Чеські педагоги: в українських учнів недостатня мотивація та слабкий вплив батьків

Чи достатньо добре проходить адаптація українських учнів до чеських навчальних закладів? Православна церква Чехії поповнюється новими парафіянами з України. У Чехії зросла кількість випадків ВІЛ.  Одноразова державна допомога родинам полонених.

Початкові школи Чехії підводять підсумки навчання у першому півріччі та готуються до наступного кола. У школах західночеського регіону вже роздали 9-класникам přihlášky, тобто, заяви про денну форму навчання до гімназій та середніх шкіл. Строк подачі документів – до першого березня. Редакторка Чеського радіо Алла Вєтровцова з’ясовувала, які умови вступу для українських школярів, що входить в приймальні іспити та чи достатньо добре  проходить адаптація українських учнів до чеських навчальних закладів.

Петр Гала отримав чимaлий досвід у підготовці іноземних студентів до вступу в чеські виші на підготовчому факультеті Карлова університету. Зараз він є менеджером організації «Амар», а  також учителем початкових класів школи в Маріанських Лазнях. На думку пана Гали, питання адаптації українських школярів-біженців до чеської школи не є однозначним.

«У мене два погляди на це питання. По-перше, це навчання дітей у початковій чеській школі, тобто, це 6, 7 та 8 класи українських учнів у гомогенному класі. А по-друге, мій досвід полягає у роботі з групою учнів віком від 15 до 18 років. Цей погляд дуже складний. Я не хочу занурюватися до психології та складності з тою ситуацією, яку спричинила війна. Це ясна річ. Але наше завдання полягає в тому, що допомогти дітям адаптуватися та мати можливість приєднатися до системи, яку ми маємо в Чеській Республіці. Адаптація, яка проходила півроку, на нашу думку, не зовсім досягла своєї мети. Тому що ці діти добре не підготовлені, а головне, вони не мотивовані до того, щоб приєднатися до систематичної підготовки, до навчання, щоб мати змогу конкурувати зі своїми чеськими однокласниками.»

Українські діти після 5го класу та після 9го класу, тобто, після закінчення початкової школи, мають можливість перейти до чеської гімназії, склавши тести. Закон Lex Ukrajina дозволяє полегшену форму тестів, які складаються з усної співбесіди на рівень знання чеської мови; та письмовий тест з математики – його пропонується писати рідною або чеською мовою. Проте, чи зможуть вони інтегруватися до чеських класів?

«Ця підготовка до переходу наступного року, до приймальних іспитів у гімназію, чи вступ до іншого типу школи - дитина мусить мати бажання працювати, готуватися трохи вдома та намагатися ту чеську мову, якою володіє, вживати на предметах, яких її тут навчають.»

Як реагують батьки школярів на вимоги чеських педагогів до підготовки?

«Є діти, які добре мотивовані, але їх небагато. На наш погляд, батьки мають слабкий вплив на своїх дітей у тому, що погано їх мотивують, можливо, не контролюють їх. Лишають дітей напризволяще, щоб вони в тих школах просто виживали. Якщо немає зворотнього зв’язку між батьками та дитиною та школою, це дуже ускладнює працю. У другому півріччі на нас чекає – тих, хто бажає, - дуже серйозна підготовка. А вступні екзамени –  я в цьому переконаний - їх слабкі учні не складуть, тому що ті школи не будуть зацікавлені в учнях, які не можуть інтегруватися до чеської спільноти.»

Православна церква Чехії поповнюється новими парафіянами з України

Православна церква Чехії, що донедавна нараховувала майже 80 тисяч вірян, поповнюється новими парафіянами з України. Щоправда, не такими темпами, як розраховували священики. Місце у храмі на недільній службі знайти можна, - запевняє ієрей храму святителя Миколи Чудотворця в Усті над Лабем. Стотисячне місто прийняло 22 тисячі українських біженців. І лише кілька десятків з них прийшли до церкви.

У Храмі святителя Миколи Чудотворця в Усті над Лабем почалася недільна літургія. На свіжопофарбованих білих стінах золоті ікони. Під ними - букети живих квітів. На цьому урочистому, але вбраному по-домашньому фоні правлять службу священики у білому. В середньому за розмірами храмі вже зібралися більше чотирьох десятків вірян. В основному це люди середнього віку, чимало дітей. «В нас багатонаціональна парафія», - додає ієрей Віталій (Пішл).

«Тут є люди з України, з Росії, з Білорусії, з Молдавії, з Казахстану. Ми співаємо щас колядки співали як на чеській мові, так і на російській мові, так і на українській мові. Читаємо  Євангеліє на церковнославянском. Служба ведеться на церковнослов’янській мові. Хай приходять тільки, можна служити».

Молода вірянка Марія Ставнійчук – з Херсону. Коли почалася війна, вона навчалась в університеті в Усті над Лабем. Тепер дівчина разом з рідними, яким пощастило виїхати з окупованого Херсону. Марія - одна з перших українок в місті почала опікуватись біженцями, разом з церквою збирала гуманітарну допомогу. «Не знаю, як би я пережила всі ці місяці, аби не підтримка парафіян», - говорить пані Марія.

