Що вам подобається в чеськiй кухнi? Чехи визначилися з українськими стравами
Чеська та українська кухні зустрілися не лише на кухнях ресторанів, а й у домівках тисяч жінок, які через війну змушені були почати життя заново в Чехії. Разом із валізами вони привезли рецепти і звичку годувати з любов’ю. І дуже швидко ці смаки почали переплітатися з місцевими традиціями.
Досвідчений шеф-кухар Міхал Шлахта є одним із суддів премії «Патріот Гурман», яка визначає найкращі гастрономічні заклади у Моравськосилезькому краї. Здивувати його чимось незвично новим важко. Але це вдалося його українській подрузі Ользі.
«Щодо української кухні, то нещодавно в мене був дуже приємний досвід. Моя українська подруга спекла на одну з вечірок «Київський торт», і коли я його скуштував, був здивований, бо нічого схожого раніше ніколи не їв. Він мені настільки сподобався, що я одразу замовив у неї ще один на день народження моєї доньки, яка теж була в захваті від нього. Загалом українську кухню я знаю, особливо люблю борщ — це класика, а також деякі інші страви, наприклад, пельмені. І якщо ви запитаєте, чи є щось, що мені не смакує в українській кухні, то, мабуть, нічого такого не знайду. Я, наприклад, дуже люблю буряк, а він також широко представлений в українській кухні, тож щиро рекомендую».
Борщ також є однією з найулюбленіших страв ще одного чеха — Мартіна. Справжній смак українського борщу він відкрив для себе завдяки своїй дружині Олександрі.
«Перше, що я справді куштував, був борщ, це точно. Ми його їли, він був уже приготовлений в холодильнику, тож одразу собі його налили. Я люблю супи, тож уже в принципі це добре. Я загалом люблю, коли в них є багато овочів. Бульйон мені теж не заважає, але я радше оберу овочевий суп, ніж просто бульйон».
Але не борщем єдиним. Олександра відкрила для свого коханого світ української кухні з усім різнобарв’ям страв. Мартін каже, що голубці міг би їсти через день. А ще йому дуже подобаються вареники з капустою. І не тільки їх їсти.
«Мені ще подобається сам процес, як ми їх готуємо. Це класно, що робимо це разом, як родина. Так і швидше, коли готують п’ятеро людей. Усе готове за 10 хвилин, а якщо один, то це може зайняти годину чи дві. Тож це така спільна активність. Я люблю, наприклад, кнедлики з начинкою, які ми робимо тут у Чехії, тож це, в принципі, теж щось схоже».
Олександра та її діти спочатку не сприйняли чеську кухню, але згодом дещо почало смакувати. Родина почала знаходити знайомі нотки у місцевих стравах, почали з’являтися навіть асоціації з українською кухнею. Так поступово чеські страви стали з’являтися на їхньому сімейному столі. Зокрема, кнедлики, які стали однією з найулюбленіших страв.
«Мої діти дуже люблять полтавські галушки, саме з тушкованим м’ясом, яке дуже подібне на чеський гуляш, тільки менш густе. І нашими галушками класно вимокувати цю м’ясну підливу. Коли я вперше купила в магазині таку велику «галушку», діти скуштували і їм дуже сподобалося. А ще класно, що у них є брамбораки, а в нас — деруни. Є щось спільне або дуже подібне, і це нам подобається. Це, мабуть, була перша їжа, яка стала для нас справді приємною. А потім Мартін почав готувати для нас смажений сир, і тепер це, мабуть, уже чеський король на нашій кухні».
Українські страви від Галини Штефури вже давно підкорили серця чехів. За її борщем, чебуреками та пельменями до Пржибора їздять з інших міст. Родина Галини також надає перевагу саме рідним стравам. Їхній сімейний стіл завжди був традиційно українським, поки вони не скуштували чеську кулайду.
«Якось ми на вихідних поїхали до Нового Їчина і в одному ресторані скуштували кулайду. Вона настільки всім сподобалась, що ми потім спеціально ще кілька разів туди їздили. Це такий вершковий суп із грибами та кропом. Мій чоловік дуже любить готувати, хоч і робить це рідко через роботу, але кулайду вирішив відтворити вдома. Назбирав у лісі грибів і вперше зварив. Це було неймовірно смачно. І відтоді готує її постійно. Я навіть не знаю, як саме він це робить і що додає, бо не любить, коли йому хтось заважає на кухні. Тож кулайда у нас — це завжди його фірмова страва».
Кулайду та інші чеські супи дуже любить киянка Елен Грушко. Вона у захваті від місцевої кухні: каже, що борщ у неї завжди є в холодильнику, але чеські страви тепер також щодня з’являються на столі.
«Гуляшова, часникова, кулайда, франкфуртська полевка. Полевки, супи — це перша страва, а для мене це взагалі «май лав». Мені дуже подобаються чеські супи. Мені дуже подобається червона капуста з качкою і кнедликами. Це червона капуста з корицею, до речі. Я маю такий секрет від чехів. Вони додають туди паличку корицi, не порошку. А ще вони готують білу капусту — вона мені теж дуже заходить, зі шматочками бекону. Вона така тушкована, але не так, як в Україні готується».
Елен також у захваті від десертів, які вперше скуштувала в Чехії. І це не традиційні колачі чи шпічки.
«Мені здається, це не зовсім традиційні чеські десерти, але зараз вони на піку популярності в Чехії. Це шоколадне суфле, дуже схоже на шоколадний фондан. Його тут зазвичай подають із морозивом і збитими вершками. Для мене це щось особливе, мені дуже подобається, і я часто готую його вдома. А ще моїй родині теж дуже зайшло, і всім гостям, які до нас приїжджають, — це гаряча малина з морозивом і збитими вершками. Це взагалі моя любов».
