Податкова декларація у Чехії — з чого почати?

Перша половина кожного року в Чехії для багатьох пов’язана з поданням податкової декларації. Через те, що податкова система у Чехії заснована на принципі самостійного декларування, обов’язок кожного — самостійно дізнатись, чи потрібно декларувати свої доходи, і якщо так — подати декларацію, вирахувати податок і сплатити його.

Податкова інспекція (finanční úřad) у Чехії не сповіщатиме вас про необхідність подавати декларацію. Натомість цей орган може у будь-який момент перевірити подану вами звітність за останні три — а у деяких випадках і більше — роки. Якщо податкова віднайде помилку в декларації або з’ясує, що людина не доплатила податок, то матиме право вимагати доплату — не лише заборговану суму, але і відсотки за прострочення платежу.

Саме тому важливо розуміти основні принципи оподаткування у Чехії та вчасно зорієнтуватись, які обов’язки стосовно чеської податкової можуть стосуватися вас. Розгляньмо податок з доходу фізичних осіб.

Хто повинен декларувати доходи?

Обов’язок подання декларації не залежить від типу вашої візи або дозволу на перебування. Тобто і українець з тимчасовим захистом, і громадянин Чехії можуть мати однаковий обов’язок задекларувати доходи. Основне питання, яке варто собі поставити: «Чи маю я доходи в Чехії?» Якщо відповідь «так», то над декларацією варто як мінімум замислитись.

Якщо віза не відіграє суттєвої ролі при поданні декларації, то так зване податкове резидентство є ключовим фактором для визначення обов’язку декларувати доходи. Від податкового резиденства платника залежить одразу декілька речей, зокрема, які саме доходи необхідно декларувати та які знижки або бонуси можна отримати.

Людина, яка є податковим резидентом іншої країни — припустімо, України, — повинна декларувати у Чехії лише доходи, отримані саме у Чехії. А вже у країні свого податкового резидентства подаватиме основну декларацію.

Натомість податковий резидент Чехії мусить декларувати тут усі свої доходи — в тому числі й доходи з-за кордону, наприклад, з України. При цьому між Україною та Чехією діє Угода про уникнення подвійного оподаткування — тож якщо податковий резидент Чехії уже сплатив певний податок на прибуток в Україні, цю частку може бути вирахувано з фінальної суми податку в Чехії.

Податкове резидентство або «доміцил»

Чеський термін daňový domicil позначає своєрідне «податкове громадянство» платника податків, а з ним і низку зобов’язань та можливих пільг. Хто і за яких умов може стати податковим резидентом Чехії? Це питання не має однозначної відповіді. Закон надає рекомендації, але не визначає повний список критеріїв. Чеське законодавство має дві вимоги до податкового резидента Чехії: перебувати на території Чехії понад 183 дні в році та мати тут центр своїх «життєвих інтересів», або чеською střed zájmů.

Що таке «життєві інтереси»? Це і є менш конкретний критерій для визначення податкового резидентства. Іноді його визначення може залежати від того, як заявник опише свій центр «життєвих інтересів» та аргументує, що він саме в Чехії. Не останню роль у визначенні податкового резидентства відіграє і людський фактор та погляд працівника податкової, який розглядатиме заявку.

Для того, щоб стати податковим резидентом Чехії, необхідно довести, що основне ваше життя зосереджене саме в Чехії. І це не залежить від візи. Натомість варто врахувати всі аспекти вашого життя: де ви проживаєте, де працюєте і маєте основні доходи, де ви навчаєтесь, до якої школи або гуртків ходять ваші діти, де живе решта вашої родини тощо. При цьому не має значення, чи ви плануєте залишатися в країні — податкове резидентство визначається на рік.

Основна мета — аргументувати у податковій, що наразі ваше життя дійсно зосереджене у Чехії. Українки з тимчасовим захистом, наприклад, часто зустрічаються з тим, що їхні чоловіки та батьки залишаються в Україні, в той час як самі вони з дітьми виїхали до Чехії. У такому випадку до заявки на отримання податкового резидентства або декларації можна додати пояснювальний лист із описом ситуації та роз’ясненням того, чому саме центр життєвих інтересів такої українки все ж нині у Чехії.

Підтвердження про «доміцил» можна отримати безпосередньо у податковій, подавши спеціальну заяву. Втім, це не обов’язково. Якщо ви вважаєте, що у вашій ситуації податкове резидентство очевидне, то можете одразу подавати декларацію з урахуванням резидентства.

Хто повинен подавати декларацію?

Загалом можна опинитись в одній з трьох ситуацій: ви не мусите подавати декларацію взагалі, за вас подає роботодавець або ви подаєте самостійно.

