Майже дві третини чехів хочуть кінця війни в Україні і за рахунок українських територіальних втрат
Це число з минулого року змінюється лише на лічені відсотки. Чехія, тоді ще Чехословаччина, 1938 року вже пережила вимушену втрату територій, але від окупації це її не врятувало.
Нові цифри принесло березневе опитування агентства STEM, яке 18 червня представили на засіданні парламентського оборонного комітету. Більш ніж половина опитаних підтримує подальше перебування українських біженців у Чехії, повідомляє про результати дослідження агентство ČTK.
На питання, чи мала б Чехія домагатися швидкого закінчення війни Росії проти України, навіть якби це означало, що деякі окуповані території залишаться під владою Росії, позитивно відповіли в березні цього року 65 відсотків респондентів. Це на 4 відсотки менше, ніж було в січневому опитуванні.
Минулого вересня такий варіант завершення війни — через територіальні втрати для України — підтримали 62 відсотки, а в червні минулого року — 64 відсотки.
Альтернативним варіантом відповіді було те, що Чехія мала б підтримувати Україну у визволенні окупованих територій, навіть якщо це може продовжити тривалість війни.
Підтримка України і українців
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Подальше перебування українських біженців у Чехії в березневому опитуванні підтримали 55 відсотків респондентів; у лютому таку думку мали на 2 відсотки менше. Ця цифра коливається на лічені відсотки, але залишається на рівні більш ніж половини: в вересні 2023 року подальше перебування біженців підтримував 51 відсоток чехів, а минулого червня 56 відсотків.
Із можливих різновидів допомоги Україні чехи віддають перевагу гуманітарній допомозі (її підтримали в березні 74 відсотки опитаних) і різноманітним варіантам відбудови інфраструктури України (за це були 65 відсотків).
Санкції щодо Росії підтримують 64 відсотки, зниження імпорту російських нафти і газу до країн ЄС — 51 відсоток.
Натомість, за результатами березневого опитування, 54 відсотки чехів не згодні з постачанням озброєнь і військових матеріалів до України; з постачанням бойових літаків не погоджуються 57 відсотків.
А проти переговорів про вступ України до Європейського союзу виступив 61 відсоток опитаних.
Залучення сил НАТО
Дослідники запитували також про роль сил НАТО у війні Росії проти України. 62 відсотки чехів висловилися за обмін розвідувальною інформацією, 58 відсотків за посилення готовності цих сил у країнах-членах поблизу українських кордонів і 57 відсотків за підвищення готовності поблизу російських кордонів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Натомість у ставленні до навчання українських військових у країнах-членах НАТО чеська громадськість розділилася майже навпіл. А 82 відсотки виступили проти прямого залучення сил НАТО до бойових дій проти Росії в Україні.
Також у березні 38 відсотків мешканців Чехії не мали ніякої інформації про чеську ініціативу закупівлі артилерійських снарядів для України. Підтримали цю ініціативу 26 відсотків опитаних чехів, протилежну думку мали 47 відсотків.
Забули про «Мюнхен»?
Восени 1938 року Чехію, тоді ще Чехословаччину, західні держави змусили поступитися значною частиною території на користь нацистської Німеччини, сподіваючись, що це відверне велику війну. Тоді Франція, Велика Британія, Італія й Німеччина без участі представників Чехословаччини підписали «Мюнхенські домовленості», що вимагали від Праги передати Німеччині так звані Судети — території на півночі, заході й півдні країни.
Та вже навесні наступного, 1939 року, Гітлер окупував усю решту Чехії. А восени того ж року гітлерівська Німеччина й сталінський СРСР за домовленістю між ними розпочали Другу світову війну, напавши на Польщу й поділивши її між собою.
