• 13.02.2026

    Магістрат (мерія) Праги надасть 3,3 мільйона крон гуманітарній організації «Людина в скруті» на фінансування програми психосоціальної підтримки для травмованих російською війною дітей у школах на півдні України, яку перестає фінансувати уряд.

    Таке рішення ухвалила в четвер міська рада Праги, реагуючи на скасування державної підтримки цієї програми, яке анонсував міністр закордонних справ і голова партії „Motoristé sobě“ Петр Мацінка.

    «Якщо уряд партії ANO хоче за підтримки екстремістів вкоротити допомогу українським дітям, Прага відшкодує цю суму. Ми схвалили 3,3 мільйона крон на психосоціальну підтримку школам на півдні України. Чотири роки російської агресії найтяжче відбиваються саме на дітях, які виростають у постійному стресі й непевності в завтрашньому дні», — заявив один зі співавторів ініціативи, депутат міськради Адам Шайнгерр. За його словами, обов’язком міста є стати на бік тих, хто не може захиститися сам, і не дати солідарності стати жертвою політичної торгівлі.

    Як заявляв раніше Мацінка, в новому бюджеті Міністерства закордонних справ уже не буде коштів на цілу низку проєктів неурядових організацій у світі, які підтримував попередній уряд.

    Голова МЗС скасовує фінансування програм на підтримку України

    Ідеться, серед інших, про проєкти, що фінансувалися через Програму трансформаційної співпраці МЗС. Фінансування цієї програми має скоротитися на 70 відсотків — зі 100 мільйонів крон до 30 мільйонів. Серед проєктів, які він не хоче надалі підтримувати, Мацінка назвав згадану психосоціальну підтримку для дітей у школах на півдні України, на яку мало бути надано 3,3 мільйона крон. Тепер ці кошти надасть Прага.

    Також пів мільярда крон викреслюється з Програми гуманітарної, стабілізаційної, відбудовчої і економічної допомоги Україні. За цією програмою збережеться тільки надання гарантій на проєкт реконструкції шести українських лікарень завдяки тому, що він співфінансується Європейським союзом.

    Уряд обіцяє не зупиняти проєкти відновлення українських лікарень

    Як заявляють у чеських гуманітарних організаціях, схвалення проєкту бюджету МЗС в цьому вигляді означало б фактичне припинення всієї гуманітарної допомоги Україні. Мацінка ж раніше заявляв, що скорочення бюджету не оптимальне, але держава змушена заощаджувати.

  • 12.02.2026

    Реакцію багатьох діячів викликало рішення Міжнародного олімпійського комітету дискваліфікувати українського олімпійця за те, що він мав на шоломі портрети українських спортсменів, які загинули через війну Росії проти України.

    Президент Чехії назвав цю дискваліфікацію Владислава Гераскевича несправедливою. «Не вважаю це справедливим рішенням, бо не йдеться про політичну пропаганду, яка могла б когось образити. Йдеться про висловлення поваги… Думаю, тут Олімпійський комітет міг би вчинити жест і сприйняти це як знак поваги», — сказав він у четвер інтернет-виданню Odkryto.cz.

    Відреагували й інші чеські політики. «Владислав Гераскевич хотів ушанувати пам’ять спортсменів, убитих Путіном. Робити вигляд, ніби російська агресія не відбувається, — це боягузство. Мені дуже шкода всіх українців, які змушені на це дивитися, поки їхня країна стікає кров’ю», — написала депутатка Палати депутатів від Чеської піратської партії Катеріна Деметрашвілі.

    «Фотографії українських спортсменів, які стали жертвами російської агресії, як причина для дискваліфікації на Олімпіаді? Можливо, це порушення суворо сприйнятих правил, але є речі важливіші, ніж медалі зі змагання. Необхідно не забувати, що таке Росія. Для мене Владислав Гераскевич — переможець», — написав голова партії STAN Віт Ракушан.

    На рішення МОК гостро відгукнулися президент України Володимир Зеленський чи міністр закордонних справ Андрій Сибіга. Президент нагородив Владислава Гераскевича орденом Свободи «за самовіддане служіння українському народові, громадянську мужність і патріотизм у відстоюванні ідеалів свободи і демократичних цінностей».

    На захист українського спортсмена і з засудженням позиції МОК виступила й низка іноземних діячів.

    Крім шолома Гераскевича, під заборону на нинішніх зимових Олімпійських іграх потрапили також шоломи фристайлістки Катерини Коцар за напис “Be brave like Ukrainians” («Будьте сміливими, як українці») і шорт-трекіста Олега Гандея за цитату на шоломі слів поетеси Ліни Костенко «Там, де є героїзм, там немає остаточної поразки».

    Натомість МОК визнав припустимим прапор Росії на шоломі одного з італійських спортсменів на тій підставі, що той брав участь в Олімпійських іграх у тій країні — попри те, що використання російської символіки нині на цих іграх суворо заборонене в будь-якому вигляді.

