Їглавський зоопарк: крокодил не почитав, який має бути на зріст, і став рекордсменом. А ще тут можна одружитися
Нині зоопарк є в Їглаві найбільш відвідуваним місцем — ба й у всьому краї Височина: щороку до нього приходить понад 350 тисяч відвідувачів.
Їглавський зоопарк почав свою історію 1957 року, розповідає його речниця Сімона Кубічкова.
«Початок був дуже простий: була лише парочка тварин, із якими працювали три людини. Сьогодні це вже було б неможливо: ми маємо півтори тисячі тварин більш ніж 260 видів».
Найцінніші, каже речниця, — ті тварини, що найменш відомі, або ті, про яких люди забувають.
«Я завжди кажу, що є такі «сексі» тварини, як, наприклад, тигр чи ведмідь, тобто все, що таке велике, пухнасте, з великими очима, завжди виграє, бо вони ж такі милі. Але часто цінніші ті, що менш помітні. У нас це, звісно, бабіруса — ми єдині в Чехії маємо її. Або ще в нас є північні тонкохвості пацюки, мадагаскарські велетенські хом’яки, або лорі, яких ми тримаємо не в експозиції для глядачів — це теж дуже рідкісний вид. Також ми маємо найбільшу колекцію ігрункових мавп у Чехії. Крім того, ми спеціалізуємося на розплоді котових хижаків, їх ми маємо багато».
Ігрункові мавпочки — такі, як мармозетки чи тамарини — раніше вільно бігали деревами зоопарку. Багато років це було нормально — ні, ці крихітні мавпочки не втекли, так вони жили в зоопарку. Тепер цього вже немає, каже Кубічкова.
«На жаль, наші відвідувачі не дотримувалися того, що цих звірят не можна годувати. І після того, як у нас помер третій тамарин, ми відмовилися від цього, і тепер вони в нас в обмеженій експозиції, вже не можуть бігати серед відвідувачів, як раніше — через погану поведінку відвідувачів ми були змушені це скасувати… То було чудово, то був інший погляд на цих звірят, але люди не змогли дотриматися певного правила — навіть коли ми скрізь повісили таблички, як це може погано скінчитися, коли їх годувати. Вони для нас надто цінні, щоб віддавати їх на поталу відвідувачам».
Для деяких тварин доводиться влаштовувати особливі умови — щоб люди взагалі могли їх побачити. Йдеться про нічних ссавців — таких, як рідкісні велетенські хом’яки з Мадагаскару, каже доглядач цих тварин Марек Догнал.
«Це наш унікум, це вид, що перебуває під загрозою, і ми раді, що можемо мати його в нашому зоопарку і що цим тваринкам у нас добре ведеться. Велетенський хом’як — це щось як дуже великий пацюк чи кріль. Хвіст у нього як у пацюка, а вуха як у кроля».
Через те, що це нічні тварини, утримують їх у ноктурнаріях, у яких «перевернутий» світловий режим, каже Догнал.
«Коли в нас ніч, у них «день», і навпаки. Так що відвідувачі можуть їх побачити, бо коли в нас день, у них «ніч».
Їглавський зоопарк пишається успішним розплодом цих тварин, розповідає доглядач.
«У нашому зоопарку їх 14. Це ендеміки острова Мадагаскар, їх можна знайти тільки там. Їх мають десь із 13 зоопарків, у яких загалом цих тваринок 56, а в нас їх 14».
Велетенські хом’яки — не єдиний унікум Їглавського зоопарку. Це, наприклад, і карликові, або тупорилі, крокодили — найменші з крокодилових. Але один із їглавських — особливий, розповідає доглядачка крокодилів Лубоміра Шевчикова.
«За наявними матеріалами, він мав би дорости до 150, ну, може, до 170 сантиметрів. Але наш крокодил забув про це прочитати і доріс до 210 сантиметрів. Так що він у нас записаний до Книги рекордів Ґіннесса».
І, можливо, це ще не максимум. Адже ніхто не знає, скільки цей крокодил іще проживе, каже доглядачка.
«Перш ніж ці крокодили дісталися до нас, вони ще якийсь час були в зоопарку в Градці-Кралове. А туди вони вже потрапили дорослими з природи. Так що ніхто й не знає, скільки їм власне років. За наявною інформацією, вони мали б доживати десь до 50—60 років. Але 60 їм уже точно є. І ще цього літа вони спарувалися, і схоже, що самиця буде класти яйця. Так що можливо, що вони доживуть значно довше».
Але й із таким довголіттям цим крокодилам багато їжі не треба, розповідає Шевчикова.
«Аж дивно, але їдять вони зовсім небагато. Звичайно, в наших умовах, коли їм не треба боротися за життя, за їжу, вони можуть собі нажертися і валятися цілий день, їм того багато й не треба. Цей крокодил з’їдає двох-трьох пацюків раз на два тижні».
