Справу чеха, обвинуваченого через участь у захисті України, передали до суду в Празі
Чоловік обвинувачений у злочинах служби в іноземних збройних силах, для чого йому був потрібен дозвіл президента, — а також у підтримці й пропаганді тероризму (але це з Україною не пов’язане).
Прокуратура передала справу до Міського суду Праги 25 березня, повідомив Чеському телебаченню прокурор Вищої прокуратури в Празі Мартін Білий.
Імені обвинуваченого офіційно не називали. Але з обставин справи випливає, що йдеться про Лукаша Пашкуліака, який у березні 2022 року, невдовзі після повномасштабного вторгнення Росії до України, вирушив до України для участі в її захисті в лавах українського війська — але не попросив президента Чехії про дозвіл на службу в Збройних силах України. Без такого дозволу служба в іноземних збройних силах є для громадян Чехії кримінальним злочином, за незначними винятками.
Як заявляв раніше Пашкуліак, він покладався на запевнення прем’єр-міністра Чехії Петра Фіали, який після зустрічі з тодішнім президентом Мілошем Земаном пообіцяв чеським добровольцям, які воюють на боці України, звільнення від кримінального покарання — так звану аболіцію. Чоловік заявляв, що сприйняв ту заяву за дозвіл вирушати до України без подальших прохань.
В Україні Лукаш Пашкуліак вступив до добровольчого батальйону «Карпатська січ» і брав участь в операціях в Ірпені і потім у Харківській області. За порушення заборони на службу в іноземних збройних силах йому може загрожувати до п’яти років позбавлення волі.
Боротьба з тероризмом чи підтримка тероризму?
Друге звинувачення, в особливо тяжкому злочині підтримки і пропаганди тероризму, значно серйозніше — це вже до 15 років позбавлення волі в разі визнання винним. Бо ще за три місяці до приїзду до України, коли повномасштабне російське вторгнення ще не почалося, чоловік вирішив боротися проти ісламістського тероризму і вступити до лав курдських Загонів народної самооборони (курдське скорочення YPG), що діяли на північному сході Сирії й воювали там проти терористичного угруповання «Ісламська держава» та інших ісламістів. Для цього він прибув до Іракського Курдистану — та незнання мови й ситуації на місці і закритий кордон із Сирією змусили його вже через десять днів повернутися назад.
Але в рішенні про початок кримінального провадження, яке наводило видання Seznam Zprávy, було написано інакше: «Він прибув до Іраку, щоб приєднатися до бойовиків YPG або PKK, щоб у їхніх лавах воювати проти силових структур Туреччини». PKK — це курдське збройне сепаратистське угруповання «Робітнича партія Курдистану», яке дійсно воює з турецькою владою на території Туреччини і визнане терористичним у багатьох країнах світу, зокрема й у Європейському союзі.
Туреччина звинувачує загони YPG в тому, що вони пов’язані з терористами з PKK, а відтак і самі є терористами — але в світі, зокрема в ЄС і в Чехії, з цим не згодні. І сам Пашкуліак називає себе борцем із тероризмом. Саме цим він і пояснював, чому тоді, не діставшись до боротьби з «Ісламською державою», змінив свій пункт призначення, коли Росія здійснила повномасштабний напад на Україну: «Я воюю проти будь-якого тероризму, і росіяни для мене теж терористи через те, що Путін робив в Україні».
Одного чеха за службу в ЗСУ вже засудили
Лукаш Пашкуліак — принаймні другий чех, обвинувачений у злочині служби в іноземних збройних силах через участь у боях на боці України. Першим став Філіп Сіман, який наприкінці березня 2022 року теж був у складі тодішнього добровольчого батальйону «Карпатська січ» (нині це 49-й окремий стрілецький батальйон «Карпатська січ» Збройних сил України).
Проти Сімана також було висунене значно серйозніше обвинувачення — в мародерстві («грабуванні в зоні воєнних операцій») під час служби в Україні. За це він був засуджений до семи років позбавлення волі.
Але суд першої інстанції не став карати його за вступ до іноземного війська. Суддя Міського суду Праги Гана Крестинова тоді наголосила, що суд узяв до уваги заяви прем’єр-міністра Петра Фіали і попереднього президента Мілоша Земана, які твердили, що чехам, які вирішать служити в українському війську, буде гарантована безкарність шляхом так званої аболіції, тобто звільнення від кримінальної відповідальності.
Як сказала суддя, хоча дії підсудного відповідали визначенню кримінального злочину служби в іноземних збройних силах, він не несе кримінальної відповідальності за них. «У ситуації, коли Чехія у своїй зовнішній політиці офіційно підтримує Україну в її боротьбі проти окупації Росією і коли двоє чільних представників держави обіцяють через засоби інформації такі серйозні речі, такий підхід до громадян Чехії справедливий», — пояснила суддя.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Та апеляційний суд, Вищий суд у Празі, ухвалив прямо протилежне рішення. Як сказав суддя-доповідач Давід Протіва, це врешті могло б привести до того, що «суспільна шкода від кримінального злочину могла б у майбутньому визначатися лише заявою політичних представників, що цілком неприпустимо». Він наголосив, що політичні заяви ні до чого не зобов’язують кримінальний процес.
Тож до первісного семирічного вироку Сіманові за мародерство додали ще рік позбавлення волі — саме за вступ до іноземного війська без належного оформленого дозволу. Найімовірніше, це доведеться взяти до уваги і судові першої інстанції в справі Пашкуліака.
Принаймні чотири прохання про аболіцію і майже двісті дозволів служити в ЗСУ
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Тим часом, як повідомляли раніше в канцелярії президента Чехії, від початку повномасштабної агресії Росії проти України і станом на середину серпня 2024 року прохання про аболіцію — зняття кримінальної відповідальності за службу в ЗСУ — подали голові держави на той час чотири чехи. При цьому в одному з цих випадків президент передав справу на подальший розгляд до Міністерства юстиції. В трьох інших випадках було з’ясовано, що поліція сама закрила кримінальні справи за службу в іноземних збройних силах, тож прохання стали безпредметними, повідомили в Празькому граді.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
А станом на початок січня 2025 року й від лютого 2022-го президентський дозвіл на службу в Збройних силах України отримали 192 громадяни Чехії. Новіших повідомлень на цю тему наразі не було.
Скільки чехів, які отримали дозвіл, насправді виїхали до України, достеменно не відомо. Також невідоме число тих, хто міг вирушити на захист України, не отримавши належного дозволу.
За офіційними даними, наразі відомо про чотирьох чехів, які загинули за Україну.
Є також громадяни Чехії, які воювали чи воюють проти України на боці Росії. Низку їх уже судили в Чехії за кримінальними статтями, пов’язаними з тероризмом, участю в організованому злочинному угрупованні тощо. Частину з них судили заочно — як вважають, вони можуть далі перебувати на окупованій території України.
