Новини

Національне управління безпеки підтвердило в четвер, що з’ясовує обставини заяв урядового уповноваженого з кліматичних питань, члена Палати депутатів Філіпа Турека („Motoristé sobě“), що можуть свідчити про його знайомство з секретними даними. Турек не має допуску до таких даних.

Виступаючи в неділю на Чеському телебаченні, Турек, який замість міністра довкілля Іґора Червеного („Motoristé sobě“) їздить від Чехії на зустрічі в ЄС, заявив із приводу планованих нових санкцій Євросоюзу щодо Росії, що вони суворі, але перебувають «у секретному режимі, тому я тут нічого не можу сказати».

Тож нині чеський орган захисту секретної інформації з’ясовує, чи дійсно Турек ознайомився з такою інформацією і, якщо так, за яких обставин.

Такий вирок виніс у четвер Міський суд Праги 40-річному чехові, який минулого року в сильно нетверезому стані порізав ножем громадянина Білорусі, бо думав, що той українець. Вирок іще не набув чинності; і обвинувачення, і захист підсудного заявили, що можуть оскаржити його.

Обвинувачення вважає, що мало йтися, серед іншого, про замах на вбивство з мотивів національності. Але судова колегія вирішила, що мотив національності не доведений, і також не побачила прямого наміру вбити потерпілого.

Крім 12 років позбавлення волі, нападник має виплатити потерпілому понад 287 тисяч крон, а ще відшкодувати Міністерству внутрішніх справ 50 тисяч крон, які МВС виплатило білорусові.

Інцидент стався в березні минулого року на околиці Праги: нетверезий чех, якого перед тим за грубу поведінку вигнали з ресторану, почувши, як білорус розмовляв із українцем російською мовою, вирішив, що то українська, і почав словесно нападати на обох, лаючи їх як українців і вимагаючи «забиратися до України». При цьому він вигукував нацистські гасла і показував нацистські вітання.

Пообіцявши, що він їх «уб’є, ось тільки візьме ніж і пістолет», чех дійсно зайшов додому по ніж.

Двох чоловіків він знайшов на залізничній станції, де знову почав кричати, що їм у Чехії «нічого робити», а потім напав і фізично; білоруса він ударив ножем у груди, йому врятувала життя термінова операція.

На суді нападник твердив, що не має нічого проти українців і має серед них багато знайомих. Його захисник теж заявляв, що напад був звичайною п’яною бійкою, і з антиукраїнських і нацистських вигуків обвинуваченого не можна робити висновку, що причиною нападу стала національність потерпілих.

Це рішення верхня палата чеського парламенту назвала вартим жалю проявом політичної короткозорості, боягузтва і шизофренії, який суперечить стратегічним інтересам Чехії і шкодить доброму імені Чехії за кордоном.

Результатом рішення уряду Чехії не ставати гарантом позики на суму в 90 мільярдів євро, яку більшість країн Європейського союзу вирішила надати Україні для підтримки її оборони від агресії Росії (цю позику наразі блокує Угорщина), може стати в майбутньому зниження конкурентоздатності і обороноздатності Чехії, і не лише в межах ЄС, мовиться в ухваленій у середу резолюції Сенату. Голова палати Мілош Вистрчил закликав уряд переглянути свою позицію.

Рішення, що Чехія не буде гарантом позики Україні від Євросоюзу на суму в 90 мільярдів євро на 2026—2027 роки, прем’єр-міністр Андрей Бабіш (ANO) ухвалив на саміті ЄС у грудні 2025 року. Також відмовилися бути гарантами Угорщина і Словаччина.

Таку пропозицію висунув нинішній прем’єр-міністр, голова партії ANO Андрей Бабіш іще до того, як очолив уряд. Після створення його уряду владна коаліція ухвалила в Палаті депутатів рішення запровадити такий пам’ятний день на 30 березня в прискореному порядку, щоб встигнути відсвяткувати його вже цього року.

Прапор Чехословаччини, який нині є й державним прапором Чехії, був офіційно затверджений 30 березня 1920 року.

Але верхня палата, в якій більшість мають опозиційні сили, не підтримала законопроєкт про це. Там мали претензії і до пропонованої назви (в Конституції й законах Чехії немає згадок про «чеський прапор» — офіційно це тільки «державний прапор»), і до того, що святкування тільки дня прапора принизило б інші шість офіційних державних символів — великий герб, малий герб, державні кольори, штандарт президента, державну печатку і державний гімн; усі вони мають власні дати їхнього затвердження.

Натомість Сенат запропонував змінити назву державного свята, що відзначається на день святого Вацлава 28 вересня, з Дня чеської державності на День чеської державності і державних символів, щоб вшанувати ці символи всі разом.

Тепер ця пропозиція повертається до Палати депутатів на новий розгляд.

Бабіш аргументував необхідність запровадження пам’ятного дня, Дня чеського прапора, значущістю символіки державного прапора і його цінністю для громадян.

Нині в чеському календарі є сім державних свят і шість визнаних державою «інших свят» — усі вони є вихідними днями. А 19 пам’ятних чи визначних днів, до яких пропонувалося додати ще один, є робочими.