Оломоуцький зоопарк, останній притулок для деяких видів під загрозою
Вкрай рідкісні жирафи Ротшильда чи вимерлі в природі берберійські леви, дитинчата рудих кенгуру чи гібонів, найбільше в Європі стадо північних оленів і сафарі-потяг просто крізь загін із вовками. Все це і багато іншого пропонує Оломоуцький зоопарк.
Місце відпочинку серед рідкісних тварин у зоопарку і місце релігійної прощі в сусідньому паломницькому храмі — все це на Святому пагорку (Svatý kopeček) на околиці міста. А з 32-метрової оглядової вежі зоопарку — погляд на сам пагорб і на Оломоуц унизу.
Зоопарк посеред лісу наступного року святкуватиме 70-річчя, каже представник маркетингового відділу Павел Явурек. У ньому близько 1700 тварин близько 400 видів. А за площею в 43 гектари він один із найбільших у Чехії.
«Велика принада для відвідувачів — жирафи Ротшильда. Потім це, звичайно, види, які не так часто тримають у зоопарках, — як, наприклад, трубкозуби чи медоїди. Маємо й мурахоїдів, яких ми теж успішно розплоджуємо».
Іще одна принада зоопарку — сафарі-потяг, який провезе відвідувачів «усім світом», каже Явурек.
«Він виїжджає від павільйону «Калахарі», де в нас тварини з південної Африки, як ті ж самі трубкозуби. Звідти виїжджаємо до африканського сафарі — там на вас чекають шаблерогі орикси — це такі антилопи. Далі провеземо вас крізь загін кенгуру, зустрінетеся з північними оленями, потім поїдете до євразійського сафарі, де в нас різноманітні копитні. І закінчується подорож серед вовків, це дає трохи адреналіну. Але не турбуйтеся: перед в’їздом до загону хижаків на вагончиках опустять захисні металеві сітки».
Оломоуцький зоопарк бере участь у програмах захисту тварин і в себе, і безпосередньо на місцях, розповідає представник зоопарку. Від 2014 року він є ключовим партнером чесько-індонезійської програми порятунку видів під загрозою в провінції Північна Суматра.
«Наша зоологиня по півроку працює там на місці над реабілітацією конфіскованих товстих лорі. Ця тваринка на вигляд така мила, з пухнастою вовною, що місцеві мешканці ловлять їх і пропонують туристам сфотографуватися з ними за гроші. Звичайно ж, вони при цьому завдають тваринам шкоди».
Адже товстий лорі — один із лічених видів отруйних ссавців. На лапах він має залозу з отруйним секретом, який він злизує. І його укус може бути небезпечним чи смертельним для багатьох тварин, ба й для людини. Тому спійманим тваринам грубо виривають чи спилюють їхні гострі зуби. Після цього вони вже не можуть вижити в дикій природі, і їх беруть до спеціального притулку.
А в себе Оломоуцький зоопарк рятує жираф Ротшильда. Тварин цього рідкісного підвиду в природі лишилося лише близько сотні. Раніше вони жили на території Танзанії, Уганди і Судану, зараз вони ще живуть тільки на невеликій території в Уганді, каже зоологиня Лібуше Весела. Програма їхнього розплоду критично важлива.
«Ми зараз маємо не таку велику групу цих жираф, як раніше — нині їх 13. Ми розплоджуємо їх із 1977 року, і за цей час народилося понад 70 дитинчат. Останніми роками Європейська програма видів під загрозою зупинила їхній розплід, бо жираф було більше, ніж місця в зоопарках для них. Протягом десяти років ми не виростили жодного дитинчати. Але минулого року розплід поновився, тож у нашій групі зараз дев’ять дорослих жираф Ротшильда і четверо дитинчат».
Крім того, Оломоуцький зоопарк робить великий внесок і в захист копитних, що перебувають під загрозою. Наприклад, він бере участь у розплоді різних видів антилоп, каже Весела.
«Сьогодні в нас одне з найбільших стад у Європі, а можливо, й найбільше, ориксів південноафриканських, або ґемсбоків — їх понад двадцять. Орикси не належать до видів, які в природі зникають. Але крім них, ми маємо два рідкісні види антилоп. Один із них — адакс нубійський, йому загрожує вимирання. Цих копитних ми розплоджуємо в межах спеціального проєкту, який координує зоопарк у Ганновері. Частину адаксів, що народилися в зоопарках, уже повернули до дикої природи, і ми теж брали участь — кілька наших антилоп поїхали до Африки».
