Остравський зоопарк: у Чехії другий найбільший і один із найвідвідуваніших, а в Європі ключовий у збереженні західних шимпанзе
На завершення нашого літнього серіалу про зоопарки Чехії розповімо сьогодні про Остравський. Нині це не тільки зоопарк, а й ботанічний сад, який у партнерстві з містом намагається створити своїм тваринам оптимальні умови і зробити внесок у їхнє збереження. Нині в зоопарку 6103 тварини 451 виду, з яких сім уже вимерли в природі, а третина перебуває під загрозою. Один вид із останніх — шимпанзе, точніше, підвид західних шимпанзе, збереження яких зоопарк координує в цілій Європі.
Олень і дві олениці, п’ять фазанів і ще кілька птахів — коли Остравський зоопарк відкрився 1951 року, він не був надто багатий на різноманіття. І важко було уявити, що нині він із сотнею гектарів площі стане другим найбільшим у Чехії, а майже з 631 тисячею відвідувачів за 2024 рік також одним із найпопулярніших місць не тільки в Моравськосилезькому краї, а й у всій Чехії.
Чи не найбільше Остравський зоопарк пишається своїм павільйоном «Еволюція», величезним комплексом із більш ніж 200 тваринами, що пропонує відвідувачам подорож історією життя. Серед представлених у ньому видів є й шимпанзе, завдяки яким зоопарк має таку високу репутацію на Європейському континенті. І недарма: саме з Острави координується Європейська програма охорони (EEP) для шимпанзе.
Її очолює Яна Плугачкова. Її місія як координаторки полягає, серед іншого, в організації обміну тваринами між закладами, щоб уникати розмноження особин, надто близьких генетично.
«Існує кілька підвидів шимпанзе. Тож ми маємо спершу визначити, які є в яких зоопарках, щоб знати, які тварини генетично сумісні. Тільки потім постає питання про розмноження. Також ми визначаємо гібридних особин, які є результатом схрещування між підвидами, та інших, розмноження яких ми не хочемо з різних причин. Наприклад, деякі надто старі, а деякі не знають, як паруватися. Коротше кажучи, наше завдання не обмежується розмноженням. Понад усе ми хочемо забезпечити добробут тварин — щоб шимпанзе жили таким же соціальним життям, як і в природі, і щоб усі вони були якомога більш здоровими».
Раніше в зоопарках, розповідає Плугачкова, для простоти шимпанзе утримували штучними групами: один самець і кілька самиць. Коли народжувалися дитинчата, молоді самиці залишалися в групі, а самців, яких вважали «проблемними», забирали з неї. І це була серйозна помилка, бо порушувала їхню природну організацію.
За Європейською програмою охорони шимпанзе, з групи забирають головно молодих самиць — так само, як це відбувається в природі, де вони теж не залишаються в своїх рідних групах на все життя. Але ці переведення відбуваються за суворими правилами і беруть до уваги багато критеріїв, пояснює кураторка.
«Перший критерій — це, звичайно, генетика. Необхідно перевірити можливі лінії споріднення між самицею і особинами в групі, куди її збираються перевести. Складна комп’ютерна програма обраховує частку генів цієї самиці в популяції тієї групи, наскільки споріднені ці тварини — так званий коефіцієнт інбридингу, який обчислює комп’ютер і оцінює, чи добра буде комбінація цих генів із генами самців у тій групі, куди її могли б перевести».
Оцінюється також характер тварини і те, як вона вписалася б у нову групу з погляду ієрархії, — чи не буде вона занадто покірлива чи занадто домінантна. Крім того, молода самиця має спершу навчитися материнській поведінці — буває, доводиться спеціально помістити не готову до материнства самицю в групу, де якраз народжують інші самиці, навіть тримаючи її якийсь час на гормональній антиконцепції, щоб вона не завагітніла передчасно, — це дає такій самиці можливість здобути досвід, спостерігаючи за іншими.
В Остравському зоопарку, розповідає Плугачкова, група шимпанзе складається з десяти особин: двох дорослих самців, п’яти самиць і трьох молодих самців у віці від двох до п’яти років. І ця група західних шимпанзе дещо незвична.
«Наші двоє самців мають дуже непросте минуле і складну історію. Один із них походить із «парубочої» групи з зоопарку у Франції і, на жаль, він не знає, як треба паруватися. Мабуть, і хотів би, але не вміє. А другий прийшов із приватного утримання, і його ситуація ще складніша: коли він прибув, він навіть не знав, як збудувати собі гніздо, не знав, що таке овочі, і все шукав спагеті і туалет, до якого його привчили. Зате він парується. Так що в нас альфа-самець залагоджує суперечки, а бета-самець парується — просто «поділили повноваження». Зазвичай на це досить одного самця, ну, а в нас вони так поділили між собою. Трохи специфічно, але спрацьовує, чому б ні?»
Західні шимпанзе — далеко не єдині представники видів під загрозою, які є в Остравському зоопарку. Є там, наприклад, рідкісні африканські мавпи Діани — нинішня група їх в Остраві найбільша в світі, що є в зоопарках.
Таке залучення до збереження видів під загрозою показує глибоку еволюцію ролі зоопарків протягом останніх десятиліть. Із простих звіринців для екзотичних тварин, де їхній добробут нікого не цікавив, нинішні зоопарки — такі, як Остравський, — відіграють важливу роль у захисті і збереженні видів під загрозою і привернення уваги до цих питань. Причому роблять це не тільки на своїй території, а й безпосередньо на місцях, де живуть ці види під загрозою, в природному середовищі, — наприклад, лорі на Суматрі, тонкінська кирпоноса мавпа і лутунг Делакура у В’єтнамі, антилопа канна велетенська в Сенегалі, яванський панголін в Індонезії, птах жовтий кардинал, чи жовта вівсянка, в Аргентині, чи й навіть живородні гудеєві рибки в Мексиці. А ще — коралові рифи на Філіппінах, адже корали — теж тварини.
З 2016 року з кожного проданого квитка зоопарк відраховує по п’ять крон на проєкти захисту тварин і рослин безпосередньо в їхньому природному середовищі. За вісім років так було зібрано майже 8 мільйонів крон, або близько 326 тисяч євро.
Також на цю тему
-
Види під загрозою знаходять захист: історії з чеських зоопарків
У літньому відеосеріалі зазирнімо до найбільших чеських зоопарків, погляньмо на закулісну працю зоологів, з’ясуймо, як зоопарки беруть участь у порятунку рідкісних тварин