Загальне правило, яким варто почати: декларацію подає кожна фізична особа, яка у попередньому році мала дохід, що підлягає оподаткуванню. Це доходи найманого працівника та доходи з підприємницької діяльності, капітальних активів, оренди або інших джерел. До таких «інших» джерел може, наприклад, належати продаж овочів з власного городу або періодична оренда власної дачі, доходи з авторських прав тощо. Навіть якщо з такого доходу немає прибутку, все одно необхідно подати декларацію.

Втім, є винятки

Декларацію не потрібно подавати, якщо у попередньому році ваші доходи не перевищили визначений ліміт — для 2023 року він становить 50 тисяч чеських крон (брутто) — і належали до однієї з таких категорій:

• Дохід від здачі майна в оренду
• Дохід від підприємницької діяльності
• Дохід від інвестицій та схожих фінансових операцій

Також декларацію не мусять подавати OSVČ — чеською osoba samostatně výdělečně činná, альтернатива українського ФОПа — у режимі паушального, або єдиного, податку. Такі ФОПи сплачують фіксовані щомісячні внески протягом року і не зобов’язані подавати податкову декларацію наприкінці року.

Також не потрібно декларувати доходи від відсотків на чеських банківських рахунках або дивіденди від чеських фірм, адже ці доходи ви отримуєте вже оподаткованими, тож їх не потрібно враховувати у декларації.

Декларацію може подати роботодавець

Подавати податкову декларацію особисто не мусить той, хто протягом року працював лише за наймом і одночасно мав лише одного роботодавця, не мав декілька зайнятостей або інших джерел доходу водночас. Стандартна ситуація — це робота за так званим основним трудовим договором, чеською hlavní pracovní poměr, скорочено HPP. Роботодавці можуть змінюватись, але важливо, щоб людина не працювала у декількох місцях одночасно, не була ФОПом паралельно з основною зайнятістю і не мала інших прибутків, що підлягають оподаткуванню.

У такому випадку ваш нинішній роботодавець може подати податкову декларацію замість вас. Для цього лише необхідно вчасно підписати заяву з проханням про це — чеською žádost o roční zúčtování záloh a daňového zvýhodnění.

Зверніть увагу: роботодавець може подати замість вас податкову декларацію, але не зобов’язаний цього робити. Тож при працевлаштуванні одразу варто звернутись до бухгалтерії та обговорити питання подання декларації.

Коли подавати декларацію самостійно

У деяких випадках людина зобов’язана подати декларацію самостійно. Це стосується, зокрема, тих, хто мав доходи як OSVČ або мав декілька джерел доходів водночас.

Наприклад, самостійно податкову декларацію повинна подати людина, яка була працевлаштована у двох чи більше місцях, або мала підробіток — як OSVČ, у певних випадках і за угодами про виконання робіт DPP або DPČ, ліцензійними договорами тощо. Крім того, самостійно подавати декларацію мусять платники, котрі мали доходи від інвестицій, криптовалют, продажу цінних паперів тощо. Щоправда, для певних інвестицій існують винятки при оподаткуванні та поданні декларації, тож у деяких випадках — зокрема при вищих частках — варто звернутись до податкового консультанта.

Втім, і у випадку декількох джерел доходів є ліміт, який «пробачається» та звільняє від обов’язку враховувати певні доходи при оподаткуванні. Якщо ви працевлаштовані і маєте дохід з основного місця роботи за наймом, а ваш додатковий дохід не перевищує 20 тисяч крон брутто, то подавати декларацію самостійно не потрібно.

Подаєте самостійно? Не забудьте про «соціалку та страхову»

Якщо ви самостійно подаєте декларацію, вас також може стосуватись обов’язок подати звіт до управління соціального забезпечення (správa sociálního zabezpečení) та медичної страхової компанії. Ці звіти мають подавати всі учасники державного соціального та медичного страхування, котрі декларують доходи. Але зверніть увагу: OSVČ, котрі є учасниками державного соціального та медичного страхування, зобов’язані подавати ці звіти завжди, навіть якщо у попередньому році вони мали нульові доходи і не подають декларацію до податкової.

Як і коли подавати декларацію?

Податкова декларація подається до відділення податкової інспекції за місцем проживання платника. При цьому подати декларацію можна у декілька способів.

Можна заповнити офіційний бланк податкової та віднести його особисто до приймальні документів — чеською podatelna — у відділенні податкової. Надіслати декларацію можна також за допомогою так званої «скриньки даних», чеською datová schránka — спеціального авторизованого каналу комунікації з чеськими державними органами, який працює за принципом електронної пошти. Більше того, якщо у вас є «скринька даних», ви зобов’язані скористатися саме нею для подання податкової декларації.

Також декларацію можна заповнити і подати в електронному вигляді на порталі податкової moje daně після авторизації за допомогою одного з офіційних каналів — identita občana, datová schránka або спеціальні логін і пароль від податкової. Врешті-решт, податкову декларацію від вашого імені за довіреністю може також подати податковий консультант або бухгалтер.

