Чехії не вистачає працівників із України
Але біженці, які вже принесли в чеський бюджет мільярди крон, не мають гарантії, що зможуть залишитися після закінчення тимчасового захисту.
Міністерство внутрішніх справ Чехії підготувало проєкт постанови уряду про нові розміри квот на залучення іноземних працівників. Через неможливість залучення планованого числа працівників із України у зв’язку з війною, яку веде проти України Росія, пропонується зменшити українську квоту і натомість підвищити квоту для громадян Філіппін.
Тож, за проєктом, із 1 січня 2024 року в генеральному консульстві Чехії у Львові можна буде протягом року подати не 38 тисяч прохань про так звані «картки працевлаштованого» (zaměstnanecké karty) — один із різновидів чеських дозволів на працевлаштування для кваліфікованих іноземців із країн поза Європейським союзом, — а лише 11 тисяч таких прохань за програмою «Кваліфікований працівник». А в чеському посольстві в Манілі на Філіппінах число квот за цією програмою має з 1 квітня 2024 року зрости з 2300 до 10 300.
Таку пропозицію раніше подало чеське Міністерство промисловості, і її прийняв уряд Чехії. Але тоді чеські засоби інформації, повідомляючи про плановані зміни, подали їх як «збільшення квот для українців на 11 тисяч на рік»; як стало видно з підготованого проєкту урядової постанови, насправді йдеться про скорочення числа цих квот до 11 тисяч. При цьому в первісному варіанті пропозиції йшлося про скорочення з 38 до 33 тисяч — але нині й таке зменшення квот для українців визнали за недостатнє.
На нову зменшену квоту українців пропонується набирати серед біженців, які вже перебувають у Європі, або серед невійськовозобов’язаних українців, які мають право на виїзд із України, тобто в першу чергу серед жінок і чоловіків віком понад 60 років. Їх стосуватиметься квота консульства у Львові. І для цієї цільової групи нової величини квоти буде достатньо, мовиться в супровідній записці до проєкту.
Натомість має незначно зрости кількість квот, виділених для посольства Чехії в Києві. За новим планом, там зможуть щороку подати прохання про «картку працевлаштованого» не 1600, а 1850 осіб на рік — із них 1100 за програмою «Кваліфікований працівник» і 750 за програмами «Висококваліфікований працівник» і «Ключовий і науковий персонал».
Збільшення на 250 квот стосується цих останніх двох програм. А загалом у світі за цими двома програмами планують набрати на 1500 іноземців більше, ніж за дотеперішніми планами.
Чехії не вистачає працівників — потрібні іноземці
Багато фірм у Чехії вже тривалий час скаржаться на нестачу працівників. Наприклад, в аграрному секторі, як заявляв нещодавно міністр сільського господарства Марек Виборний, бракує від 8 до 10 тисяч осіб. До повномасштабного вторгнення Росії в Україну ці місця заповнювали в першу чергу українці.
Також і президент Господарської палати Чехії, найбільшого чеського об’єднання підприємців, Зденек Заїчек звертав увагу, що через несприятливий демографічний розвиток у країні очевидно, що і в майбутньому неможливо буде обійтися без іноземних працівників. Уже нині, за його словами, чеським працедавцям бракує 300 тисяч працівників, а через десять років їх не буде вистачати пів мільйона.
Українці приносять Чехії мільярди
Наразі ж, як каже керівник генерального директорату Бюро працевлаштування Чехії Даніел Кріштоф, хоча частина біженців із України в Чехії далі отримує гуманітарну допомогу, та ті приблизно 120 тисяч українців, які працюють, уже принесли в чеський бюджет десятки мільярдів крон. «Цей позитивний наслідок величезний — а громадськість його, можливо, й не усвідомлює», — наголосив він в інтерв’ю інтернет-виданню Seznam Zprávy. За його словами, зокрема й завдяки українським працівникам багато чеських фірм вирішило проблему з нестачею робочої сили.
І Кріштоф теж нагадав, що коли війна Росії проти України завершиться і українці почнуть повертатися додому, перед Чехією постануть іще більші проблеми з нестачею працівників. Тому, сказав він, його відомство вже нині шукає шляхів, як спрямувати людей у ті галузі, де ця нестача буде найбільшою.
Українцям заважає тимчасовість захисту
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Тим часом чимало українських біженців і раді б залишитися працювати в Чехії, та їм заважає обмежена тривалість їхнього статусу тимчасового захисту, який дає їм право жити й працювати в цій країні. Адже наразі цей статус чинний до березня 2025 року. Ймовірно, якщо війна доти не завершиться, його продовжать іще. Але наразі його чинність формально обмежена.
І, наприклад, українські біженці, які стали підприємцями в Чехії, скаржаться, що їхня невизначеність не дає їм розширити власну справу — зокрема, тому, що не можуть привабити інвесторів. «Коли я показую їм свій бізнес-план, вони кажуть, що їм подобається, і відразу питають: а скільки ще ви тут зможете залишитися?» — каже власниця українського бістро в Празі, яку цитує Чеське телебачення.
І працевлаштовані українці, які хотіли б лишитися жити і працювати в Чехії й надалі, кажуть, що їм для впевненості в своєму майбутньому було б краще отримати візу з метою працевлаштування. Але права на це вони наразі не мають.
Можливо, їм прислужиться згадана на початку постанова уряду після того, як її схвалять. Українці, які вже працюють у Чехії й деінде в Європі і мають посади кваліфікованих працівників, зможуть звернутися з проханням про чеську «картку працевлаштованого» до чеського консульства у Львові. Уряд Чехії передбачає, що запровадить зміни, які полегшать подання такого прохання без особистої присутності.
При цьому речник Міністерства внутрішніх справ Чехії Ондржей Кратошка нагадує: «Тимчасовий захист надає іноземцям більше прав, ніж «картка працевлаштованого»: він не прив’язаний до конкретної посади і не втрачає чинності при втраті цієї посади».
Міністерство не планує, щоб і після скасування тимчасового захисту масово депортувати біженців із Чехії. Але, як заявляє голова МВС Віт Ракушан, потрібен єдиний підхід до цього в усьому Європейському союзі. «Бо може статися, що якась країна запровадить м’якші умови, якась суворіші, і це призвело б до вторинних міграційних течій у Європі», — попереджає він.
