«Товар із кодом 482 — отруйний український товар». Чергова антиукраїнська дезінформація
Облудний електронний лист стверджує, ніби про «отруйні українські харчопродукти» мусять мовчати контрольні органи і про це заборонено згадувати на телебаченні.
Але насправді цифри на початку штрих-коду будь-якого товару самі по собі нічого не говорять про походження товару. А певну міру ризику несуть усі харчові продукти, незалежно від того, з яких країн вони походять, наголошує інтернет-видання Чеського радіо iRozhlas.cz.
Дезінформаційний електронний лист, який пересилають одне одному прихильники теорій змови і просто надто довірливі люди, попереджає: «якщо на будь-якому харчовому товарі під початком штрих-коду ви побачите цифри 482 — це товар, що походить із України». Далі читачів закликають не споживати харчових продуктів у лікарнях, ресторанах, службових їдальнях чи привезених службами доставки, бо в них можуть бути «отруйні сировини» з України.
У цьому дописі є елемент правди: цифри 482 дійсно виділені для України в системі штрих-кодів EAN, що використовується в значній частині світу. Але про справжнє походження харчового продукту, та й будь-якого іншого продукту, ці цифри нічого не скажуть.
«Ці три цифри означають, що продукти були вироблені фірмою, зареєстрованою в Україні. Вони не означають, що продукти були вироблені в Україні чи українською фірмою — тільки те, що вони були вироблені будь-якою фірмою, в тому числі іноземною, яка зареєстрована в Україні», — пояснила виданню директорка чеського відділення фірми GS1, яке відповідає за використання кодів EAN у Чехії, Павла Цігларжова.
У міжнародній компанії GS1 зареєстровано 116 країн із усього світу, і кожна країна має конкретний трицифровий номер чи й набір таких номерів. Але фірма, зареєстрована в певній країні, не обов’язково має хоч якийсь стосунок до безпосереднього виробництва продуктів. І якщо хтось хоче дізнатися, звідки походить продукт, то штрих-код у цьому ніяк не допоможе.
З’ясувати походження продукту можна лише в тому разі, якщо країна, з якої походить продукт, прямо вказана на етикетці. Але чинне в ЄС розпорядження про надання споживачам інформації про харчові продукти визначає, що ці дані мусять бути наведені тільки для деяких різновидів харчових продуктів.
Пестициди в продуктах?
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Україна дійсно експортує до Чехії різні харчопродукти і минулого року опинилася на 13-му місці за обсягом імпортованих до Чехії сільськогосподарських продуктів, у першу чергу завдяки зростанням постачання зернових.
Українське збіжжя, так само, як і товари з інших третіх країн, повинне відповідати вимогам європейського законодавства. Наприклад, для продуктів тваринного походження їхній імпорт має бути схвалений на рівні Європейського союзу, кожна партія повинна мати ветеринарний сертифікат. Але ніяких спеціальних вимог до безпеки продуктів саме з України не існує.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Підозра на недостатню безпечність харчових продуктів із України з’явилася в Чехії лише одного разу, минулого року, а саме через виявлення в одній із партій української пшениці в Словаччині слідів пестициду хлорпірифосу в кількостях, ледь вищих за поріг виявлення; ще чотири роки тому цей пестицид був дозволений і в ЄС.
У самій Чехії до останнього часу заявляли, що жодної непридатної партії будь-якого харчового продукту з України не виявляли.
Нині ж речник Міністерства сільського господарства Чехії Войтех Білий повідомив, що на підставі сигналів із інших країн ЄС, які натякали на можливі проблеми зі слідами пестицидів у харчових продуктах походженням із України, в Чехії запровадили посилений послідовний контроль імпорту з України — і з майже ста зразків, перевірених за весь 2023 рік, виявили лише єдиний зразок пшеничного борошна, який оцінили як непридатний до вживання.
Тим часом, за словами Білого, ризик у принципі існує в усіх харчових продуктів, і він різний в окремих видів цих продуктів. Відповідно до цього контрольні органи здійснюють перевірки так, щоб максимально знизити міру ризику для споживачів.
Антиукраїнські й інші кампанії спрямовані на старших людей
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Антиукраїнські дописи, спрямовані проти України чи українців, у Чехії не є чимсь новим. Наприклад, схожий електронний лист із попередженням про нібито отруйні харчопродукти з України поширювався в чеському інтернеті ще 2009 року. Та й про штрих-коди вже був дезінформаційний лист 2011 року, тоді не пов’язаний із Україною — в ньому закликали купувати товари з кодом 859, виділеним Чехії, стверджуючи, ніби саме вони є «чеськими продуктами».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Як розповідає аналітик Йозеф Шлерка, Чехія має свою специфіку дезінформаційних кампаній: вони поширюються електронною поштою, що значно менш поширене в інших країнах. Унікальна й цільова група, яка поширює такі дописи, каже фахівець: «Значну частину її становить старше населення, яке не так присутнє в соціальних мережах, але спілкування якого електронною поштою дуже інтенсивне».
За словами фахівця, спрацьовує психологія — бажання попередити всіх про небезпеку, в даному випадку вигадану, що мотивує людей пересилати дезінформацію далі. Посилають такі листи різні люди, каже Шлерка: «Від тих, хто посилає це цілком цілеспрямовано в межах іноземної операції впливу, через пропагандистську діяльність екстремістських груп, які знають, що те, що вони пишуть, — брехня, і до людей, які ментально погрузли в теоріях змов і переконані, що те, що вони посилають, — правда і що необхідно всіх попередити».
