Українські біженці можуть втратити підтримку з житлом
Нині особи з тимчасовим захистом і зі спеціальним дозволом на довгострокове перебування — а на практиці це все біженці з України — мають право на консультації щодо забезпечення житлом. Та можуть втратити його: про ці категорії «забули» в проєкті нового закону про підтримку з житлом, що його підготувало Міністерство місцевого розвитку. А саме біженцям така підтримка часто буває потрібна. Міністерство обіцяє підготувати зміни до свого проєкту, щоб виправити це, пише інтернет-видання Novinky.cz.
Ідеться про консультаційні послуги в так званих контактних пунктах, що створюються в окремих територіальних громадах. За чинним законом, вони призначені для всіх. Тож нині уряд готує проєкт змін до свого ж законопроєкту, щоб змінити деякі його пункти — в першу чергу ті, які фактично позбавляють права на такі консультації осіб із тимчасовим захистом і зі спеціальним дозволом на довгострокове перебування.
Це підтвердила речниця Міністерства місцевого розвитку Вероніка Лукашова: «Частиною змін, що готуються, є й вирішення ситуації осіб із тимчасовим захистом». Над змінами працює і Міністерство праці і соціальних питань. Коаліція має подати ці зміни при розгляді законопроєкту в другому читанні.
До того, що пропонований закон «забув» про українських біженців, привернула увагу «Платформа за соціальне житло». Ця організація регулярно відстежує кількість людей, які живуть у незадовільному житлі чи яким загрожують житлові проблеми.
Точної кількості українців із такими труднощами платформа не обліковує, але її працівник Міколаш Оплетал оцінює, що ці труднощі можуть стосуватися і багатьох десятків тисяч біженців. Загалом українських біженців у Чехії нині зареєстровано майже 383 тисячі.
«Серед них це буде більший відсоток, ніж пересічно серед населення, бо ці люди вирвані зі своїх домівок», — каже Оплетал.
Консультації плануються не для всіх
Створення нового закону про підтримку з житлом передбачив іще попередній уряд. Він мав допомогти в першу чергу людям, що перебувають у так званій житловій скруті, тобто не мають житла, живуть у гуртожитках чи в іншим чином незадовільному житлі. Метою закону є, серед іншого, забезпечувати житло в соціальних помешканнях зі зниженою орендою чи запропонувати консультації тим, кому з різних причин загрожують труднощі з житлом.
Але нинішній уряд хоче обмежити саме послуги консультаційних центрів. Відповідно до урядового законопроєкту, цими послугами могли б скористатися тільки люди, які не мають задовільного житла або яким ця проблема буде загрожувати протягом найближчих трьох місяців. До того ж консультації мали б допомагати тільки людям, які постійно зареєстровані в даному місці або принаймні можуть довести, що живуть, навчаються чи працюють там не менш ніж два роки.
Міністерка місцевого розвитку Зузана Мразова (ANO) раніше заявляла, що таке обмеження доступу до консультаційних послуг необхідне — щоб допомогу, мовляв, отримували ті, хто її справді потребує, і щоб громади не виконували роль агентств нерухомості.
Але якраз у деяких громадах і лунає критика такого підходу. Наприклад, заступниця приматора (мера) Оломоуцу Катержина Доброземська вважає такий крок безглуздим: «Ми ж знаємо, що запобігання завжди дешевше, ніж вирішення справи зі втратою житла».
При цьому спершу нинішній уряд хотів запровадити через новий закон про підтримку з житлом іще більші обмеження — але врешті відступив від крайніх кроків: адже в разі надмірного демонтажу системи підтримки з житлом Чехії могла б загрожувати втрата до 9,5 мільярдів крон із фінансування Європейського союзу.
