Новини

Ідеться про станцію майбутньої лінії D, що наразі має назву Олбрахтова. Іван Олбрахт був відомим письменником, а також активним політиком-комуністом. 1948 року він гаряче підтримав безкровний державний переворот у Чехословаччині, внаслідок якого до влади прийшли комуністи. Він також був членом Центрального комітету Компартії Чехословаччини і функціонером Міністерства інформації комуністичної влади країни.

Тож інститут, що є в Чехії до певної міри аналогом Українського інституту національної пам’яті, пропонує обрати для станції радше ім’я людини, яка боролася проти комуністичного режиму, заявив його голова Ладіслав Кудрна.

У відповідь керівник відділу зв’язків із громадськістю Транспортного підприємства Праги Даніел Шабік заявив, що остаточну назву станції ухвалить топографічна комісія магістрату (мерії) Праги, повідомило в вівторок інтернет-видання Seznam Zprávy.

Він звернув увагу, що пропоновані назви станцій чи зупинок не завжди стають остаточними, а назва Олбрахтова є не за іменем комуністичного діяча, а за назвою вулиці Олбрахтова, де вона розташована.

Раніше проти такої назви виступав район Прага-4, на території якого розташована станція.

Як письменник Іван Олбрахт відомий, зокрема, романом «Микола Шугай — розбійник» про закарпатського опришка початку 20-го століття. Завдяки цьому романові село Колочава на Закарпатті, де відбувалася дія, здобуло популярність серед чеських туристів.

Їх затримали на місці по тому, як вони зрізали близько 50 метрів кабелів забезпечення на магістральному коридорі до Острави і Польщі в неділю під вечір. Через це рух був на дві години зупинений, а потім іще тривалий час потяги могли проїхати пошкоджену ділянку однією колією на малій швидкості, що спричинило багатогодинні запізнення. Рух відновили в понеділок пополудні.

Як повідомила в вівторок речниця поліції Мілуше Заїцова, кримінальне провадження у справі трьох чоловіків віком 22, 41 і 50 років було відкрите в понеділок. Усім трьом оголосили обвинувачення в злочинах крадіжки, скоєної в складі групи, і пошкодження й загрози роботі суспільно корисного обладнання, скоєних у складі групи.

За це їм може загрожувати позбавлення волі на термін від одного до шести років. Щодо найстаршого з чоловіків поліція просить прокурора звернутися до суду для взяття його під варту.

Обсяг збитків, спричинених залізниці, ще не встановили. Він може сягати сотень тисяч крон. Але збитки, заподіяні залізничним перевізникам, будуть вочевидь значно більші.

Домінік Дука, світським іменем Ярослав Вацлав Дука, помер у Празі в ніч на вівторок у віці 82 років. У жовтні він пережив термінову операцію, минулого тижня був виписаний додому, але через два дні знову потрапив до лікарні в тяжкому стані.

Дука народився 1943 року. Вступив до Домініканського ордену 1968 року, тоді ж прийняв ім’я Домінік. На священника був висвячений 1970 року, але вже через п’ять років комуністична влада відібрала в нього згоду на роботу священником, тож він 15 років пропрацював креслярем на заводі. При цьому Дука продовжував брати участь у діяльності ордену, за що в 1981—1982 роках був ув’язнений.

1986 року очолив Домініканський орден у Чехії. 2010 року обійняв посаду архиєпископа Празького, 2012-го був призначений кардиналом.

Відповідно до приписів церкви Дука подав заяву про відставку 2018 року, в 75-річному віці. Але папа Римський Франциск прийняв її тільки 2022-го, тож Домінік Дука очолював Католицьку церкву в Чехії протягом 12 років. За цей час він, зокрема, провів успішні переговори з чеською державою про реституцію церковного маєтку чи відшкодування за нього на суму в кілька десятків мільярдів крон.

2001 року Дука був нагороджений високою державною відзнакою — медаллю «За заслуги», а 2016-го отримав і найвищу чеську нагороду — орден Білого лева.

Чеські діячі відгукнулися на смерть єдиного чеського кардинала добрими словами й високими оцінками. А коментатори пригадали низку його суперечливих заяв і дій. Зокрема, його критикували за те, що він не висловив чіткого засудження насильства російських військ проти цивільних мешканців України.

Навесні 2022 року він закликав чеську громадськість не засуджувати російських вояків за зґвалтування українських жінок — за його словами, необхідно взяти до уваги, що російські вояки самі є жертвою сильних емоцій і пристрастей і просто діють у стані нестями, хоча це їх і не виправдовує, а спрощений підхід до дій росіян міг би привести до шовінізму і націоналізму.

Заборона в’їжджати на них на вулиці, позначені спеціальними знаками, діє від понеділка.

Таким чином магістрат (мерія) задовольнив прохання міського району Брно-центр. Причиною було те, що користувачі цих транспортних засобів часто створюють загрозу перехожим.

За дотриманням заборони стежитимуть працівники міської поліції. Спершу протягом тижня-двох вони будуть попереджати порушників, потім будуть і штрафувати — до 1500 крон на місці або від 2500 до 5000 крон в адміністративному провадженні.

Прямої заборони на прокатні двоколісні електросамокати запроваджувати не стали. Місто вирішило боротися з ними іншим чином: у всьому центрі ліквідують місця для їхнього легального паркування.