Археологічна виставка в Розтоках-у-Праги: від кам’яної доби до раннього середньовіччя
Відчути історію всіма чуттями — така мета постійної археологічної виставки, яка вже близько року працює в Середньочеському музеї в Розтоках-у-Праги. Це мультимедійне шоу розповідає про життя від періоду неоліту до раннього середньовіччя і пропонує не тільки численні археологічні знахідки, а й голограми чи відеозаписи.
Середньочеський музей розташований у замку в місті Розтоки-у-Праги. А постійну археологічну експозицію Archevita відкрили минулого року в колишній замковій стодолі. І це шоу отримало нагороду Gloria musealis («Музейна слава») за найкращу музейну виставку 2022 року. Вхід у музей влаштований через копію неолітичного будинку.
Яна Клементова керує музеєм і організувала й це шоу. За словами археологині, вона намагалася влаштувати сучасну виставку.
«Це шоу продовжує археологічну виставку, яка раніше була на першому поверсі замку. Але їй багато разів загрожували повені, тож ми знайшли для нової виставки інше місце. Колишня стодола дає нам можливість влаштувати менш традиційне шоу, скориставшись висотою будівлі. На першому поверсі відвідувачі побачать деякі моменти повсякденного життя, що могли статися кілька тисяч років тому. Там немає таблиць чи пояснювальних описів. А на другому поверсі ми показуємо експонати з наших колекцій. Є також дотикові екрани з додатковою інформацією й вікториною».
Експонати з колекцій Середньочеського музею документують кілька тисячоліть історії — від часів неоліту, новокам’яної доби, й до періоду раннього середньовіччя, каже директорка музею.
«Тут виставлені не тільки експонати з наших власних розкопок, а й знахідки, які музей купив чи які були йому подаровані. Але все, що є на цій виставці, походить із музею в Розтоках».
Неоліт — це ще й багато кераміки
Крім численних предметів із археологічних колекцій, на виставці є й інсталяції, які показують відвідувачам типи поховань у кожну історичну добу. В кожному випадку відтворені реальні поховальні комплекси. Директорка музею привертає увагу до першої такої інсталяції постійної виставки.
«Тут представлена частина поселення, в якій знайшли доісторичне поховання — не могилу, а саме поховання. Це була жінка років двадцяти, її руки складені за головою. Це незвично. На перший погляд здається, що вона вирішила там спочити. Але, схоже, її смерть була радше недобровільною. Про це говорить те, що тіло було по смерті приважене камінням. Інсталяція представляє поховання з часів культури лінійно-стрічкової кераміки, тобто з періоду близько 5,5 тисяч років до нашої доби».
Наступна інсталяція теж стосується періоду неоліту, але дещо пізнішого часу. За словами експертки, вона представляє могилу часів накольчатої кераміки, тобто періоду між 4600-м і 4900-м роками до нашої доби.
«Це інакша інсталяція. Тут померлого кремували. Кремовані останки помістили в посудини. В могилі є й предмети — наприклад, кам’яна сокира».
Тож яким чином окремі періоди представлені відвідувачам?
«Концепція та сама для всіх періодів. У кожній археологічній колекції щоразу найбільше представлена кераміка. Звичайно, є й некерамічні об’єкти. Залежно від історичної доби, є знахідки, зроблені з каменю чи кості, але також і з металу: спершу це експонати з міді і бронзи, пізніше додаються й продукти обробки заліза».
Розвиток керамічного виробництва в період неоліту документований хронологічно, зазначає директорка музею і звертає увагу на посуд різних часів.
«Коли відвідувач нахиляється, він бачить експонати з новіших часів. Найстаріші предмети завжди виставлені нагорі, на рівні очей. Ось тут, наприклад, виставлені об’єкти культури лінійно-стрічкової кераміки. Для неї типовий півкруглий посуд без плаского денця — тому його нелегко виставляти».
Глеки, миски й інший посуд мідної доби
Директорка музею також каже, що стало для неї й її колег імпульсом при створенні виставки: вони намагалися розповісти відвідувачам про щось, але не перевантажувати їх надто великою кількістю фактів та інформації. Кожен із історичних періодів вводиться коротким текстом, у якому згадані найважливіші події. Враховуючи тривалість кожного періоду по 1,5—2 тисячі років, абзац інформації — достатня довжина, каже експертка.
Для періоду мідної доби — енеоліту — типові дуже гарні форми й численні декорації, каже Яна Клементова.
