На рік ув’язнення більше за службу в ЗСУ без дозволу: чехові, що воював за Україну, збільшили вирок
Раніше Філіп Сіман отримав сім років позбавлення волі за мародерство під час служби в Україні, але суд першої інстанції не став карати його за вступ до іноземного війська. Новий восьмирічний вирок є чинним.
Таким чином, Вищий суд у Празі частково дослухався до апеляції прокурора і додав рік до минулорічного вироку Міського суду Праги. Суд так покарав колишнього чеського військового не лише за мародерство, а й за службу в іноземних збройних силах. Міський суд Праги раніше не призначив йому покарання за цим другим обвинуваченням.
Як заявив Вищий суд у Празі, те, що чеський громадянин служить в армії дружньої держави, не означає, що він не несе кримінальної відповідальності за цей злочин. Служба в іноземній армії без дозволу президента є в Чехії, за незначними винятками, кримінальним злочином.
Політичні заяви не мають впливати на рішення судів
Як заявляла, виносячи первісний вирок у серпні 2024 року, суддя Міського суду Праги Гана Крестинова, суд визнав за доведене, зокрема, те, що Сіман вступив до добровольчих підрозділів України без дозволу президента Чехії. Але, звернула тоді увагу суддя, суд узяв до уваги заяви прем’єр-міністра Петра Фіали і попереднього президента Мілоша Земана, які твердили, що чехам, які вирішать служити в українському війську, буде гарантована безкарність шляхом так званої аболіції, тобто звільнення від кримінальної відповідальності.
Як сказала тоді суддя, хоча дії підсудного відповідали визначенню кримінального злочину служби в іноземних збройних силах, він не несе кримінальної відповідальності за них. Вона назвала це справедливим підходом у зв’язку з заявами представників держави в засобах інформації і з тим, що Чехія офіційно підтримує Україну.
Та нині апеляційний суд ухвалив прямо протилежне рішення. Як сказав суддя-доповідач Вищого суду в Празі Давід Протіва, це врешті могло б привести до того, що «суспільна шкода від кримінального злочину могла б у майбутньому визначатися лише заявою політичних представників, що цілком неприпустимо». Він наголосив, що політичні заяви ні до чого не зобов’язують кримінальний процес.
Як додав Протіва, Сіман як колишній професійний військовослужбовець (він два роки прослужив у Збройних силах Чехії) знав, що мусить попросити президента про згоду, і отримання такої згоди не можна розглядати суто як формальність.
Вирок, нижчий від нижньої межі
Суд першої інстанції, виносячи вирок у серпні минулого року, врешті призначив тоді покарання в вигляді тільки семи років позбавлення волі за те, що він на порушення міжнародного гуманітарного права вдався до грабування в зоні бойових дій і окрадав загиблих. Це навіть нижче від нижньої межі, яку визначає закон — злочин грабування в зоні воєнних операцій, дещо ширший від українського визначення мародерства, за Кримінальним кодексом Чехії має каратися позбавленням волі на термін від 8 до 20 років або й «виключним покаранням» — у чеському праві це термін понад 20 років.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
За словами судді Крестинової, при винесенні вироку довелося взяти до уваги багато різних обставин. Із одного боку, Сіман під час слухання справи висловив жаль через свої дії і вибачився за них. Крім того, він досі не перебував під судом, і його поведінка була сприйнята радше як зрив у надзвичайній ситуації — під час перебування в воєнній зоні. Роль відіграла й відносно незначна вартість викрадених речей.
Це було враховано як полегшувальні обставини. Як обтяжувальну обставину, з іншого боку, врахували те, що він чинив мародерство повторно й неодноразово. Тому, за словами судді, покарання знизили лише незначно.
Прокурор Мартін Білий просив для Сімана десятирічного позбавлення волі. За його словами, той чинив мародерство через своє користолюбство, а не лише для того, щоб «випендритися» перед іншими, як стверджував захист підсудного, — адже деякими з крадених речей чех прямо хвалився перед колегами. Зокрема й тому прокурор вирішив подати оскарження вироку.
«Я не згоден із судом у тому, що було доречно винести вирок нижче від визначеного законом. Я не бачу щодо підсудного ніяких надзвичайних обставин, які могли б означати, що можна винести вирок, нижчий від визначеного законом», — констатував тоді прокурор Білий.
За даними обвинувачення, Філіп Сіман прибув до Києва приблизно через три тижні після початку повномасштабного вторгнення Росії до України 2022 року і вступив до добровольчого батальйону «Карпатська січ». Там він відбув базове навчання, отримав зброю і разом із групою 11 інших добровольців, якою він командував, був направлений до Ірпеня й Бучі, де вони мали патрулювати після втечі звідти російських військ і здійснювати так звані операції зачистки. Але, за цими даними, Сіман протягом тих трьох тижнів не тільки патрулював, а й грабував помешкання цивільного населення і загиблих військових.
Українські військові затримали Сімана через підозру в мародерстві в квітні 2022 року. Після перших допитів його передали українській поліції, яка після своїх допитів відпустила його. Сіман приїхав назад до Чехії — але тут потрапив у поле зору Національного центру боротьби з організованою злочинністю. 2023 року центр оголосив Сіманові обвинувачення в недозволеній участі в іноземних збройних силах і в мародерстві (в чеському кримінальному праві — в грабуванні в зоні воєнних операцій). Відтоді 28-річний нині Сіман перебуває за ґратами.
Засуджений відкидав провину
Апеляцію на первісний вирок подав не тільки прокурор, а й Сіман. Він свою провину відкидав і наполягав, що в зоні бойових дій ніколи не грабував. За його твердженнями, він, мовляв, лише збирав речі і відносив до штабу на підставі наказу своїх українських командирів. Але насправді він залишав ці речі собі.
Він також стверджував, нібито грабував на вказівку своїх командирів, які, мовляв, сказали йому, що можна брати «воєнні трофеї», і твердив, що «так робили всі». Але речниця «Карпатської січі» Василина Наконечна категорично спростувала таку версію. Заперечили її й колеги Сімана з його підрозділу, в тому числі чеські громадяни.
І аж на нинішньому судовому засіданні в понеділок він чи не вперше визнав, що його дії були «неправильними». Але все одно заявив, що краще б йому дали нижчий вирок, ніж первісний у сім років.
Щодо обвинувачення в недозволеній службі в іноземних збройних силах Сіман посилався на згадані заяви президента і прем’єра Чехії про можливість звільнення від кримінальної відповідальності за таку службу на боці України. Але й повернувшись до Чехії, він не попросив про таку «аболіцію».
Після засідання суду адвокат Філіпа Сімана Зденек Одегнал сказав журналістам, що розгляне можливість подати на новий вирок касаційну скаргу.
Прокурор вітає засудження за службу в ЗСУ без дозволу
Натомість восьмирічний вирок привітав прокурор Білий, який просив для Сімана десять років позбавлення волі. «Я вважаю за визначну подію, що апеляційний суд наголосив: будь-яка особа може вирішити піти на допомогу Україні, але все ж треба поважати закони Чехії і, коли хтось хоче поїхати, має попросити про дозвіл», — сказав він журналістам після закінчення суду.
За його словами, нинішній вирок може стати для органів кримінального провадження дороговказом і в інших схожих випадках. Але, звернув увагу прокурор, кожну кримінальну справу треба розглядати окремо.
Наразі відомо ще принаймні про один випадок, коли громадянинові Чехії висунули кримінальне обвинувачення в службі в Збройних силах України без президентського дозволу.
