Новини

Частина цього договору суперечить чеському конституційному порядкові, встановив суд у середу. Ідеться про його статті про таємницю сповіді і про доступ до архівів Католицької церкви.

Обидві статті суперечать принципам нейтралітету держави і заборони дискримінації, констатував Конституційний суд. У договорі вони визначені надто односторонньо і на користь Католицької церкви.

Договір підписав 2024 року тодішній прем’єр Петр Фіала, згоду з ним висловили обидві палати парламенту, і для завершення ратифікації бракувало підпису президента. Але Петр Павел уже висловлював сумніви щодо цього договору, так званого конкордату. З поданням до Конституційного суду щодо цього договору звернулася група сенаторів.

Розглянувши касаційну скаргу Росії на попереднє судове рішення, Верховний суд підтвердив, що в судовій суперечці Міністерства закордонних справ Чехії з Росією Кремль не має імунітету і перебуває в юрисдикції чеського правосуддя.

Про це повідомило в вівторок інтернет-видання Чеського радіо iRozhlas.cz. Саме рішення було ухвалене ще 9 березня, але раніше про нього не повідомляли.

МЗС Чехії вимагає від Москви понад 60 мільйонів крон за використання низки будівель. Ідеться про будинки з сотнями помешкань в ареалі посольства Росії в Празі, відпочинковий об’єкт у Середньочеському краї чи будинки в Брні і Карлових Варах.

Росія користується ними десятки років. Але Чехія нині не визнає за ними дипломатичний статус. І ще попередній чеський уряд вирішив вимагати від Кремля орендну плату за використання цих об’єктів.

Москва у відповідь твердила, що чеське правосуддя не має юрисдикції розглядати таку суперечку, посилаючись на нібито імунітет, який мають, наприклад, дипломати. Але Міський суд Праги, а потім в апеляційному слуханні і Вищий суд у Празі відхилили ці аргументи Росії.

Відтак Москва звернулася з касацією до Верховного суду Чехії, який її нині теж відхилив. Тепер справа про стягнення з Росії орендної плати нарешті може бути розглянута в суді.

Про те, що згадані будівлі в Празі не мають дипломатичного статусу, вирішив іще 2020 року попередній уряд Андрея Бабіша (ANO). Наступний уряд Петра Фіали 2023 року додав до цього списку об’єктів без дипломатичного статусу й інші згадані будівлі, скасувавши рішення ще комуністичних урядів 1970-х і 1980-х років, які передавали Кремлеві чотири десятки об’єктів у Празі й інших місцях Чехії в безплатне використання.

Міністерство закордонних справ Чехії спершу хотіло домовитися з Росією і укласти з нею стандартні договори оренди. Коли Москва відмовилася, МЗС звернулося до суду.

Таке рішення ухвалила в вівторок крайова рада. Кошти з кризового фонду чеського краю призначені для вінницького благодійного Міжрегіонального координаційного гуманітарного штабу.

«Кошти підуть на забезпечення енергетичної незалежності — встановлення системи інверторів, сонячних батарей і акумуляторних станцій — Обласного пансіонату для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку», — сказав гейтман (голова) краю Мартін Пута. Більша частина коштів призначена на реконструкцію і обладнання чергового поверху цього закладу.

Раніше Ліберецький край уже зробив грошові внески на реконструкцію двох інших поверхів пансіонату. «У підтримці ми, звичайно, хочемо продовжувати і в майбутньому», — додав Пута.

За його словами, край готовий долучитися і до відновлення Вінниччини після закінчення війни Росії проти України.

Ліберецький край започаткував партнерство з Вінницькою областю 2017 року. Від початку повномасштабної війни край надав області фінансову й матеріальну допомогу на суму майже в 40 мільйонів крон.

Під час зустрічі, що відбулася в вівторок у замку Нова Горка в Моравськосилезькому краї, сторони підписали меморандум про поглиблену співпрацю «в усіх галузях» і ще деякі міжурядові документи. Розглядалися, зокрема, енергетична криза і високі ціни на пальне.

Таке спільне засідання, що, як правило, відбувалися щороку, востаннє відбулося в квітні 2023-го. Після того, як восени того року до влади в Словаччині повернувся прем’єр Роберт Фіцо, тодішній голова проукраїнського чеського уряду Петр Фіала з весни 2024-го перервав ці зустрічі — через радикальні зовнішньополітичні розбіжності між Прагою і Братиславою, зокрема, через проросійський курс словацького уряду і те, що той припинив військову допомогу Україні.

Тепер, коли Фіцо далі веде Словаччину тим самим курсом, але в Празі прийшов до влади прем’єр Андрей Бабіш (ANO), який, у свою чергу, змінив зовнішньополітичний курс Чехії і відійшов від підтримки України, нинішній чеський прем’єр вирішив знову поновити ці міжурядові консультації.