Як бобри чеській державі 30 мільйонів крон заощадили
Цьоголітня екстремальна посуха в Європі знову активізувала дискусії про те, як ефективніше утримувати воду в природі. Вирішальну роль відіграють довгострокові рішення. Але важливу допомогу можуть надати і колонії бобрів. Наприклад, у регіональному ландшафтному парку Брди збудована ними гребля заощадила державі, за оцінками, 30 мільйонів крон.
І такий випадок далеко не єдиний, каже інтернет-виданню Чеського радіо iRozhlas.cz Алеш Ворел із факультету довкілля Чеського сільськогосподарського університету.
«Їх, звичайно, десятки чи й сотні. Я з власного досвіду сказав би, що знаю близько ста таких гребель особисто, і це я ще не знаю про всю Чехію. Так що я сказав би, що напевно існує кілька сотень таким чином створених зон зволоження — таких великих водяних систем, які зробили бобри», — каже він.
За словами фахівця, такі водно-болотні системи, що їх створюють бобри, важливі не тільки для утримання вологи в природі. Вони також сприяють біорізноманіттю, в них живе низка видів рослин і тварин, що «прив’язані» до таких вологих зон. А ще в цих зонах утримується, а іноді й природним чином переробляється частина хімікатів, які забруднюють довкілля через діяльність людини.
Найвідоміший такий випадок, про який широко повідомляли на початку минулого року, стався в регіональному ландшафтному парку Брди в Середньочеському краї. Саме там бобри заощадили чеській державі близько 30 мільйонів крон: поки люди планували створення зони зволоження і отримували необхідні дозволи, бобри її створили.
«Бобри здійснили захід, який там планувався. Там готували проєкт відновлення довкілля, і його вартість була обчислена саме в 30 мільйонів. Мається на увазі вартість робіт, які були потрібні для створення такої водно-болотної зони, яку якраз створили бобри. Йдеться про працю людей, мотогодини техніки, перекриття води для будівництва, якісь речі в околицях. І коли це все підсумувати, це й дає близько 30 мільйонів», — розповів фахівець.
Але іноді бобри спричиняють і шкоду для людини. Десь через їхні греблі затопило поля і дорогу, десь підмочило й залізницю, десь вони підгризають висаджені вздовж річки дерева.
«Так, зрозуміло, треба брати до уваги обидві сторони. А ми ж донедавна говорили тільки про шкоди від бобрів. Нині ж, і це особливо важливо через посуху, ми більше бачимо й позитивну сторону. І це, звичайно, добре, бо бобер — справді одна з тих нечисленних тварин, що здатна робити в природі такі конструкції, що йдуть на користь відновлення її знищених функцій», — каже Ворел.
Але, додає він, із іншого боку є і шкоди, які виникають тільки тому, що бобри повертаються до індустріалізованого середовища, до природи, в якій живе і діє людина, яка має там свої інтереси. І там стаються конфлікти.
Тож, каже біолог, наразі неможливо сказати, що важливіше — користь від бобрів чи шкода: «Ми в нинішній фазі ще тільки зважуємо переваги і негативи — ми ще не в фазі, коли ми могли б зібрати всі переваги на одну шальку терезів, а всі негативи на іншу. Так що я не скажу, як складається ця рівновага».
«Але, безумовно, з усього випливає, що бобер є великим плюсом для природи, хоча й спричиняє шкоду», — наголошує фахівець.