«Мотиви декорацій і форми об’єктів дуже різноманітні. Серед них є глеки, миски, кухлі й великі посудини — в них, мабуть, зберігали продукти. Вони не були глазуровані, отже, не були водонепроникні. Але вони дуже гарно й багато декоровані. Ось це — зразок баденської культури, він походить із періоду приблизно 3300—3200-го років до нашої доби. А от ржівначська культура дещо молодша. Вона встановилася на межі четвертого і третього тисячоліть до нашої доби».
Ржівначська культура названа за пагорбом Ржівнач біля Розток, де виявили велике городище. Директорка музею звертає увагу на інсталяцію поховання.
«Померлого поховали в ритуальній позі в круглій ямі, яку раніше використовували для інших цілей — типова могила мала б іншу форму. Таке поховання типове для періоду лійкоподібних кубків, коли померлих клали на лівий бік».
Іще одна інсталяція показує могилу культури дзвоноподібних кубків. Мультимедійна презентація дає відвідувачеві уявлення про те, який вигляд міг мати похований і для чого могли використовуватися кам’яні предмети, що лежать у могилі.
«Ця стріла, яку знайшли в могилі, була частиною спорядження лучника. Він також повинен був мати сагайдак для стріл, але його в могилі не виявили. Ця інсталяція показує могилу, відкриту 1972 року».
Бронзові мечі й браслети
У бронзову добу, від 2200-го до 800-го років до нашої ери, головним матеріалом була бронза, сплав міді й цини. У цій частині шоу показаний різноманітний набір експонатів, каже директорка музею.
«Крім кераміки і предметів, зроблених із каменю й кості, виставлені й бронзові експонати. Тут можна побачити дві мегазнахідки з наших колекцій. Одна — це понад 130 предметів унетицької культури, тобто з початку бронзової доби (2300—1550-і роки до нашої ери — ред.). Друга велика знахідка походить із кінця бронзової доби, зі штітарської культури (950—800-і роки до нашої ери — ред.). У цій знахідці було п’ять великих бронзових посудин».
Унетицьку культуру назвали за могильником біля села Унетіце, що поблизу Розток, а штітарську культуру — за селом Штітари біля міста Коліна в Середньочеському краї, де наприкінці 19-го століття знайшли подвійне поховання бронзової доби.
Крім численних бронзових предметів, у музеї виставлено багато декорованих глеків, ваз, інших посудин, а також керамічне сито.
Яна Клементова звертає увагу на велику знахідку, що походить із села Турско неподалік Розток.
«Ці цинові кинджали чудові, вони справді унікальні. А ще я б хотіла звернути вашу увагу на численні браслети. Цю знахідку подарували нашому музеєві 2015 року. Зараз готується до друку монографія про цю знахідку й її виробництво з її аналізом. Це чудові речі».
Іще одна знахідка бронзових предметів перебуває в колекції музею з 1956 року. Її знайшли в селі Стржедоклуки недалеко від Розток, і в її складі є, серед іншого, бронзове сито — за словами фахівчині, це рідкість.
Інша знахідка бронзових предметів із села Чічовіце, що теж недалеко від Розток, на рік молодша, ніж із Турска, каже археологиня.
«Знахідка складається з п’яти посудин із клепаною амфорою посередині. Вона прикрашена мотивом сонячних човнів. Основа зміцнена свинцем, і є також свинцева смужка на краю амфори. У межах кількохсот кілометрів від місця знахідки схожих бронзових об’єктів не виявляли».
Інсталяція з бронзової доби також показує могилу з кам’яними стінами, в якій було знайдено багато предметів.
Ми продовжимо екскурсію постійною археологічною виставкою в Розтоках в одній із майбутніх статей — на черзі залізна доба.
Виставка Archevita працює з середи по неділю з 10-ї до 18-ї години. Понеділки й вівторки відведені для шкільних занять.
Також на цю тему
-
Кельтський музей під відкритим небом покаже життя ремісників пізньої залізної доби
«Дні ремесл» відбудуться з 5 по 9 липня в скансені «Земля кельтів» у містечку Насаврки неподалік Хрудімі в Пардубицькому краї
-
Як жили люди за часів Яна Жижки? Сільське життя в середньовіччі показує Археоскансен Троцнов
Це правдива і повністю функціональна копія середньовічної фортеці і невеликого села.
