Українці підрізають чехам зарплати? Ні, вони оплачують усіх чеських безробітних
Фахівці і представники галузей економіки спростовують позиції спікера Палати депутатів, для якого «в Празі вже як у Києві».
Із трьох головних пунктів, які просуває в межах нинішньої урядової коаліції партія SPD, два спрямовані проти українців чи України, каже лідер партії і голова Палати депутатів Томіо Окамура. Він домагається, зокрема, значного посилення вимог до умов тимчасового захисту для біженців із України і припинення чеської військової допомоги Україні. Але аргументи, до яких він вдавався днями в подкасті „Rozstřel“ інтернет-видання iDnes.cz, не витримують критики.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Політик, зокрема, не згоден із заявою нинішнього міністра праці, представника коаліційної партії ANO Алеша Юхелки, що чеський ринок праці не обійдеться без українських працівників. Окамура стверджував, ніби чотири роки тому, перед приходом хвилі біженців із України, чеський ринок праці не мав ніяких проблем, а тепер, мовляв, прихід українців принаймні в деяких галузях «підрізає зарплати чеських громадян».
«Українці муситимуть повернутися додому, бо громадяни скаржаться»
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
«Ми тепер готуємо закон — я ініціював його в раді коаліції, це все узгоджено, — що ми зробимо принципово суворішими умови тимчасового захисту для українців — це директива ЄС, ми не можемо його просто скасувати. Тому я кажу, що найкраще буде закінчити війну — тим би тимчасовий захист автоматично закінчився, і українці мусили б повернутися додому або стандартним чином попросити про дозвіл на довгострокове перебування. І водночас ми готуємо принципове посуворішання закону про перебування іноземців», — заявив Окамура.
І, вочевидь цитуючи думку своїх виборців, продовжив: «Громадяни занепокоєні… Багато громадян мені пише, що почувається в торговельних центрах чи в інших частинах Праги вже як в Україні, що вони чують тільки російську чи українську мову. Люди масово скаржаться — а це вже межа. Чеський громадянин повинен би мати в Чехії відчуття дому».
Окамура також нагадав, що на засіданні уряду міністри, висунені його партією, голосували проти нового кола надання спеціальних дозволів на довгострокове перебування для українців із тимчасовим захистом — «але їх переголосували», бо SPD має трьох міністрів із 16, а інші дві коаліційні партії підтримали ці дозволи.
Про це голосування на засіданні уряду, який не прислухався до міністрів від SPD і продовжив програму спеціальних дозволів на тих самих умовах, що й минулого року, згадав і директор Організації допомоги біженцям Мартін Розумек. І звернув увагу, що ті умови надмірно суворі, так що їх змогла виконати лише невелика частка прохачів.
Біженці як «благословення для чеського суспільства»
«І я думаю, що це шкода, бо суспільство і економіка, охорона здоров’я і соціальні служби дуже їх потребують», — каже Розумек про українських біженців. «Присутність українських біженців я сприймаю як благословення для нашого суспільства. Бо з демографічного погляду в нас трагедія», — наголосив він в інтерв’ю інтернет-виданню Чеського радіо iRozhlas.cz.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
За його словами, одна з найбільших проблем — мінімальний розмір річного заробітку, необхідний для можливості претендувати на новий дозвіл, що становить 440 тисяч крон на заявника і ще по 110 тисяч на кожну подальшу особу в домогосподарстві — так що мати, яка перебуває в Чехії з дитиною, повинна б заробляти принаймні по 64 тисячі крон щомісяця.
«Польща з цього огляду набагато прагматичніша й прогресивніша, а в ній демографічна ситуація так само жахлива, як і в нас. Але вони це усвідомлюють і намагаються, щоб люди, які вже є на польському ринку праці, наскільки можливо, залишилися там», — каже фахівець.
До того ж, звертає увагу Розумек, у Чехії, на відміну від низки сусідніх країн, українські біженці опинилися поза системою державної соціальної підтримки. Тим часом держава на них дуже добре заробляє. Тож, наголошує він, в майбутньому просто доведеться послабити вимоги до тих, хто хоче залишитися.
