Тиск, зокрема і з боку Чехії, допоміг: Верховна Рада України повернула незалежність НАБУ і САП
На необхідності цього кілька разів наголошував голова МЗС Чехії й інші політики, на протест проти первісного рішення виходили українці в Чехії. Незалежність цих головних антикорупційних органів є однією з передумов майбутнього вступу України до ЄС.
За новий законопроєкт, поданий президентом України Володимиром Зеленським, проголосував у Києві 331 народний депутат. Він ухвалений за основу і в цілому. Таким чином, знову буде встановлена незалежність Національного антикорупційного бюро України і Спеціальної антикорупційної прокуратури.
Для набуття новим законом чинності залишаються підпис голови Верховної Ради, підпис президента і публікація в офіційному виданні. Коли парламент, теж із подачі президента, понад тиждень тому різко обмежував чи й скасовував фактичну незалежність НАБУ й САП, ці процедури були терміново пройдені за лічені години. Цього разу народні депутати окремо проголосували за те, щоб закон був підписаний невідкладно.
Оновлено: Зеленський уже підписав закон.
Оновлено під вечір 31 липня: Закон оприлюднений в офіційному виданні «Голос України». Таким чином, він набуває чинності 1 серпня.
За ситуацією стежили в Чехії і в Європі
На ту спробу взяти антикорупційні органи під контроль влади різко відреагували в Європейському союзі, нагадавши про зобов’язання України перед ЄС, і в країнах-членах Євросоюзу — зокрема і в Чехії.
Зокрема, голова Сенату Мілош Вистрчил (коаліція „Spolu“) написав інтернет-виданню iDnes.cz, що він буде питати своїх українських партнерів про причини вжитих заходів. «Будь-яке послаблення України погане для неї, для нас і грає на руку тим, хто підтримує Росію і її агресію», — заявив він.
А міністр із європейських питань Мартін Дворжак (коаліція „Spolu“) заявив, що ухвалення в Україні закону з потенціалом послабити незалежність антикорупційних інституцій він сприймає з занепокоєнням. За його словами, українські антикорупційні органи дотепер були гарантією, що Україна варта довіри, і опорою демократичної трансформації.
«Наша підтримка України в її боротьбі за свободу і суверенітет не змінюється. Але водночас не можна забувати, що процес вступу до ЄС пов’язаний із чіткими критеріями, які мають бути дотримані», — наголосив Дворжак.
Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський (коаліція „Spolu“) двічі попереджав про небезпеку відступу України від своїх зобов’язань свого українського колегу Андрія Сибігу. «Ми стежимо за ситуацією в Україні. Боротьба з корупцією є ключовою частиною дороги до ЄС. Місце України в Європі, і нашу підтримку мають її громадяни. Але ця підтримка ніколи не була не буде карт-бланш для будь-яких дій влади», — заявляв він після ухвалення минулотижневого закону.
А у вівторок, коли стало відомо, що офіс президента України готує новий законопроєкт, щоб скасувати наслідки первісного, Ліпавський знову наголосив українському колезі: «В наших інтересах, щоб Україна стала сильним членом ЄС. Тому вона мусить далі продовжувати реформи і боротьбу з корупцією». Сибіга тоді у відповідь запевнив: «Підтвердив також відданість України продовженню реформ та боротьбі з корупцією на шляху до повноправного членства в ЄС. Це наш національний інтерес і пріоритет».
Протестували й на вулицях і площах. І в Празі теж
Відразу після ухвалення первісного закону проти незалежності НАБУ й САП українці масово вийшли на вулиці Києва й інших міста, вимагаючи негайно скасувати його. Ці протести тривали щовечора, і люди почали розходитися лише нині, коли стало відомо про ухвалення нового закону.
Протестували українці не лише в Україні, а й в інших країнах — у першу чергу в Європі, де нині перебуває багато українських біженців. У Празі такий протест відбувся вже 23 липня — наступного дня після ухвалення первісного закону.
Люди зібралися перед посольством України в Чехії, за словами учасників мітингу, «для того, щоб говорити і нагадувати, що єдиним джерелом влади в Україні є народ, і цей народ є джерелом влади незалежно від того, де він перебуває: український паспорт дозволяє нам диктувати те, що мають робити «слуги народу».
«Сьогодні ми говоримо про те, що українське суспільство вже понад десять років бореться за європейське майбутнє і демократичні цінності, за які стояли українці на Майдані. Демократія неможлива без сильних, незалежних інституцій», — наголошували на мітингу.
До демонстрантів вийшла представниця посольства, яка запевнила демонстрантів: «Ваші сигнали як української громади в Чехії почуто».