Іще один цікавий вид антилопи — гну чорний, або ще білохвостий. За його розплід Оломоуцький зоопарк узявся тільки минулого року, розповідає Весела.
«Ця тварина незвична тим, що в природі вже не зустрічається в місцях свого первісного пробування. Сьогодні чорного гну можна зустріти в різноманітних природних парках і резерваціях південної Африки. Але є інша проблема: гну в тих місцях можуть безперешкодно схрещуватися з іншими видами антилоп, наприклад, із блакитним гну. Тому популяція, що утримується в зоопарках, включно з нашим, надзвичайно важлива з погляду збереження цього рідкісного виду».
Іще одна тварина, яка не збереглася в природі і яку зберігають в Оломоуцькому зоопарку, — берберійський, або атласький, лев, розповідає зоологиня.
«Територією їхнього природного пробування були гірські області північної Африки, тобто Туніс, Марокко, Алжир, узгір’я Атлас. Але з розвитком сільського господарства і вогнепальної зброї цих левів там повністю вибили десь у 30-х роках минулого століття. І вони б зовсім вимерли, якби не звіринець марокканських королів і султанів, який потім став зоопарком у Рабаті і почав співпрацювати з іншими зоопарками».
Марокканські королі і султани навіть вели якусь реєстрацію цього підвиду левів, яких вони утримували, каже Весела.
«І хоча немає стовідсоткової гарантії, що в межах співпраці з якимсь іншим султаном до того розплоду не потрапив якийсь інший лев, але все ж ішлося про марокканських королівських левів, якими були леви берберійські. А після того, як королівський звіринець став частиною зоопарку в Рабаті, 22 берберійські леви потрапили до семи зоопарків у світі, і це, власне, й була база цього розплоду».
Тож через те, що придатних для розплоду берберійських левів так мало, а родинних зв’язків між ними так багато, підібрати пару для розплоду дуже важко. Та все ж Оломоуцький зоопарк, який отримав берберійських левів із Дортмунду, виростив уже близько 20 дитинчат цих левів, які дісталися до різних зоопарків.
Серед цікавинок Оломоуцького зоопарку — також північні олені. Їхнє стадо тут найбільше в Європі. Лише цього року народилося ще шість оленят. Але утримувати їх у зоопарках не так просто, як могло б здатися, каже Весела.
«Ми з’ясували, що хоча люди собі думають, що вони дуже невибагливі, що вони в природі не мають практично нічого, крім лишайників і моху, та, навпаки, ці тварини дуже вимогливі до свого харчування. Улітку, в період вагітності і вигодовування дитинчат, вони потребують величезні кількості їжі, багатої на рослинні білки».
Та в Оломоуці з цим впоралися, і тут ці тварини доживають до високого віку як для цього виду — до 18—19 років.
Привертають увагу відвідувачів і дитинчата різних тварин. Наприклад, великих рудих кенгуру, яким в Оломоуцькому зоопарку ведеться добре, розповідає зоологиня.
«Ми маємо групу більш ніж із двадцяти кенгуру. Зараз тут у різній стадії розвитку кілька дитинчат. Одні вийшли з сумки вже навесні, інші залишають її цими днями. А в деяких кенгуриць видно, що їхні сумки ще повні».
Так само народилися дитинчата і в гібонів, які перебувають під загрозою перш за все через втрату життєвого середовища чи й через вилов — і для утримання як домашніх тварин, і на м’ясо, і для використання в азійській медицині, розповідає Весела.
«Зараз ми маємо дитинчат у всіх видів гібонів, які в нас є, — гібонів жовтощоких, гібонів білоруких, або ларів, і в найбільших гібонів сіаманґів, — вони народилися навесні, одне буквально минулого тижня. Всі дитинчата разом із матерями, вони дуже привабливі, і ми цим пишаємося».
А ще пишається Оломоуцький зоопарк своїми акваріумами. Невдовзі тут має з’явитися найбільший у Чехії глибоководний акваріум для акул. Він буде частиною нового центру Loděnka, що зосередиться на освіті й консультаціях. Його мають почати будувати наступного року.
Також на цю тему
-
Види під загрозою знаходять захист: історії з чеських зоопарків
У літньому відеосеріалі зазирнімо до найбільших чеських зоопарків, погляньмо на закулісну працю зоологів, з’ясуймо, як зоопарки беруть участь у порятунку рідкісних тварин