  • 12.02.2026

    Петру Павелові довіряють 62 відсотки чеських громадян, свідчать оприлюднені в четвер результати опитування Центру досліджень громадської думки Соціологічного інституту Академії наук Чехії.

    На другому місці за довірою — нинішній міністр охорони здоров’я Адам Войтех, який раніше вже двічі очолював МОЗ Чехії в часи пандемії COVID-19 і був тоді високо оцінений на цій посаді (50 відсотків). Далі йде перший віцепрем’єр і міністр промисловості і торгівлі Карел Гавлічек (44 відсотки). Обидва є членами партії ANO і вже обіймали ті самі посади в уряді за попереднього прем’єрства нинішнього голови уряду і лідера ANO Андрея Бабіша.

    Найвищий рівень недовіри — 70 відсотків — отримав натомість почесний голова партії „Motoristé sobě“ Філіп Турек, який через скандали з його попередніми висловлюваннями втратив можливість стати спочатку міністром закордонних справ, а потім і міністром довкілля нинішнього уряду; нині він є урядовим уповноваженим із питань довкілля.

    На другому місці за недовірою (66 відсотків) — голова Палати депутатів і лідер партії SPD Томіо Окамура, на третьому — 60 відсотків — Петр Мацінка, голова партії „Motoristé sobě“, міністр закордонних справ і виконувач обов’язків міністра довкілля, який звертався до президента з погрозами, вимагаючи таки призначити Турека на посаду міністра.

    Прем’єр Андрей Бабіш отримав 43 відсотки довіри і 53 відсотки недовіри.

  • 12.02.2026

    Як повідомила в четвер Державна інспекція сільськогосподарських і харчових продуктів, бактерію вона виявила ще минулого року в одному з супермаркетів мережі Tesco в Брні.

    Інспекція застерігає, що потенційно небезпечний виріб люди ще досі можуть мати в морозильниках. Ідеться про курячий грудний шніцель (kuřecí prsní řízek) з датою споживання до 4 вересня минулого року і номером партії 25354202. Йшлося про так званий приватний виріб, тобто виготовлений спеціально на замовлення мережі Tesco неуточненим українським виробником.

    Зразок був відібраний 2 вересня минулого року, але через велику тривалість аналізу інспекція найчастіше не встигає зняти продукт із продажу, перш ніж він буде вилучений через закінчення терміну зберігання чи придатності.

    Наявність у харчових продуктах сальмонели, що може викликати небезпечне захворювання сальмонельоз, не є чимсь винятковим. Наприклад, минулого року інспекція виявила бактерію в курячому м’ясі в крамницях мережі Albert у Градці-Кралове і Велкому-Тинці, Tesco в околицях Оломоуцу чи Lidl у Фридеку-Містеку. Йшлося про м’ясо походженням як із Чехії, так і з Польщі чи України.

    Наявність у продуктах сальмонели не обов’язково спричиняє захворювання. Державне ветеринарне управління повідомляє, що бактерію знищує температура понад 60 градусів Цельсія, застосована протягом більш ніж п’яти хвилин. При цьому важливо, щоб принаймні до цієї температури встигла прогрітися й середина продукту.

  • 12.02.2026

    Високо патогенний штам пташиного грипу H5N1 підтвердили в четвер на качиній фермі в селі Кошички-Тржешице. На фермі компанії Perena перебуває близько 6800 качок, усіх їх доведеться ліквідувати.

    Це перший виявлений цього року випадок пташиного грипу в комерційному птахівництві.

    Також у середу Державне ветеринарне управління повідомило, що пташиний грип був підтверджений і в загиблих птахів у кількох експозиціях Празького зоопарку.

    Тепер ветеринари разом із працівниками зоопарку будуть запроваджувати надзвичайні заходи, щоб запобігти поширенню захворювання. Йдеться, зокрема, про обмеження входу відвідувачів до ураженої частини зоопарку тощо. Але зоопарк запевняє, що в тих місцях, куди доступ збережено, відвідувачам захворювання не загрожує.

  • 12.02.2026

    Про небезпечний інцидент, що стався ще 17 січня, вперше повідомили в четвер щоденник Mladá fronta Dnes та його інтернет-видання iDnes.cz.

    Літак Airbus A320neo авіакомпанії TAP Air Portugal, що має 165 пасажирських місць і виконував регулярний щоденний рейс із Лісабону до Праги, з невстановлених причин значно перевищив і вертикальну швидкість зниження, і горизонтальну швидкість, необхідну на цьому етапі заходу на посадку. Це сталося за складних погодних умов: густого туману й низької хмарності.

    У критичний момент, коли до зіткнення з землею залишалося близько 30 секунд, на помилковий курс звернули увагу екіпажу диспетчери, одночасно мала спрацювати автоматична система попередження. Пілоти в останній момент зуміли перейти в швидкий набір висоти і зробили коло над заповідною зоною Крживоклатско на захід від Праги, знизивши протягом розвороту горизонтальну швидкість. Відтак літак пішов на стандартну посадку.

