Злін. Місто, яке назавжди змінив Томаш Батя
Коли в Чехії вимовляють назву міста Зліна, більшість відразу згадує прізвище «Батя».
І найвідомішим представником цієї підприємницької родини був, звичайно ж, Томаш Батя (1876—1932), який перетворив малу родинну взуттєву майстерню на наднаціональну фірму глобального масштабу. Після його трагічної смерті в авіакатастрофі 1932 року його справу продовжили спершу нерідний брат Ян Антонін, а потім син Томаш Батя-молодший.
Компанія Baťa заснувала свій успіх на унікальній підприємницькій моделі. Частину натхнення Томаш Батя взяв зі свого піврічного перебування в Сполучених Штатах 1905 року. Американський спосіб розвитку компаній із розмахом він творчо розвинув і пристосував до центральноєвропейських умов, каже історикиня Музею Південно-Східної Моравії у Зліні Гана Куслова.
«Основа керівництва фірмою «Батя» стояла на трьох стовпах. Від 1924 року поступово всі працівники отримали участь у прибутках і втратах. При цьому сам Томаш Батя казав, що запроваджує таку систему не від доброго серця, а просто тому, що це добре для загального прибутку компанії. Водночас він давав окремим виробництвам і цехам можливість самим визначати найкращий спосіб організації праці так, щоб вони були найбільш продуктивні. І третім моментом були великі інвестиції в технологічні інновації, що на практиці означало конвеєрне виробництво».
Компанія «Батя» в 1920—30-х роках поступово створювала в своєму складі нові підприємства, які займалися не суто виробництвом взуття, а іншими різновидами діяльності. Зокрема, завдяки цьому в Зліні виникла дуже прогресивна кіностудія. Але всі підприємства в межах компанії або прямо підтримували основну діяльність — виробництво взуття, — або були спрямовані на пропаганду торговельної марки Baťa.
«Злінська кіностудія теж працювала самостійно. Її завданням було виробляти рекламні й інструктажні фільми для фірми «Батя», але при цьому вона могла займатися й кінодокументалістикою і створенням навчальних фільмів для шкіл. У 1930-х роках вона орендувала й студію в празькому Гостіваржі і стала знімати й ігрові фільми. Ба більше, саме в Зліні відбулися перші два сезони кінофестивалю, який потім переїхав на захід Чехії і став всесвітньовідомим Карловарським кінофестивалем».
Таким чином спершу суто взуттєве підприємство не тільки посприяло розвиткові кінематографу в Чехії, а й у міжвоєнний період цілком змінило Злін. Колись малозначуще містечко перетворилося на динамічне промислове місто, яке при цьому розвивалося дуже чутливо, з оглядом на зелень і довкілля. Для нього стали характерними нетиньковані цегляні будівлі, призначені і для житла, і для виробництва.
Яна Антоніна Батю після Другої світової війни несправедливо обвинуватили в колаборантстві з німецькими нацистами. Його врешті не судили, але комуністи конфіскували й націоналізували його фабрики. Фірма «Батя» перетворилася на «національне підприємство» Svit — але після занепаду комунізму воно виявилося неконкурентноздатним у ринковому середовищі. Збереглися лише частини концерну в некомуністичних країнах.
Але все ж спадщина фірми «Батя» у Зліні, а відтак і в усьому краї досі жива, каже Гана Куслова.
«Ім’я Батя для Зліну й далі важливе, і так буде завжди. Це символ колишнього процвітання Зліну, якого ми тепер знову намагаємося домогтися».
Ім’я «Батя» не тільки в Зліні є символом інновації, зростання і культурної спадщини. Фірма тепер працює по цілому світі. Але її корені і спадщина й далі міцно тримаються в цьому місті і нагадують місцевим мешканцям і відвідувачам Зліну про важливість підприємницької відваги й винахідливості і духу громади.
Інші славетні виходці зі Злінського краю
Том Стоппард — британський драматург, що походить із родини моравських євреїв. Він народився 1937 року в Зліні як Томаш Штраусслер у родині лікаря лікарні, яку заснував Батя. Родина втекла від війни в Сінгапур, де батьки знайшли роботу в тамтешньому відділенні фірми «Батя», а пізніше родина переселилася до Британії. В 1970-х роках Стоппард активно підтримував чехословацьку антикомуністичну опозицію.
Із Британією пов’язана ще одна відома людина, що походить зі Зліну, — архітекторка Ева Їржична. Її лондонське ательє отримує в Британії найпрестижніші замовлення.
А актор Болеслав Полівка, який народився у Візовицях, сам по собі є живим символом Злінського краю.
Також на цю тему
-
Злінський край
Край підприємливих людей: тут виникла фірма «Батя», взуття якої знають у всьому світі. Кромержіж із найгарнішими замковими садами в Чехії. Місце паломництва Велеград
-
Познайомтеся з краями Чехії
Наша серія матеріалів поступово проведе вас окремими регіонами країни зі сходу на захід
