Томаш Скугравий, «генуезький бомбардир», який писав історію головою, святкує 60-річчя

Іконі чехословацького футболу Томашеві Скугравому 7 вересня сповнюється 60 років. На чемпіонаті світу 1990 року він зачарував світ трьома голами головою проти Коста-Рики, а перейшовши до Генуї, став ідолом італійських уболівальників. Сьогодні він їздить між Чехією й Італією, де залишається легендою, і береться за керівництво чеським клубом «Словацко».

Із Пржерова-над-Лабем аж на «Сантьяго-Бернабеу»

Томаш Скугравий починав у клубі «Руда гвезда» з Хебу, але скоро став одним із представників «золотого покоління» празької «Спарти». 1983 року він іще як член молодіжної збірної записався в історію голом проти «Реалу»-Мадрид на славетному стадіоні «Бернабеу». «Спарта» тоді пройшла далі в Кубку УЄФА, а Скугравий показав, що має справжній талант.

Світова слава: чемпіонат світу-1990 і хет-трик головою

1990 рік був одним із найкращих у його кар’єрі. На чемпіонаті світу в Італії він забив п’ять голів, із них три головою в одній восьмій фіналу проти Коста-Рики. Чехословаччина тоді пройшла до чвертьфіналу, але там мінімально поступилася Німеччині. А Скугравий став другим найкращим нападником турніру і перейшов до клубу «Дженоа» з Генуї.

Генуезький ідол

У формі цього клубу він забив 57 голів і створив небезпечний дует нападників із Карлосом Аґілерою. Сезон 1990/91 років клуб «Дженоа» завершив четвертим в італійській Серії A і вийшов до Кубку УЄФА. Скугравий успішно обходив і таких зірок, як Роберто Баджо чи Юрґен Клінсманн. 1991 року він був визнаний у Чехословаччині футболістом року.

Норовливий «Бомбардир»

Скугравий був знаний не лише своїми голами (з яких він, за статистикою, забивав головою приблизно кожен третій), а й норовливістю. З його богемним характером мав труднощі, наприклад, тренер збірної Мілан Мачала. Але й попри ексцеси, що ставалися час від часу, «Бомбер» умів вирішити долю матчу. Два його голи в товариському матчі проти «Аустрії» з Відня, на який він запізнився і, кажуть, був не цілком тверезим, стали легендарними.

Успіхи у збірній і сумний кінець

За збірну Чехословаччини, а потім Чехії Скугравий зіграв 49 матчів і забив 17 голів. Він допоміг команді пройти на «Євро-1996», але через проблеми зі здоров’ям у турнірі участі не взяв. Його кар’єру завершили в 30-річному віці травмовані коліна. Після Генуї він іще зміг зіграти лише чотири матчі за «Спортінґ» із Лісабону. А повернувшись до Чехії, до празького клубу «Вікторія» (Жижков), уже й не вийшов на поле.

Повернення додому і нові виклики

Нині Томаш Скугравий живе по черзі в Чехії й Італії, співпрацює з Фондом футбольних ветеранів і почав працювати в керівництві клубу «Словацко» з Угерського-Градіштє. І на цьогорічне святкування 100-річчя празького клубу «Долні-Хабри», де в демонстраційному матчі взяла участь ціла низка колишніх футболістів, він прийшов тільки як глядач. Але його присутність нагадала про те, який глибокий слід він залишив в історії футболу.