У Чехії підвищили гуманітарні виплати для українських біженців
Через скасування з 1 вересня безплатного гуманітарного житла вже нині, з 1 серпня, наперед підвищують суми, призначені на оплату орендованого житла. Тож декому з біженців ця сума зросте на 1600 крон, декому на 1200 крон, декому на 1000 крон — а декому й не зросте.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
«У зв’язку з тим, що з 1 вересня 2024 року іноземці з тимчасовим захистом більше не будуть мати можливості безплатно жити в гуманітарному житлі, необхідно в гуманітарній допомозі, основній допомозі для цієї групи населення, відкоригувати суми зараховуваних витрат на житло таким чином, щоб вони були здатні оплатити свої витрати на житло, наявне на ринку житла», — мовиться в супровідній документації до постанови уряду Чехії, яка набула чинності 1 липня. «Зараховувані витрати» — одна зі складових гуманітарної допомоги: встановлена урядом сума, призначена як допомога саме на оплату житла.
Адже через місяць, 1 вересня, набуває чинності зміна до законодавства про перебування в Чехії біженців із України, через яку термін проживання в наданому державою житлі скорочується до 90 днів від часу прибуття до Чехії. Таким чином ті, хто станом на 1 вересня прожив у такому житлі більш ніж 90 днів, втрачає право на нього відразу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Далі треба або це житло оплачувати, або знайти нове. Причому це стосуватиметься також і біженців так званих вразливих категорій, для яких зараз і до 1 вересня термін проживання в гуманітарному житлі ще не обмежений.
За даними Міністерства праці і соціальних питань Чехії, нині в цій країні гуманітарну допомогу отримують близько 97 тисяч людей. Із них близько 66 тисяч становлять «вразливі»: зокрема, діти й підлітки до 18 років, студенти, вагітні жінки, літні люди, старші за 65 років, люди з інвалідністю, особи, що доглядають за ними, чи особи, що доглядають за дітьми до 6 років.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Гуманітарну допомогу можуть отримати тільки домогосподарства біженців, доходи яких не перевищують прожиткового мінімуму плюс так званих зараховуваних витрат на житло, які розрахувало міністерство. Нині на проживання в житлі, що зареєстроване в спеціальному реєстрі, зараховують до 6000 крон на вразливу особу і до 3000 крон для інших, при проживанні в незареєстрованому житлі ці суми скорочуються до 4800 і 2400 крон. В одному домогосподарстві зараховуються до п’яти осіб. До цього додається прожитковий мінімум — 4860 крон на дорослу особу і 3490 крон на дитину. Гуманітарна допомога становить різницю між розрахованою таким чином сумою і розміром доходів домогосподарства.
Від серпня зараховувані суми на оплату житла, що є частиною гуманітарної допомоги біженцям, зростають до 6000 крон на місяць для вразливих категорій і до 4000 крон для всіх інших. При цьому вже не матиме значення, чи внесене житло, де живуть біженці, до спеціального реєстру, чи ні; нині це впливає на розмір суми виплат. В одному домогосподарстві, як і нині, буде враховуватися до п’яти осіб.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Це означає, що «невразливий» біженець, який живе в незареєстрованому житлі, отримуватиме на 1600 крон більше щомісяця, вразливий із незареєстрованого житла — на 1200 крон більше. А в зареєстрованому житлі сума для «невразливих» осіб зросте на 1000 крон, а для вразливих — не зросте зовсім: вони вже й так отримують максимальну суму в 6 тисяч.
До нинішньої зміни мав застереження консорціум 17 організацій, які працюють із мігрантами, і чеський омбудсман. Вони вважають, що і збільшена підтримка все одно низька, і за такі суми важко знайти й оплачувати житло. Експерти при цьому звертають увагу, що звична соціальна допомога на житло, передбачена для чеських громадян і постійних мешканців країни, але не біженців, значно вища.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Консорціум іще раніше закликав уряд розробити план щодо тих, хто не знайде житла після 1 вересня, і попереджав, що біженці можуть стати безхатченками. А омбудсман застерігає, що біженці можуть переходити на нелегальну працю, зазнавати експлуатації чи бути змушеними дочасно повертатися до України.
За даними Міністерства внутрішніх справ Чехії на початок липня, в Чехії зареєстровано близько 362 100 осіб із тимчасовим захистом, із них 91 700 дітей і підлітків віком до 18 років і понад 14 200 літніх людей віком понад 65 років. Три п’яті з 256 200 біженців у продуктивному віці складали жінки.
