Риторика нового уряду Чехії щодо підтримки України не обов’язково означатиме зміну курсу — фахівці
Як вважають аналітики, опитані агентством ČTK, підхід цього уряду неодностайний і коливається між намаганням сигналізувати про зміну внутрішній публіці і збереженням певної тяглості в межах політики ЄС і НАТО.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Зокрема, Міхал Сметана з факультету соціальних наук Карлового університету в Празі звертає увагу, що ключовими в ставленні до підтримки України є три галузі: снарядна ініціатива на користь України, участь у фінансових позиках Європейського союзу, які допомагають Україні втриматися, і виконання обов’язків щодо Північноатлантичного союзу шляхом збільшення видатків на оборону.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Саме в цих питаннях, на думку Сметани, виникає суперечність між загостреною передвиборчою риторикою партій нинішньої урядової коаліції — ANO, SPD і „Motoristé sobě“ — і необхідністю зберегти продовження політики в ширшому європейському контексті. За словами Сметани, прем’єр-міністр і лідер ANO Андрей Бабіш наразі не хоче виставляти себе як іще одного проблемного діяча на кшталт керівництва Угорщини чи Словаччини і залишає за собою останнє слово в безпековій і зовнішній політиці.
«Особисто я вважаю, що, незважаючи на зміну політичної риторики, прем’єр підійде до цього питання прагматично і буде намагатися зберегти рівновагу між сигналізуванням про зміни для внутрішньої публіки і сигналізуванням про тяглість для європейських партнерів», — сказав Сметана.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Із такою думкою згоден і Властіслав Бржіза з факультету соціальних наук Карлового університету в Празі. З цього огляду він вважає характерним ставлення Чехії до схваленої нещодавно європейської позики Україні на суму в 90 мільярдів євро. Хоча прем’єр тоді заявив, що Чехія не буде ставати її гарантом, та самого схвалення позики він не намагався блокувати.
Водночас Бржіза вважає, що можлива зміна чеського ставлення не буде мати для України значних наслідків. За його словами, Чехія є відносно невеликою державою і більшу частину військового матеріалу, який вона могла надати, вона вже передала Україні.
«Я б обережно підходив до таких висновків, що ми опускаємося на рівень Угорщини і Словаччини. Я очікую, що ми будемо радше десь посередині між ставленням цих країн і решти Євросоюзу», — додав Бржіза.
На думку фахівців, чеський підхід відповідає радше намаганню збалансувати внутрішній політичний тиск і фактичну поведінку на міжнародній сцені, де вирішальні позиції будуть і далі формуватися в першу чергу на рівні прем’єра і уряду як цілого органу.
