Петр Павел: «Мета війни — не завдати поразки Росії, а вигнати Росію з України»
«Ми зібралися тут, щоб підтримати те, що ми вважаємо за правильне, і засудити те, з чим ми ніяк не можемо погодитися», — сказав президент Чехії на зібранні «Разом за Україну» в Празі з нагоди других роковин від початку повномасштабної війни Росії проти України, коли по всій Чехії відбулася головна частина акції «День за Україну». Зібрання, марші, концерти й бенефісні заходи відбулися цього дня в низці міст Чехії, ще в кількох такі заходи призначені на інші дні.
Необхідно зробити все, щоб Росія не досягла своїх цілей в Україні, сказав Павел тисячам українців і прихильників України, які зібралися 24 лютого на Староміській площі в Празі. «Ми всі мали б показати, що ми не залишимо Україну без підтримки, не дамо їй потрапити в пазурі Росії. Прошу, тримаймося і допоможімо Україні», — закликав Павел.
За його словами, підтримкою України Чехія підтримує і сама себе і свою власну безпеку.
«Ми мусимо стати на бік України, чи подобається вона нам, чи ні, бо справа не в цьому. Справа в принципі. Війна в Україні сьогодні — це не просто війна проти України в намаганні завдати їй поразки і здобути контроль над її територією. Це війна проти способу життя, який ми ведемо, проти світу, в якому діють певні правила і в якому навіть найменші мають право на своє місце під сонцем», — сказав президент Чехії.
«Ми не говоримо про те, що хочемо завдати Росії поразки. Ніхто не хоче завдати поразки Росії як країні — ми хочемо, щоб вона вийшла з України і дала їй таку ж можливість вільного розвитку, яка дісталася нам», — заявив Петр Павел.
На зібранні виступили, серед інших, і тимчасовий повірник у справах України в Чехії Віталій Усатий чи відомий чеський актор Ондржей Ветхий — він став одним зі співзасновників ініціативи зібрати кошти на десять тисяч дронів для українських бійців і вже зазнав за це цькування з боку антиукраїнських сил. Пролунало й відеозвернення від президента України Володимира Зеленського.
Значна частина присутніх прийшла на Староміську площу маршем, що пройшов Карловим мостом від площі Кінських у районі Сміхов, де в Празі стоїть пам’ятник Тарасові Шевченку.
Учасники маршу скандували заклики підтримувати Україну чи наголошували, що«Росія — держава-терорист» і несли гасла на кшталт «Зупиніть Путіна, зупиніть війну», «Росія катує і вбиває», «Більше зброї для України» чи «Війна ближче, ніж здається».
На площі Кінських у Празі раніше в суботу теж відбувся пам’ятний мітинг.
«Майбутнє України визначає також майбутнє Чехії», — наголосив голова Сенату, верхньої палати Парламенту Чехії Мілош Вистрчил, який виступив на цьому мітингу. Він подякував чеським громадянам, які вже тривалий час підтримують Україну. А українських громадян, які прибули до Чехії через війну, він попросив допомагати Чехії в цій підтримці.
Голова нижньої Палати депутатів Парламенту Маркета Пекарова-Адамова нагадала, що агресія Росії проти України почалася не два роки тому, але ще в момент російського вторгнення до Криму в лютому 2014 року. «Ми маємо дякувати українцям за те, що живемо тут своїм щоденним життям, які не перевернулися догори дриґом так, як у наших українських друзів», — сказала вона на мітингу.
А на празькій площі в районі Бубенеч, яка тепер несе ім’я вбитого наприкінці лютого 2015 року біля Кремля в Москві російського опозиційного діяча Бориса Нємцова і на якій розташоване посольство Росії, в присутності кількох сотень людей і десятка послів чи представників посольств країн-союзників Чехії відбувся концерт Noise for Ukraine — «Розголос за Україну». Організатори концерту нагадали, що в російському посольстві досі працює семеро представників. Перед зібранням вони не з’явилися, й організатори назвали їх боягузами.
Акції з нагоди других роковин від початку повномасштабного вторгнення Росії до України відбулися і в інших містах Чехії. Наприклад, у другому найбільшому — Брні — на підтримку України зібралися на площі Свободи близько тисячі людей. Промовці закликали Європу не послаблювати підтримку України.
Схожі акції відбувалися й у таких містах, як Літомержице, Чеське Будейовіце, Фридек-Містек, Плзень чи Оломоуц.
