«Україна як завдання». Чеські політики і громадські діячі обговорюють, як допомагати Україні

Бібліотека Вацлава Гавела в Празі, де вібулася нинішня зустріч дискусійного форуму «Україна як завдання»

До других роковин від початку повномасштабного вторгнення Росії до України на форум «Україна як завдання» до бібліотеки Вацлава Гавела у Празі завітали такі особистості чеської політики, як дипломат, у минулому чеський посол у Росії Петр Коларж, а також Отакар Фолтин, аналітик із питань безпеки і представник Військової канцелярії чеського президента. На зустріч прийшло 14 лютого чимало представників чеської інтелігенції. Організатор події, громадський діяч Ростислав Прокоп’юк і гості форуму відповіли на запитання редакторки Чеського радіо Алли Вєтровцової.

— Дякую, пане Ростиславе, за таку приємну зустріч з людьми, які були налаштовані на допомогу Україні. І питання гості ставили дуже доцільні, дошкульні. Те, що чеська громада так сильно відреагувала, — чим би ви це пояснили?

— Тим, що мій дискусійний форум є вже другим роком. За цей рік були дуже цікаві гості: міністри, політики. Були люди, які мають щось близьке до України, мають що сказати. Важливо, що бібліотека Вацлава Гавела має своє багаторічне традиційне підґрунтя. Було і багато українців. Я вдячний їм, що вони ходять. Ці дискусії мають своє реноме, що коли я дзвоню та запрошую гостей на дискусійний форум про Україну і це у бібліотеці Вацлава Гавела, — це досконала комбінація простору і того дискусійного форуму «Україна як завдання».

— Якщо ми бачимо переконаних людей, що відбувається далі? Вони несуть цю інформацію у широкі маси?

— Дуже багато ефектів. По-перше, особистості, які говорять про Україну. Бо це такий феномен, і для пересічної людини дуже важливо, хто нас підтримує. Людина, яку вони знають з медіа, з політики, влади. Тоді ці люди вірять тим, хто нас підтримує. Може, і ця людина задумається над тим, чому вони це роблять, і теж почне це робити. Це і медіальний сигнал, це інформаційний сигнал. Бо сьогодні було, мабуть, сто людей, і ці сто людей прийдуть і скажуть дальшим ста людям. Тобто інформація поширюється. І це позитивна хвиля, яка потрібна Україні. Хвиля, яка потрібна чехам. Тому я це тут роблю. Тому це дискусійний форум «Україна як завдання». Цю назву я позичив у Вацлава Гавела, у нього була тема «Європа як завдання», і ширимо Україну до Європи.

— Яка буде наступна тема?

— Тема другий рік одна і та сама. Цей дискусійний форум має назву «Україна як завдання», і я цю тему не хочу міняти. Я міняю тільки гостей, які про Україну розмовляють.

Під час дискусії в бібліотеці Вацлава Гавела дипломат та експосол Чехії в Росії Петр Коларж також поділився спостереженнями щодо нещодавнього інтерв’ю американського журналіста Такера Карлсона з президеном Росії Володимиром Путіним, який сказав, що «без Росії світу не існує».

«Я думаю, що єдине, що росіянин розуміє, — це сила. Якщо ви йому робите поступки, то ви його цим надихаєте. Але проблема в тому, що Росія — це ядерна держава. Люди, звичайно, бояться, що міг би настати апокаліпсис, від якого б постраждали всі. Але це і є пан Путін, якщо ви подивитеся на деякі з його заяв. А це тренований кадебіст, який точно знає, що і кому сказати та коли і як це сказати. Дехто з нас витримав хоча б трішки послухати те неймовірне інтерв’ю [з Карлсоном], так що ці люди знають, що Путін каже, що Росія не може програти, тому що чим би той світ був без Росії — «світ без Росії немає жодного сенсу». І тепер кожен аналітик із питань безпеки скаже: «Зрозуміло: тобто Путін каже, що якщо його заженуть до кута, то він не завагається перед тим, щоб той апокаліпсис почати, що в такому разі після нас — хоч потоп».

Як Петр Коларж пояснює те, що Чехія серед європейських країн чи не найбільше підтримує Україну як військовою допомогою, так і гуманітарною?

«Я до цього ставлюся як до інвестиції в наше майбутнє, в нашу безпеку. Є добре собі про це нагадувати, людина собі це в голові освіжить, коли усвідомить, за що, власне, ці українці борються. Вони воюють за свою державність і водночас воюють за ті цінності, до яких ми вже трішки ставилися автоматично. А українці за них проливають кров. У нас, у нашому світі, ці цінності вже майже покрилися пилюкою. У нас вигенерувалася цінність, що полягає в постійному зростанні, тобто весь час матися ліпше, жити добре, за можливості жити в безпеці, спокої та мирі. Ми допомагаємо Україні, тому що це є справедливо, це правильно. Українці на це однозначно заслуговують — на нашу підтримку та наше захоплення».

Аналітик із питань безпеки і представник Військової канцелярії президента Чехії Отакар Фолтин додає, що Росія прекрасно розуміє, що окупувати її неможливо. Реальний страх російських правителів є у тому, що країни колишнього Радянського Союзу проведуть реформи та приєднаються до Європи.

«Із воєнної точки зору, у кожному ліпшому підручнику з воєнної стратегії ви знайдете інформацію про три регіони, які неможливо окупувати воєнними методами. Це Канада, Австралія та Росія. Тобто той російський комплекс неповноцінності щодо Європи у жодному випадку не закладається на можливості створення реальної загрози для Росії в даний момент. Росіяни добре знають, що Європа не погрожує їм воєнним чином, але становить загрозу своїми цінностями. Це значить, що якби країнам колишнього Радянського Союзу вдалося втілити європейські цінності, то це було б загрозою не для Росії, а для російського режиму».