Через таку перебірливість із їжею ці крокодили добре уживаються з багатьма іншими тваринами, каже доглядачка. Але не з усіма.
«Наприклад, наші тупорилі крокодили риб не їдять узагалі, так що вони можуть плавати в басейні з рибами. От що ми перевірили — вони не можуть бути з черепахами, на них вони полюють. У павільйоні в нас вільно гуляють ящірки василіски, вони лежать собі на березі, і нічого не стається».
Ну, і ще одна дивина Їглавського зоопарку — бабіруса целебеська. Таке собі порося з іклами, каже доглядач цих тварин Павел Гаєк.
«Вони з острова Сулавесі, який раніше називали Целебес. У природному середовищі їх уже взагалі з минулого століття не існує. Розплід їх із базової групи здійснюють у різних європейських зоопарках. Наш самець, якому чотири роки, — з зоопарку Кронберґ у Німеччині. Одна самиця зі США, інша з Англії, а третя народилася вже тут».
Але на розплід годиться лише наймолодша самиця, інші дві вже надто старі, каже Гаєк.
«Після п’ятнадцятого року життя вони починають швидко старішати. А ікла ростуть у них усе життя. У самців, така особливість, ікла ростуть і верхні, і нижні. І верхні ростуть цілком інакше. Вони мали б рости донизу, але ростуть догори. Так що вони проростають і закручуються до лоба, до голови. І ростуть усе життя».
Причому, розповідає доглядач, ці ікла не дуже міцні — навіть у зоопарках вони, буває, ламаються. Так сталося і з їглавським самцем бабіруси.
А працюють із ними доглядачі як із собаками, розповідає Гаєк.
«Вони запам’ятовують доглядача і запам’ятовують, що мають робити. Будь-які завдання за винагороду. Цілком безпроблемні тварини. Тільки хіба в них період парування чи поганий настрій, то треба бути обережним. Або коли самиця народжує дитинча, то вона дуже схильна до нападу».
У Їглавському зоопарку, як і в багатьох інших, існує програма «усиновлення» тварин: можна підписатися на внески на годування й догляд за певною твариною, каже його речниця Сімона Кубічкова.
«Ми маємо «усиновлення» тварин — найдешевша програма є за 1000 крон на рік, найдорожча за 20 тисяч крон за рік. «Усиновлення» не означає, що цю тварину ми даємо тій людині додому на якийсь час — ні, але таке питання ми час від часу отримуємо. Це лише справді символічне «усиновлення», це просто внесок на годування і догляд за цими тваринами».
У зоопарку багато дітей — цілі класи чи й дитсадкові групи, повно і батьків із дітьми. Але, каже Кубічкова, те, що зоопарки призначені для родин із дітьми чи й просто для дітей, — це міф.
«От що я вам скажу: якщо ви хочете отримати від зоопарку повне задоволення, залиште дітей удома, щоб хтось їх доглянув, і прийдіть без них. Бо тоді ви вперше звернете увагу на тварин — а не тільки на те, де продається морозиво чи де ігровий майданчик».
Але, звичайно, в зоопарку раді, що сюди ходять і діти.
«Бо тільки люди, які знають природу, знають тварин, можуть їх поважати і берегти. Ми з дитинства намагаємося створити в них добре ставлення до природи і до тварин».
Їглавський зоопарк, серед іншого, пропонує вечірні відвідини, розповідає його речниця.
«Це екскурсія, що починається не зовсім у темряві, а коли лише починає трохи сутеніти і починають з’являтися тварини, активні в сутінках. Відвідувачів супроводжує або наш зоолог, або й наш директор, який раніше багато років працював тут зоологом, а перед тим іще й доглядачем, і він супроводжує групу людей по зоопарку, зупиняється у звірят, які активні саме в сутінках чи вночі, так що зазвичай удень ви їх не побачите, бо вдень вони переважно відпочивають».
Їглавський зоопарк має ще одну особливість, каже Кубічкова. В ньому можна влаштувати собі весілля.
«Це не дуже популярно, бо подружжя часто хотіли б собі тут мати весілля і з гостиною. А в нас можливий тільки обряд. Так що люди приходять, тут одружуються і йдуть собі далі. Звичайно, пара має бути трохи ексгібіціоністською, бо це ж відбувається під час звичної роботи зоопарку, так що молодятам не має заважати, що скрізь навколо ходять відвідувачі і дивляться, як ті одружуються. Так що не кожна пара захоче через це пройти. Але є любителі тварин, які приходять і одружуються тут у нас у зоопарку».
Також на цю тему
-
Види під загрозою знаходять захист: історії з чеських зоопарків
У літньому відеосеріалі зазирнімо до найбільших чеських зоопарків, погляньмо на закулісну працю зоологів, з’ясуймо, як зоопарки беруть участь у порятунку рідкісних тварин
