Чехи хочуть швидкого закінчення війни, а не підтримки України в поверненні територій. Та в швидке перемир’я не вірять
Такий результат нового дослідження, яке здійснила в квітні дослідницька організація STEM. Отримані дані свідчать, зокрема, в низьку довіру чехів до президента США Дональда Трампа, який обіцяв закінчити війну Росії проти України, коментує аналітик організації Їржі Таборський. «Хоча чеська громадськість давно й стабільно хоче завершення бойових дій, у можливе перемир’я цього року, що було одним із лейтмотивів Трампа, вірить мало хто», — додає фахівець.
У відповідях на питання, чи мала б Чехія підтримувати Україну в поверненні окупованих територій і ціною продовження війни, а чи, навпаки, домагатися швидкого закінчення бойових дій, чехи вже тривалий час мають стабільну думку: близько двох третин — за швидке закінчення боїв.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Цього разу варіант «Чехія мала б підтримувати Україну в поверненні втрачених територій, хоч це й може продовжити конфлікт» обрали 30 відсотків опитаних; варіант «Чехія мала б домагатися швидкого закінчення конфлікту, хоча це й може означати, що деякі українські території залишаться Росії» — 70 відсотків. За час від червня 2023 року, коли дослідники почали ставити це питання, за повну підтримку України висловлювалися від 28 до 38 відсотків респондентів, за швидке закінчення зі здачею українських територій Росії — від 62 до 72 відсотків.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Але, бажаючи швидкого закінчення війни, чехи в це самі не вірять. Досягнення стабільного перемир’я в Україні вже до кінця 2025 року вважають вірогідним 15 відсотків опитаних, невірогідним — 72 відсотки (решта не змогла дати відповідь).
Що ж у такому разі, коли кроки США для досягнення миру не дають результатів, мав би робити Європейський союз? Із відповіддю «Домогтися своєї участі в дипломатичних переговорах про закінчення війни і захищати на них українські інтереси від російських» погодилися 54 відсотки опитаних, не погодилися 30 відсотків. Згоду з відповіддю «Взяти ініціативу на себе і доступними засобами — дипломатичними, економічними і військовими — вирішити, який кінець війни стане результатом переговорів» дав 51 відсоток респондентів, незгоду 31 відсоток. Із варіантом «Підвищувати видатки на власне озброєння, щоб забезпечити свою обороноздатність без необхідності настільки покладатися на допомогу США» згодні 48 відсотків, не згодні 40 відсотків.
А варіант, що ЄС мав би «підвищувати військову допомогу Україні і тим замінити зменшення допомоги американської», викликав згоду лише 33 відсотків опитаних. Не згодні з ним 54 відсотки.
В опитуванні аналітичного центру STEM 8—17 квітня взяв участь 1031 мешканець Чехії, старший від 18 років, респонденти були відібрані за репрезентативною квотною вибіркою; похибка не вказана.
Віддати території не означає умиротворити агресора
Чехія, тоді ще Чехословаччина, сама має досвід відмови від частини території: восени 1938 року її змусили до цього країни, що були її союзниками, щоб задовольнити апетити Адольфа Гітлера і відвернути очікувану війну. Не допомогло: вже трохи більш як через пів року нацисти окупували й решту Чехії (а в Словаччині встановили маріонетковий пронацистський режим). А ще через пів року нацистська Німеччина і сталінський СРСР розпалили Другу світову війну своїм скоординованим нападом на Польщу.
І нині багато політиків і оглядачів вважають, що навіть імовірне задоволення територіальних претензій російського керівника Володимира Путіна до України призведе не до тривкого миру, а лише до нової війни найближчими наступними роками з метою захопити подальші території, і не лише в Україні.
