоді Україна пішла на переговори з Росією про припинення цієї війни; Росія висувала умови, що означали по суті припинення війни на умовах капітуляції України.

    Сторони продовжували фіксувати глибокі розбіжності з усіх головних питань (Україна тоді вимушено погоджувалася на єдину вимогу Москви — відмовитися від вступу до НАТО), доки наприкінці березня українські війська не стали завдавати Росії перших поразок — зокрема, змусили її відступити з околиць Києва, а відтак і з півночі України. Тоді ж, на початку квітня, стало вперше відомо про масові вбивства росіянами цивільних мешканців міст Бучі й Ірпеня під Києвом.

    Після того, як на самому початку квітня стало ясно, що капітуляція України вже не є неминучою, і викрилися перші масштабні воєнні злочини Росії, переговори були перервані. Ні до якого зближення позицій на той час так і не дійшло, ніякого узгодженого тексту, який була б згодна підписати Україна, не існувало — всупереч пізнішим твердженням Росії.

    Боріс Джонсон прибув до Києва 9 квітня, коли ставлення Києва до можливих переговорів із Росією вже було радикально змінене. Джонсон лише висловив тоді підтримку позиції України. А проте російська пропагандистська версія, буцімто саме Джонсон «зірвав мирні переговори», і «війна могла закінчитися вже тоді», продовжує насаджуватися досі.

Pages