ЄС усе ще не має плану щодо мільйонів українців на випадок закінчення війни
Від часу повномасштабного вторгнення Росії до України в лютому 2022 року директива Європейського союзу про тимчасовий захист надає прихисток майже 4,3 мільйона українських біженців. Вона надала країнам Євросоюзу право надавати їм можливість жити, працювати й отримувати доступ до низки послуг.
Та нині, з розмовами про переговори щодо перемир’я, чинність цього механізму безпеки для них може припинитися. І юридичний статус цих біженців опиняється в небезпеці: наразі не існує ніяких чітких планів щодо дозволу їм залишитися і після укладення перемир’я з Росією, пише європейське інтернет-видання Euractiv.
Як свідчать останні опитування, кількість біженців, які планують повернутися до України, постійно зменшується. За даними Управління верховного комісара ООН у справах біженців, 2024 року їхнє число впало до 65% із 77% попереднього року. Натомість частка тих, хто не визначився, зросла 2024 року до 24% із 18% 2023-го. А кількість тих, хто не мав ніякої надії на повернення, більш ніж подвоїлася — до 11% із 5%.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Імовірне перемир’я може змінити ситуацію буквально за ніч — і країнам, які прийняли біженців, доведеться вирішувати, чи зняти цей захист, чи домагатися інтеграції біженців, а чи витиснути їх додому. А в Євросоюзі, який дебати про міграцію нерідко просто паралізують, будь-яке рішення на рівні всього ЄС про подальше продовження захисту і в разі перемир’я вочевидь викличе чергову політичну напруженість.
Захист-бо тимчасовий
Директиву про тимчасовий захист, схвалену ще 2001 року, називали «сплячою красунею» європейської системи поводження з біженцями — адже її не застосували жодного разу аж до першого використання після повномасштабного вторгнення Росії до України. Минулого року уряди країн Європейського союзу продовжили чинність цієї директиви на черговий рік, до березня 2026 року, вийшовши далеко поза її первісні межі: адже вона передбачала максимально дворічний період захисту з можливістю ще одного річного продовження. Але тепер не виключено, що будуть і нові майбутні продовження, каже Ясмейн Слоотьєс, заступниця директора Європейського інституту міграційної політики.
Та хоча директива надала втікачам із України швидкий захист, її тимчасовий характер створює незручності для українців. «Якщо ви маєте легальний статус лише на рік, стає дуже важко винайняти житло на тривалий термін. І працедавці з меншою ймовірністю запропонують вам контракт», — звертає увагу Слоотьєс.
Крім того, конкретний рівень захисту змінюється з країни до країни. Кожна країна ЄС втілює директиву в своєму національному законодавстві по-різному, а це означає, що ставлення до українців різне залежно від того, де вони поселилися.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Як кажуть у Європейській комісії, там почали думати про наступні кроки, включно з можливостями продовжити тимчасовий захист іще раз, допомогти біженцям перейти на статуси, передбачені національними законодавствами з метою роботи, навчання чи возз’єднання родини, і підтримати тих, хто вирішить повернутися до України.
Міністр внутрішніх справ Чехії Віт Ракушан підтвердив, що Чехія разом із Німеччиною і Єврокомісією активно працює для розробки спільного рішення, що могло б бути ухвалене вже за нинішнього головування Польщі в Раді ЄС, що триває до 30 червня. «Але конкретні умови ще треба узгодити», — додав Ракушан.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Рада Євросоюзу має розглянути це питання на наступній зустрічі на рівні міністрів внутрішніх справ у червні. Та будь-яке рішення щодо тимчасового захисту, в тому числі й можливе рішення припинити його, потребуватиме згоди всіх країн-членів, підтвердила речниця чеського МВС Гана Мала. Вона теж сказала, що на спільну позицію ЄС очікують протягом першої половини цього року.
На національному рівні
Деякі країни не чекають на те, що вирішать у Брюсселі, і самі розробляють можливості знайти для біженців «більш довготривалий регулярний статус», каже Слоотьєс.
Польща, наприклад, збирається ближчим часом запропонувати трирічний національний дозвіл на тимчасове перебування українцям, які мали статус тимчасового захисту неперервно принаймні рік.
У Чехії спеціальний п’ятирічний дозвіл на перебування буде надаватися українцям, які прожили там понад два роки, працевлаштовані і діти яких відвідують школу.
Але навіть Чехія, яка прийняла одну з найбільших груп українців, дала чітко знати, що не буде надавати нові статуси тимчасового захисту, «як тільки війна закінчиться» — про це прямо заявляв голова МВС.
В інших країнах розробляють власні плани. Австрія, Італія, Естонія й Латвія розглядають власні довгострокові рішення з різним рівнем захисту.
Міністерство внутрішніх справ Німеччини повідомило, що вже розробило певні можливості, але вже наступний уряд буде ухвалювати рішення, які саме пропозиції будуть схвалені. В Німеччині теж наголошують на необхідності спільного й узгодженого загальноєвропейського підходу.
А Міністерство внутрішніх справ Словаччини підтвердило, що наступні кроки стосовно біженців після кінця російського вторгнення «нині обговорюються на рівні країн-членів, включно зі Словаччиною, і на рівні ЄС».
Також на цю тему
-
Як повернутися в Україну з-за кордону
Якщо ви ухвалили для себе рішення повертатися до України, то доцільно буде скористатися інформаційною платформою