«Політичні прокламації можуть бути якими завгодно, але тиск бізнесу, закладів охорони здоров’я чи соціальних служб буде такий великий, що який би уряд не був, він муситиме піти назустріч», — вважає він.
Внески українців оплачують чеських безробітних
Дотеперішня інтеграція українських біженців, каже Розумек, є історією великого успіху: величезна більшість людей у продуктивному віці працює, а допомоги просить лише близько 20 відсотків людей — старих, хворих чи психічно зруйнованих через війну.
«У нас є повно людей із інвалідністю чи хворих на рак, які не отримують ніякої допомоги на догляд за ними. Залучення їх до чеської системи соціальної підтримки допомогло б. Адже українські біженці приносять до бюджету стільки, що з того можна оплатити всіх чеських безробітних та інвалідів. Я думаю, що ми б могли за ці гроші піклуватися і про ті тисячі старих і хворих українців», — наголошує Мартін Розумек.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
На цьому ж наголошує і соціолог компанії PAQ Research Даніел Прокоп. «Підвищення чеського валового внутрішнього продукту, економічної продуктивності останніми трьома роками відбулося значною мірою завдяки тому, що сюди прийшли біженці, і якихсь 170 тисяч із них працює… Біженцям із України ми значною мірою завдячуємо своїм економічним зростанням… Ми не усвідомлюємо, що ті 170 тисяч робочих місць є величезною допомогою всій економіці», — наголошує він.
Ці тези підтверджують і представники різних галузей економіки, яких опитало агентство ČTK.
На будівництво чехи в черзі не стоять
Одна з найпомітніших таких галузей, де без українців було б важко, — будівництво. Там уже довгий час бракує працівників, хоч українці працювали на будівництві в Чехії й перед повномасштабною війною Росії проти України.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Нині, за даними Союзу підприємців у будівництві, в галузі працює близько 415 тисяч людей, і громадяни України складають близько 40 тисяч із них, працюючи на різних посадах — від простих робітників до кваліфікованих працівників. Тим часом, за оцінками союзу, через п’ять років нестача працівників у галузі може сягнути 75 тисяч осіб.
«Якби українці тут не працювали, ситуація була б значно складнішою. Треба відверто сказати, що чеські працівники не стоять у черзі на будівельні посади. Тож можливий відхід українських працівників мав би на галузь однозначно негативний вплив», — каже президент союзу Їржі Ноуза.
Схожим чином бачить ситуацію й голова Чеської палати авторизованих інженерів і техніків будівництва Роберт Шпалек. За його словами, без участі працівників із України в Чехії настала б велика проблема з нестачею людей. «Я думаю, що низка будівельних проєктів без українських працівників зупинилася б. Якби настав масовий загальний відхід техніків, ремісників, робітників і частково й проєктантів назад до України, деякі частини будівельної галузі важко впоралися б із цим», — наголосив він.
Українці інтегруються, і обійтися без них дедалі важче
Але це стосується й інших галузей економіки — особливо тому, що за минулі роки українці, які вже інтегрувалися в Чехії, дісталися й до вищих посад. Кілька опитаних агентством аналітиків у галузі сільського господарства майже дослівно сказали одну й ту саму річ: для багатьох сільськогосподарських підприємств українці стали, по суті, незамінною робочою силою, і без них ці підприємства вже не можуть уявити своєї роботи. Тому представники сільського господарства закликають надати українським біженцям стабільність і перспективу перебування в Чехії.
У чеській системі охорони здоров’я українці, а радше українки, вже традиційно стали сприйматися на таких некваліфікованих посадах, як прибиральниці чи працівниці кухні. Але останнім часом дедалі зростає й число біженців, які стали кваліфікованими медичними працівниками — а медиків Чехії бракує дедалі більше. Тим часом від лютого 2022 року в Чехії додалися 472 українські лікарі, 36 стоматологів, 639 медсестер і акушерок і 956 представників інших медичних спеціальностей — санітарів, доглядачок тощо.