    Чеський Інститут технічного розслідування авіаційних інцидентів розслідує подію як серйозний інцидент. Португальська сторона передала до Чехії дані з «чорних скриньок» літака, нині їх аналізують і порівнюють із даними управління повітряного руху.

  • 12.02.2026

    Петр Павел перебуватиме на одному з головних світових заходів у галузі безпеки в п’ятницю й суботу, 13 і 14 лютого, повідомила в четвер канцелярія голови держави.

    Він, серед іншого, виступить у головній програмі на тему зростання у світі популістських політичних сил. Головна тема цьогорічної Мюнхенської конференції, що відбуватиметься вже 62-й раз, — Under Destruction («У процесі руйнування»): вона має на меті проаналізувати наслідки зростання впливу сил, що прагнуть не реформ, а руйнування дотеперішнього стану речей.

    Павел також візьме участь у робочій групі щодо України, разом із іншими головами держав і урядів.

    На конференцію прибудуть майже 50 президентів і прем’єрів, а також інших політиків, представників бізнесу, науки та інших галузей. Має прибути до Мюнхену і президент України Володимир Зеленський.

  • 12.02.2026

    Міністри оборони країн Північноатлантичного союзу будуть обговорювати в четвер у Брюсселі, зокрема, подальшу військову допомогу Україні. На ній Чехію вперше представлятиме Яромір Зуна, висуванець партії SPD, яка виступає проти будь-якої військової допомоги Україні.

    У переговорах щодо України також уперше візьме участь новий міністр оборони Михайло Федоров. «Ми будемо дискутувати з ним, як союзники можуть підвищити допомогу Україні, щоб вона була ефективнішою», — сказав на пресконференції в середу генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

    Під час дебатів ітиметься й про програму закупівлі озброєнь для України PURL, за якою союзники закуповують американські озброєння на підставі пріоритетних запитів України. До програми долучилися наразі 25 із 32 країн-членів НАТО; Чехії серед них немає.

    Також у програмі зустрічі — переговори так званої Контактної групи на захист України, відомої ще як «група Рамштайн». Зустріч організовують Німеччина і Велика Британія.

    Крім того, на порядку денному брюссельської зустрічі — оборонні видатки окремих країн-членів чи зміцнення ролі НАТО в Арктиці. Нинішній чеський уряд партій ANO, SPD і „Motoristé sobě“, на порушення своїх зобов’язань перед союзниками в НАТО, відмовляється від обіцянок Чехії підвищити ці видатки.

  • 12.02.2026

    Андрей Бабіш зустрівся з Емманюелем Макроном за робочим обідом у середу ввечері. Головною темою розмови був неформальний саміт Європейського союзу в Бельгії, який відбудеться в четвер і на якому йтиметься в першу чергу про конкурентоздатність і економічну незалежність ЄС.

    Але, як сказав після зустрічі голова чеського уряду і лідер партії ANO, президент Франції таки говорив із ним на тему війни Росії проти України. Як коротко повідомив Бабіш, якого цитує інтернет-видання Deník N, про цю частину розмови, Макрон «бачить ситуацію так, що Україна бореться з агресором, і, мабуть, не чекає на швидке закінчення війни».

    Перед тим, як вирушити до Парижу, Бабіш заявляв, що не планує говорити з Макроном про Україну. Та посол Франції в Чехії Стефан Круза, який теж узяв участь у частині зустрічі Бабіша й Макрона, заявляв про протилежне.

    Посол перед від’їздом до Франції заявив, що Макрон буде хотіти говорити з Бабішем про підтримку України і про необхідність підвищення оборонних видатків Чехії у зв’язку з її зобов’язаннями перед НАТО, від чого відмовляється нинішній чеський уряд партій ANO, SPD і „Motoristé sobě“. Бабіш у відповідь сказав тоді, що слова посла є дезінформацією.

  • 11.02.2026

    За всі три законодавчі кроки, необхідні для надання цієї позики, голосували в середу від 458 до 490 євродепутатів із 720.

    Цю позику для України на 2026 і 2027 роки узгодили президенти і прем’єри країн Європейського союзу на саміті в грудні минулого року. 60 мільярдів євро має піти на оборонні і військові видатки Києва, ще 30 мільярдів на підтримку бюджету. Без схвалення цієї позики Україна могла б залишитися без фінансування вже в квітні.

    Гарантією цієї позики є резервні кошти в бюджеті Євросоюзу. За первісними планами, фінансові гарантії мали надати всі 27 країн ЄС.

    Але Чехія, яку на тому саміті представляв новий прем’єр-міністр, лідер партії ANO Андрей Бабіш, відмовилася брати участь у цих гарантіях. Разом із Чехією відмовилися й Угорщина і Словаччина.

    Тепер позику, і без участі трьох згаданих країн, іще має формально схвалити Рада ЄС. Як заявляли в Єврокомісії, перший транш цієї позики для України очікується в квітні.

Pages