Кінцеві терміни подання податкової декларації залежать від способу подання. У 2024 році ці терміни такі:

• Вівторок, 2 квітня — при самостійному фізичному поданні,
• Четвер, 2 травня — при поданні самостійно в електронному форматі,
• Понеділок, 1 липня — якщо декларацію замість платника подає податковий консультант.

Податкова ставка

Стандартна податкова ставка залежатиме від рівня доходів у попередньому році. Податок у 15% сплачується за доходи в межах, що не перевищують 48 стандартних заробітних плат — тобто 1 935 552 крон (брутто) за 2023 рік. За частку доходів, які перевищують цей ліміт, сплачується 23% податку.

Але це лише стандартні податкові ставки для доходу фізичної особи, яка не є платником ПДВ. Крім того, при заповненні декларації варто врахувати низку інших факторів. Наприклад, як від доходів правильно віднімати видатки: скористатись правилом видатків у відсотках або вирахувати реальні? Які знижки та бонуси можна отримати? Як правильно врахувати усі доходи?

Через те, що заповнення податкової декларації — це досить комплексний процес, багато хто звертається за допомогою до податкових консультантів або бухгалтерів, особливо подаючи декларацію вперше, або при декларуванні високих доходів.

Погляньмо на основні знижки та бонуси

Чеське законодавство визначає низку знижок та бонусів, які можуть допомогти платникам податків зменшити сплачувану частку. Деякі з цих знижок віднімаються безпосередньо з вирахуваного податку, інші — з бази, що підлягає оподаткуванню. А податковий бонус можуть навіть повернути.

Знижка з податку

Основна знижка — це так звана sleva na poplatníka, або знижка на платника. Право на цю знижку має абсолютно кожен, хто подає декларацію. У 2023 році вона становила 30 840 крон — саме цю частку кожен може вирахувати із загальної суми податку до сплати. Знижка залишиться незмінною і у 2024 році. Скористатися знижкою можна двома способами: відняти повну суму одноразово при поданні декларації або сплачувати на 2 570 крон менше щомісяця, якщо податки за вас сплачує роботодавець.

Окрім знижки на платника, наразі є також інші, наприклад:

• На чоловіка або дружину, що живе разом із вами і не працює або мав/мала дохід до 68 000 крон — від 24 840 крон,
• На студента — 4 020 крон,
• За інвалідністю — від 2 520 крон і вище, залежно від ступеня інвалідності.

Увага: вже наступного року деякі з цих знижок будуть скасовані чи обмежені.

Зменшення бази до оподаткування

Чеське законодавство також передбачає декілька можливостей, як знизити базу для оподаткування. Після того, як з доходів були вирахувані видатки, можна відняти ще й такі суми:

• Дари та пожертви до благодійних фондів,
• Проценти за кредитами на фінансування житлових потреб (наприклад, з іпотеки),
• Внески на пенсійне страхування,
• Внески на страхування життя,
• Членські внески до профспілок,
• Платежі за іспити, що підтверджують результати підвищення кваліфікації.

Податковий бонус «на дитину»

Іще один досить розповсюджений спосіб зниження сплачуваного податку — це так звана «знижка на дитину». Хоч у цьому випадку часто і використовують термін «знижка», вона все ж працює за принципом податкового бонусу. У стандартних знижок за рахунок зменшення бази оподаткування та самого податку ви можете знизити суму до сплати максимально до нуля. Але у випадку з бонусом «на дитину» держава може також повернути вам певну суму. Якщо після врахування знижки на дітей ви отримаєте «мінусовий» податок, держава сплатить вам різницю.

Право на отримання «знижки на дитину» за 2023 рік має кожен, хто заробив хоча б 103 800 крон як найманий працівник або OSVČ. При цьому дитина має проживати разом із вами і бути неповнолітньою або ж молодшою за 26 років і при цьому навчатись (чи за станом здоров’я бути нездатною заробляти самостійно). Бонус на дитину може отримати лише один із родичів дитини.

Сума податкового бонусу залежить від кількості дітей і становить:

• 15 204 крон на першу дитину
• 22 320 крон на другу дитину,
• 27 840 на третю та кожну наступну дитину.

Повертаючись до податкового резидентства

При врахуванні знижок та бонусів, які ви можете отримати, важливо зважати на податкове резидентство. Наприклад, бонус «на дитину» може отримати лише податковий резидент Чехії. Так само і знижки на чоловіка або дружину, які не працюють, та за інвалідністю. Але знижку на платника або на студента можуть отримати і ті, хто не має «доміцил» у Чехії.

Усі наведені в тексті цифри стосуються оформлення податків за 2023 рік. Наступними роками багато з них можуть змінитися.