Сім років в’язниці чеському добровольцеві, який воював за Україну. А також мародерствував
Міський суд Праги покарав Філіпа Сімана за те, що він зловживав ситуацією і грабував покинуті квартири й крав речі загиблих. За другим із обвинувачень, у службі в іноземних збройних силах, суд покарання не призначав. Вирок, м’якший, ніж просило звинувачення, не набув чинності — прокурор відразу оскаржив його.
27-річний підсудний Філіп Сіман, який раніше відслужив два роки як професійний військовий у Збройних силах Чехії, винен, констатувала суддя Гана Крестинова. Суд визнав за доведене, що Сіман вступив до добровольчих підрозділів України без дозволу президента Чехії і що він на порушення міжнародного гуманітарного права вдався до грабування в зоні бойових дій і окрадав загиблих.
Але, звернула увагу суддя, за першим обвинуваченням, у службі в іноземному війську, суд покарання не наклав. Суд узяв до уваги заяви прем’єр-міністра Петра Фіали і попереднього президента Мілоша Земана, які твердили, що чехам, які вирішать служити в українському війську, буде гарантована безкарність шляхом так званої аболіції, тобто звільнення від кримінальної відповідальності.
Тому суд першої інстанції врешті призначив покарання в вигляді тільки семи років позбавлення волі. Це навіть нижче від нижньої межі, яку визначає закон — злочин грабування в зоні воєнних операцій, дещо ширший від українського визначення мародерства, за Кримінальним кодексом Чехії має каратися позбавленням волі на термін від 8 до 20 років або й «виключним покаранням» — у чеському праві це термін понад 20 років.
За словами судді Крестинової, при винесенні вироку довелося взяти до уваги багато різних обставин. Із одного боку, Сіман під час слухання справи висловив жаль через свої дії і вибачився за них. Крім того, він досі не перебував під судом, і його поведінка була сприйнята радше як зрив у надзвичайній ситуації — під час перебування в воєнній зоні. Роль відіграла й відносно незначна вартість викрадених речей.
Це було враховано як полегшувальні обставини. Як обтяжувальну обставину, з іншого боку, врахували те, що він чинив мародерство повторно й неодноразово. Тому, за словами судді, покарання знизили лише незначно.
Прокурор Мартін Білий просив для Сімана десятирічного покарання. За його словами, той чинив мародерство через своє користолюбство, а не лише для того, щоб «випендритися» перед іншими, як стверджував захист підсудного, — адже деякими з крадених речей чех прямо хвалився перед колегами. Зокрема й тому прокурор вирішив подати оскарження вироку.
«Я не згоден із судом у тому, що було доречно винести вирок нижче від визначеного законом. Я не бачу щодо підсудного ніяких надзвичайних обставин, які могли б означати, що можна винести вирок, нижчий від визначеного законом», — констатував прокурор Білий.
Сіман зі своїм адвокатом Зденеком Одегналом теж залишили собі можливість подати апеляцію.
Суд визнав крадіжки доведеними
За даними обвинувачення, Філіп Сіман прибув до Києва приблизно через три тижні після початку повномасштабного вторгнення Росії до України і вступив до добровольчого батальйону «Карпатська січ». Там він відбув базове навчання, отримав зброю і разом із групою 11 інших добровольців, якою він командував, був направлений до Ірпеня й Бучі, де вони мали патрулювати після втечі звідти російських військ і здійснювати так звані операції зачистки. Але, за цими даними, Сіман протягом тих трьох тижнів не тільки патрулював, а й грабував помешкання цивільного населення і загиблих військових.
Суддя Крестинова під час слухання перелічила всі згадані раніше обвинуваченням речі, які Сіман виніс із покинутих мешканцями квартир і привласнив — наприклад, інвестиційні срібні й золоті зливки, ювелірні прикраси, фірмові сонячні окуляри, готівку, електроніку, пістолет Макарова чи й дихальну маску з літака Ан-225 «Мрія», знищеного росіянами в Гостомелі.
