У ЄС пропонують продовжити тимчасовий захист іще один раз і підготувати завершення цього режиму
Європейська комісія хоче створити спільний європейський шлях до майбутнього українських біженців у Європейському союзі чи їхнього повернення до України.
Своєю пропозицією Єврокомісія підтверджує свою непохитну відданість підтримці України, доки вона буде необхідна, мовиться в пресрелізі, виданому 4 червня. «З 2022 року ми надаємо захист тим, хто втікає від агресивної війни Росії проти України, і ми продовжимо це робити. І разом із Україною ми прокладаємо шлях до того, щоб люди могли повернутися і відбудувати свої домівки, коли це буде безпечно», — заявила президентка Єврокомісії Урзула фон дер Лаєн.
Режим тимчасового захисту був створений у ЄС іще 2001 року на випадок масового прибуття біженців від якогось воєнного конфлікту чи природної катастрофи тощо, і війна Росії проти України змусила застосувати його вперше. Директива про тимчасовий захист передбачала його запровадження на один рік із можливістю продовження не більш ніж двічі — загалом до трьох років. Та війна триває, і нині тимчасовий захист для біженців із України триває вже четвертий рік.
Продовжити тимчасовий захист іще на останній рік
Тож, мовиться в пресрелізі, враховуючи, що Росія продовжує свої нелегальні атаки і що ситуація в Україні лишається непевною, Єврокомісія пропонує продовжити тимчасовий захист для людей, які втікають від агресії Росії проти України, ще на один рік, до 4 березня 2027 року.
Четверте березня є датою, встановленою на рівні всього Євросоюзу; країни-члени, які впроваджували директиву про тимчасовий захист, могли встановити власні терміни — в Чехії це наразі 31 березня 2026 року. Чинний чеський закон передбачає, що подальші продовження тимчасового захисту в країні будуть відбуватися автоматично відповідно до рішення ЄС. Тож наразі не ясно, чи в разі схвалення нинішньої рекомендації чеський термін продовжиться на рік до 31 березня 2027 року, чи до дати Євросоюзу — 4 березня 2027-го.
При цьому, зазначено в пресрелізі, якщо обставини в Україні зміняться і дозволять поступове повернення і сталу реінтеграцію біженців в Україні, Європейська комісія може видати пропозицію припинити тимчасовий захист і раніше, ніж у згадану дату.
Та тимчасовий захист на те й тимчасовий, що не може тривати вічно. Тож, щоб створити більш стабільну і тривалу перспективу, Єврокомісія пропонує країнам-членам ЄС підготувати скоординований вихід із режиму тимчасового захисту. Для цього пропонується низка заходів, що мають стати відповіддю і на потреби тих, хто нині живе в ЄС, і на потребу України у відбудові країни — зокрема, через підтримку безпечного, добровільного і гідного повернення й реінтеграції біженців.
Перехід на інші статуси і повернення до України
До таких можливих кроків ЄС належить, у першу чергу, підтримка і полегшення переходу біженців із тимчасового захисту на інші статуси перебування. Вони можуть бути різні в різних країнах, залежно від їхнього законодавства. Це можуть бути, наприклад, дозволи на перебування з метою працевлаштування, освіти чи дослідницької роботи, або національні статуси довгострокового перебування.
Чехія вже внесла в своє законодавство розроблений саме для нинішніх біженців із України спеціальний дозвіл на довгострокове перебування, умови якого відрізняються від інших чеських дозволів на перебування.
Але отримати його зможуть далеко не всі нинішні біженці — решті доведеться або повертатися, або спробувати перейти на стандартні чеські дозволи на перебування.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Другий пропонований Єврокомісією крок — прокладення шляху до поступового повернення і сталої реінтеграції біженців в Україні. Їм мають бути дозволені поїздки до України для вивчення ситуації там без втрати нинішнього тимчасового захисту. Країни-члени також мають створити програми добровільного повернення у співпраці з владою України, щоб уможливити поступове повернення біженців, коли тимчасовий захист закінчиться.
У Чехії таку програму запустили як пілотну 2024 року — вона була розрахована лише на 430 осіб, які могли отримати оплату автобусного квитка з Чехії до найближчого місця перебування в Україні. За пів року її чинності нею скористалися 11 осіб. Про можливе продовження цієї програми наразі не повідомляли.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Ще одна пропозиція, названа в пресрелізі, — забезпечити краще інформування біженців про наявні можливості. З цього огляду Європейська комісія підтримує створення в країнах-членах «хабів єдності» у співпраці з українською владою. Вони мали б стати багатоцільовими інформаційними центрами і щодо інтеграції біженців у країнах, які їх прийняли, і щодо повернення до України. Також планується створити посаду спеціального уповноваженого у справах українців у ЄС.
У Чехії такий «хаб єдності» створюється в Празі і, за планами, мав би запрацювати вже в липні. При цьому чеська влада досить послідовно називає його «центром повернення для українців, які хочуть повернутися додому». Представники України висловлювали незгоду з таким визначенням.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
І останнім із пропонованих Єврокомісією кроків є координація і обмін інформацією між країнами-членами Євросоюзу й Україною.
Тепер ці пропозиції Європейської комісії має розглянути і офіційно схвалити Рада ЄС, тобто представники всіх країн-членів. Найімовірніше, це може статися вже цього місяця на засіданні Ради ЄС у форматі міністрів внутрішніх справ і юстиції 12—13 червня в Люксембурзі.
Чехія має власні плани щодо кінця тимчасового захисту і чекає на рішення ЄС
Міністр внутрішніх справ Чехії Віт Ракушан уже не раз заявляв, що в разі припинення бойових дій і укладення перемир’я Чехія відразу перестане надавати тимчасовий захист новим прохачам, і ті, хто приїде, наприклад, для возз’єднання родини, будуть повинні пройти через звичайну чеську бюрократичну процедуру, з можливістю як схвалення, так і відхилення їхнього прохання.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
При цьому, заявляв Ракушан, Чехія дасть можливість тим, хто вже в цій країні, залишитися ще на якийсь час — наприклад, на рік чи на півтора, — чи й облаштуватися тут. За цей час біженці, охочі залишитися в країні, мали б перейти до звичайного режиму перебування на загальних підставах, як і всі інші іноземці: «для них діяли б ті самі правила, що й для всіх інших», — казав міністр.
Але, наголошував він, рішення про майбутній статус біженців у ЄС мало б бути ухвалене на рівні всього Євросоюзу, щоб їхнє становище було однаковим у всіх країнах-членах.
Україна хоче продовження тимчасового захисту до кінця боїв
Україна, зі свого боку, виступає за подовження тимчасового захисту для її громадян на території Європейського союзу, доки тривають бойові дії. Про це заявив 4 червня в інтерв’ю «Радіо Свобода» віцепрем’єр і міністр національної єдності України Олексій Чернишов. Він прибув із візитом до Брюсселю, щоб обговорити ці питання.
Він, зокрема, зустрічався з єврокомісаром із міграції Маґнусом Бруннером. А напередодні зустрічі Чернишов заявив: «Будемо працювати над тим, щоб обговорити методику і технологію припинення статусу тимчасового захисту, коли обставини це дозволять. А обставини — це, безумовно, настання стабільного миру. До цього, безумовно, статус тимчасового захисту має продовжуватися. Це — наша позиція». Але й після завершення тимчасового захисту, заявив український урядовець, буде потрібний певний перехідний період.
За даними Європейської комісії, в усьому Європейському союзі тимчасовий захист отримали понад 4,3 мільйона біженців із України. В Чехії станом на початок червня їх було зареєстровано майже 374 тисячі.
