Унікальна виставка в Празі: Люсі і Селам, попередники людини, що жили понад три мільйони років тому
Протягом двох місяців викопні скам’янілості австралопітеків будуть частиною нової експозиції «Люди і їхні предки» в Національному музеї. Обидва експонати виставлені в Європі вперше.
Останки двох особин австралопітека афарського, виявлені в Ефіопії, вперше виставляються разом поза межами країни. Люсі, яку відкрив 1973 року американський дослідник Дональд Джогансон, уже раз побувала у США. А дитинча Селам, яку 2000 року знайшов палеоантрополог Зересенай Алемсеґед, залишила Ефіопію вперше.
На відкритті виставки в Празі Джогансон, якому зараз 82 роки, пригадав, як він знайшов останки самиці австралопітека. На розкопках, де були виявлені скам’янілі кістки кількох тварин, одна кісточка, частина ліктя, привернула його увагу: її анатомія була вочевидь людського типу. Придивившись, він побачив уламки черепа, а вище на схилі — і частини руки, ноги і щелепи. Вони належали одному скелетові. І йому було понад три мільйони років.
За словами Джогансона, на той час усі відомі рештки попередників людини, старші за три мільйони років, могли вміститися в одній руці — а тут була знайдена ціла частина скелета. І, святкуючи рідкісну знахідку, команда дослідника — вчені і їхні студенти — влаштувала маленьке свято: вони дістали й пиво — «не таке добре, як тут у вас у Чехії, і не таке холодне, але ми святкували і слухали музику».
А музикою, яку тоді слухали всі, була музика The Beatles. І якраз коли з касетного магнітофона лунала пісня Lucy in the Sky with Diamonds, хтось, дізнавшись думку Джогансона, що має йтися про особину жіночої статі, сказав: «А чому б не назвати її Люсі?» — пригадує дослідник.
«Я подумав собі: «Я ж учений. Це має бути якесь складне ім’я». Але було вже пізно. І за сніданком усі розмови були вже такі: «Ну що, ходімо на місце, де знайшли Люсі? Чи знайдемо ще частини черепа Люсі? Як думаєте, там лишилося ще щось від щелепи Люсі?» Слово було сказане, і змінити вже нічого не можна було».
Щоправда, в Ефіопії з цим не погодилися. Останки, що складають близько 40 відсотків від цілого скелета і мають офіційне позначення AL 288-1, там називають своїм іменем Дінк’інеш — амхарською мовою «Ти прекрасна».
Люсі, як знають її в решті світу, померла чи загинула у віці близько 12 років — для цього виду вона була вже дорослою молодою особиною. Причина її смерті, що настала близько 3,2 мільйона років тому, невідома.
Вкрай важливою виявилася і знахідка Селам — амхарською й кількома іншими мовами Ефіопії це арабське запозичення означає «Мир», — останків дитинчати-самички, що померла чи загинула у віці близько трьох років, розповів її відкривач Зересенай Алемсеґед. Хоча Селам (офіційне позначення DIK-1/1) іноді називають «дочкою Люсі», вона жила більш ніж на 100 тисяч років раніше. Дослідження цих останків тривало шість років, перш ніж учені оприлюднили повідомлення про них, розповів дослідник.
«Ми дізналися, що вона, звичайно, вміла ходити вертикально, так само, як і Люсі, — але також уміла лазити по деревах, що дуже важливо, коли треба ховатися від хижаків або шукати на деревах їжу чи притулок. Але найважливіше — це повнота скелету Селам, він набагато повніший, ніж скелет Люсі, — і до того ж це скелет дитинчати… Це дуже важливо для нашого розуміння процесу того, як ми стали людьми».
Експозиція в історичній будівлі Національного музею «Люди і їхні предки» знайомить відвідувачів не тільки з цими двома «зоряними» знахідками — останками скам’янілих скелетів, а також реконструкціями їхнього зовнішнього вигляду, які зустрічають прибулих відразу за дверима. Це ширша виставка на тему походження людини, що пропонує знахідки й реконструкції й інших попередників і предків людини, аж до анатомічно сучасних людей, а також екрани й панелі з інформацією чеською й англійською мовами.
Люсі, яка побувала за межами Ефіопії лише раз, і Селам, яка ніколи не залишала країни, вдалося дістати до Праги завдяки дипломатії і підтримки ефіопського уряду. Адже навіть в Аддіс-Абебі ці останки зберігаються в спеціальному сховищі і виставляються вкрай рідко — відвідувачам показують лише копії. Як розповіла у Празі міністерка туризму Ефіопії Селамавіт Касса, можливість такої виставки обговорювали голови урядів двох країн під час візиту прем’єр-міністра Ефіопії Абія Ахмеда до Чехії ще два роки тому.
Обидва наголосили тоді на важливому значенні можливості виставити унікальні експонати в самому центрі Європи, щоб їх могли побачити не тільки чехи, а й гості з інших європейських країн. Тож через очікуваний наплив відвідувачів квитки на виставку треба купувати онлайн наперед на визначений час. Але варто поспішити, бо це можливість, що стається раз на покоління, — до 23 жовтня: як сказала міністерка, після Праги нових виставок Люсі й Селам більше не планується.
«Це унікальне виявлення дружби, унікальне висловлення довіри і двосторонніх відносин між Ефіопією й Чехією. Тож наразі більше немає ніяких планів виставляти їх у будь-якій іншій країні — адже це наші найцінніші скам’янілості».