«Воно дуже допомагає. Саме відчуття, що ти можеш прийти і як вдома. Вот я вдома тоже ходила до храму кожну неділю. Воно якось заспокоює тебе. Тому що перші дні, коли ти сидиш постійно в тих новинах, це було дуже тяжко. І ти вже з глузду їдеш.

Мама в квітні місяці виїжджала прям вони перетинали лінію фронту. І це було дуже тяжко, складно і страшно. Перші була мама, сестра і брат. Зараз вони вже тут ходять сестра  до школи, брат ходить до школки (до садочку), тому ми потрошечку інтегруємося, але тяжко. Все одно. Про майбутнє тяжко поки думати»

Священики очікували, що біженці прийдуть до храму. Але за майже рік парафія зросла лише на кілька десятків людей. У неділю приходять до півсотні вірян. На свята – більше двохсот. «Люди не розуміють, як важливо молитись у цей час», - говорить отець Віталій. Сам він з волинських чехів, які більше 20-ти років тому переїхали з України в Чехію. Тож, добре розуміє відчуття мігрантів.

«Коли почалась війна, ми думали, що прийде більше людей. Прийшло, я би сказав, 3-4 родини. От щас уже, після літа десь, уже зачали приходити люди. Вже стало їх більше. Люди, котрі ходили в церков, до храму ходили в Україні, вони будуть шукати храм. Без цього вони не можуть. А ті, що не ходили, вони не будуть ходити».

Храм святителя Миколи Чудотворця в Усті над Лабем отримав власну домівку лише чотири роки тому. Католицька церква передала православним колишній костел 17-го століття. Там тривалий час була реконструкція, але підрядник зробив у храмі склад будівельних матеріалів. Нині костел – пам’ятка культури Чеської республіки – ремонтується за рахунок державного бюджету та благодійників.

Православні храми автокефальної церкві Чеських земель і Словаччини є в кожному більш-менш великому місті Чехії. Загалом їх майже 80. Тож, в кожного православного є можливість послухати слово Боже і знайти втіху в рідній конфесії.

У Чехії зросла кількість випадків ВІЛ

Кількість нових випадків ВІЛ у Чехії минулого року була найвищою з 1985 року, коли почали вести статистику. Лабораторії виявили 292 з них, що на шість більше, ніж у найгіршому 2016 році і на 59 більше, ніж у минулому році. Більше половини з них були іноземцями, значний приріст – серед українців. Про це повідомила Національна референс-лабораторія з ВІЛ/СНІДу Державного інституту охорони здоров'я (SZÚ).

За даними експертів, Чехія все ще залишається однією з країн з низьким рівнем захворюваності на ВІЛ - 2,78 випадки на 100 тис. жителів. Кількість нововиявлених випадків серед жителів Чехії неухильно зменшується з 2019 року, минулого року їх було 126. Для порівняння, 199 у 2016 році.

Серед нових випадків минулого року було 126 громадян Чехії та 166 іноземців з довгостроковим чи постійним проживанням, 237 чоловіків і 55 жінок. Більше половини з них мають вперше встановлений діагноз. Найчастіше вони приїжджають з України та інших країн Східної Європи на довгострокову перспективу. У 2015-2019 роках українці становили приблизно п'яту частину. У 2020 і 2021 роках частка зросла до 37 відсотків через обмеження на транскордонне пересування, пов’язані з COVID-19. У 2022 році внаслідок війни в Україні 100 нововиявлених становили 60 відсотків новоінфікованих іноземців.

Українці зі статусом біженця до них не враховуються, їхню статистику SZÚ веде окремо. З початку війни до кінця минулого року до Чехії прибуло 578 осіб, 380 жінок і 198 чоловіків. Двадцять із заражених були дітьми до 15 років.

Одноразова державна допомога родинам полонених

Особам, стосовно яких встановлено факт позбавлення свободи внаслідок збройної агресії проти України, може бути надана щорічна й одноразова державна грошова допомога. Зокрема, на час перебування таких осіб у місцях несвободи передбачена фінансова підтримка у розмірі 100 тис. гривень щорічно. Оформити вказану допомогу можуть члени їхніх сімей. Після звільнення з полону зазначені особи мають право на одноразову виплату від держави 100 тис. Про це повідомляє Міністерство реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Щоб отримати необхідну допомогу треба заповнити заяву, примірник якої є на сайті Мінінтерграції: https://www.kmu.gov.ua/news/minreintehratsii-iaku-hroshovu-dopomohu-vid-derzhavy-mozhut-otrymaty-ti-khto-buv-chy-dosi-perebuvaie-v-poloni

Розширення повноважень Міністра Мінреінтеграції України 

Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук розширить свої повноваження. До обов’язків додадуться питання українців, які виїхали за кордон. За словами міністра, Україна минулого року вирішувала у першу чергу питання невідкладні, тепер буде приділено належну увагу отриманню пенсій українцями, котрі перебувають за кордоном у тому числі і у Чехії, освіті та отриманні необхідних документів. Міністерка сподівається, що українці звертатимуться до міністерства і повідомлятимуть про питання, які турбують їх за кордоном і які необхідно терміново вирішувати, аби люди не втрачали зв’язку з рідною Україною.