Як сказала суддя, вона вважає за доведене, що підсудний усі ці речі привласнив. Важливими доказами цього вона назвала відеозаписи, які зробив і оприлюднив у соцмережах сам Сіман. На них він іде по будинках, збирає перелічені речі й промовляє репліки на кшталт того, що «не приїхав до України саме для того, щоб красти, але коли вже так, то й так».
Ґрунту обвинуваченню додали свідчення очевидців чи зафіксовані розмови Сімана з іншими бійцями, які підтверджували його вину. Наприклад, в одній із таких розмов підсудний обмірковував можливість «взяти банк і ювелірку» в Україні. Але це суд лише взяв до уваги — довести, що Сіман дійсно планував це, не вдалося.
Захисник підсудного виправдовував дії свого клієнта його поганою поінформованістю — той, мовляв, не знав, які правила діють у зоні бойових дій. Тим часом Сіман, як колишній чеський професійний військовий, мусив бути ознайомлений із засадами міжнародного гуманітарного права. На його користь, за словами захисника, мало свідчити й те, що він, перебуваючи в лавах добровольчого батальйону «Карпатська січ», допомагав Україні.
Підсудний провини не визнає
Сіман свою провину відкидає і наполягає, що в зоні бойових дій ніколи не грабував. За його твердженнями, перелічені обвинуваченням речі він, мовляв, лише збирав і відносив до штабу на підставі наказу своїх українських командирів. А електроніка — наприклад, планшет-читалка, який він забирає з покинутої квартири на одному з відеозаписів, — могла нібито належати росіянам, які відступили з тієї місцевості, і начебто містити розвідувальну інформацію. Але насправді він залишав ці речі собі. І, звісно, він не міг пояснити, звідки він дізнався б, що ці речі нібито належали росіянам, а не власникам помешкань.
Сіман виправдовував себе тим, що взяті ним речі мали радше символічну цінність. «Якби я хотів збагатитися, я б узяв щось інше, а не дихальну маску чи читалку», — сказав він на суді.
Але в кінцевому слові він висловив жаль, що взяв деякі з речей із покинутих помешкань, і вибачився за це.
Раніше чоловік також заявляв, нібито грабував на вказівку своїх командирів, які, мовляв, сказали йому, що можна брати «воєнні трофеї», і твердив, що «так робили всі». Але речниця «Карпатської січі» Василина Наконечна категорично спростувала таку версію. Заперечили її й колеги Сімана з його підрозділу, в тому числі чеські громадяни — вони кажуть, що забирали з собою з місць, де перед втечею базувалися російські війська, тільки те, що можна було використати в бою: бронежилети, зброю, боєприпаси, гранати, — і саме це вони й здавали до штабу.
Щодо обвинувачення в недозволеній службі в іноземних збройних силах Сіман посилався на згадані заяви президента і прем’єра Чехії про можливість звільнення від кримінальної відповідальності за таку службу на боці України. Але й повернувшись до Чехії, він не попросив про таку «аболіцію».
Українські військові затримали Сімана через підозру в мародерстві в квітні 2022 року. Після перших допитів його передали українській поліції, яка після своїх допитів відпустила його. Сіман приїхав назад до Чехії — але тут потрапив у поле зору Національного центру боротьби з організованою злочинністю. Рік тому центр оголосив Сіманові обвинувачення в недозволеній участі в іноземних збройних силах і в мародерстві (в чеському кримінальному праві — в грабуванні в зоні воєнних операцій).
Відтоді Сіман перебуває за ґратами. На суді над ним виступила ціла низка свідків — і бійців із його підрозділу, і інших чеських добровольців, які воювали в Україні. Вони прямо чи непрямо підтверджували, що Сіман під час перебування в Україні дійсно вкрав названі обвинуваченням речі. Свідчення проти нього надала й українська сторона в порядку правової допомоги — матеріали українських слідчих і записи його допитів в Україні, в яких він сам признавався у викраденні речей.
