270 років тому був освячений туристичний магніт Оломоуцу — барокова колона Святої Трійці
У присутності імператорського подружжя Марії-Терезії і Франциска I Лотаринзького її освятив 9 вересня 1754 року оломоуцький єпископ, кардинал Фердінанд Юліус Троєр. Колона привертала до себе увагу ще в часи її будівництва. Сьогодні ця пам’ятка зі списку ЮНЕСКО стала магнітом для туристів із усього світу. Але ви її не побачите ще принаймні два роки.
Колону Святої Трійці почав будувати на Верхній площі (Horní náměstí) в Оломоуці відомий у місті каменяр Вацлав Рендер 1716 року. Його справу продовжили протягом наступного майже пів століття численні наступники.
Головною метою було прославити католицьку церкву й віру і подякувати Святій Трійці за закінчення епідемії чуми, яка охопила Моравію в 1714—1716 роках. Монумент став найбільшою групою барокових скульптур в одній скульптурній композиції в центральній Європі.
А мешканці Оломоуцу до сьогодні пишаються тим, що цю унікальну пам’ятку створили виключно громадяни міста.
Домінанту Оломоуцу заввишки понад 32 метри оздоблюють три поверхи по шість скульптур святих. Щоправда, один із них, місцевий святий Ян Саркандер, на той час іще не був канонізований (блаженним його визнали 1859 року, святим — аж 1995-го). Але його культ у Моравії вже в 18-му столітті був таким сильним, що творці колони вирішили ризикнути.
Уже через чотири роки після завершення колони вона зазнала перших пошкоджень: Оломоуц оточила армія Пруссії, і під час обстрілу міста кілька гарматних ядер влучили в пам’ятку. Містяни виправили делегацію до прусського командувача з проханням не стріляти в колону, і той погодився. Після війни колону відремонтували, а в пам’ять про той обстріл у її стовп вмонтували позолочений макет ядра.
2 грудня 2000 року барокову колону Святої Трійці, створену за зразком колони на площі Санта-Марія-Маджоре в Римі, внесли в список світової культурної спадщини ЮНЕСКО. Це ще більше підвищило привабливість пам’ятки, і до історичного центру Оломоуцу прямували туристи з усього світу — найбільше їх було з Японії, Китаю й Південної Кореї.
Але тепер усім охочим побачити це диво не пощастить — принаймні до кінця 2026 року. Колона оточена риштуванням і закрита захисним тентом. Через вплив погоди і не завжди вдалих попередніх ремонтів пам’ятка потребувала термінової реставрації.
